Новини

Консервація без консервантів. Науковиця пояснила, навіщо у банку кладуть хрін та петрушку

Кандидатка біологічних наук, доцент кафедри біології, екології та агротехнологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Вікторія Осипенко заявила, що для того аби консервації на зиму були смачними, ароматними та довго зберігалися, господині використовують спеції, трави та консерванти. Утім не все це корисне для організму людини.

Про це повідомяє Суспільне.

За її словами, щоб овочі в банках довго зберігалися, створюють умови, що не підходять для розвитку бактерій та грибів.

“Там дуже солоно чи надто кисло, чи солодко і кисло водночас. Досягають цього додаванням значних кількостей солі, оцту, подекуди навіть ацетилсаліцилової кислоти, цукру, олії, або в кращому разі смородини чи аличі. Утім, що погано мікроорганізмам — багато солі, цукру чи кислоти — те і людині не дуже. Крім цього, тривала термічна обробка не лишає вітамінам та іншим низькомолекулярним корисним сполукам жодних шансів. Якщо в рецептурі є розсіл, то знайте — всі мінерали пішли туди”, – сказала вона.

Читайте також: Науковець розповів, як виростити цибулю оптимального розміру

Науковиця заявила, що коли ми споживаємо заготоване у традиційний спосіб варення, солоні огірки чи кабачки, гострі зелені помідори, то їмо, передусім, цукор, сіль, оцет та олію, присмачені городиною. Чи можна замінити натуральними складовими цей “хімічний набір”?

“Тут нам на допомогу приходять звичайнісінькі, відомі здавна рослини. які допомагають не лише зберегти закатку, а й отримати від неї додаткову користь – безліч макро- та мікроелементів, приємний смак та значний період придатності/зберігання. Для консервування овочів широко використовують пряні росли­ни, що мають бактерицидну, ароматичну та антибіотичну дії. Так, кріп, листки естрагону, петрушки, селери, м’яти, коріандру та інших мають більшу ароматичну дію, а часник, перець, хрін, чабер — бак­терицидну, гальмують розвиток мікрофлори, одночасно поліпшую­чи аромат та смак готового продукту”, — зауважила науковиця.

За її словами, існує така версія, що людина почала використовувати пряно-ароматичні рослини в їжу раніше, ніж сіль. У давнину пряно-ароматичні рослини використовували для зберігання продуктів в теплому кліматі, оскільки вони мають бактерицидні властивості.

“Пряно-ароматичні рослини мають здатність пригнічувати бактерії, головним чином бактерії гниття, і тим самим сприяти більш тривалому збереженню їжі (консервації). Також мають здатність очищати організм від шлаків, механічних і біологічних забруднень, служити каталізатором у ряді ферментативних процесів. Вживання пряно-ароматичних рослин разом із їжею діє на фізіологічний і психологічний настрій нашого організму, сприяє більш повноцінному засвоєнню їжі, стимулює очисні, обмінні й захисні функції організму”, – сказала Осипенко.

Як повідомлялось раніше, науковець розповів, що врятувало виноград від весняних приморозків.

Все про агробізнес в соцмережах Facebook та Telegram