ВГО «Українська аграрна конфедерація» разом з провідними аграрними асоціаціями, які входять до Всеукраїнського аграрного форуму (ВАФ) – ГС «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнська аграрна рада», Асоціація «Союз птахівників України», асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», та спільно з ГО «Союз виробників харчової промисловості України», що представляє інтереси більш ніж 10 представників харчової галузі, звернулася до представників Єврокомісії та Прем’єр-міністрів 5 сусідніх країн-членів ЄС із закликом зняти обмеження на імпорт української агропродовольчої продукції.
За умов повномасштабної війни аграрний сектор України відіграє важливу роль у забезпеченні національної безпеки й економічної стабільності. Щодня українські аграрії зіштовхуються з численними викликами, що є наслідками російської збройної агресії, зокрема з повним блокуванням українських морських портів, у результаті чого, експорт агропродовольчої продукції з України опинився під загрозою зупинки.
Представники українського агросектору вдячні за те, що Європейський Союз відреагував на ризики та вжив заходів щодо пом’якшення негативних наслідків цієї ситуації, у тому числі через реалізацію ініціативи «Шляхи солідарності». Втім, через позицію окремих держав-членів ЄС, ефективність роботи транзитних шляхів суттєво впала, що фактично, скомпрометувало дану ініціативу.
Як йдеться у зверненні, агроспільнота України глибоко стурбована останніми заявами окремих держав-членів ЄС щодо потенційного продовження заборони імпорту певних видів агропродукції до 5 держав-членів ЄС, що ставить під загрозу вищезазначену ініціативу і надалі створює додаткові виклики для українського агросектору.
Також по темі: Польща готується продовжити заборону на імпорт українського зерна − міністр
“Географічно, всі нові логістичні шляхи, які вдалось налагодити в межах ініціативи «Шляхи солідарності», проходять територією 5 сусідніх з Україною держав-членів ЄС, які, власне, нещодавно стали ініціаторами запровадження Європейською Комісією заборони на імпорт українського зерна до окремих держав-членів ЄС”, – наголошується у листі.
Внаслідок такої заборони обвалився не лише експорт українського зерна до таких окремих держав-членів ЄС, а і його транзит територією цих країн. Станом на кінець серпня обсяги транзиту все ще не досягли рівня березня 2023 р.
Блокування транзиту будь-якої аграрно-харчової продукції з України матиме значний вплив на економічне, соціальне й оборонне становище. Саме тому український аграрний сектор вважає неприйнятними подальші спроби урядів окремих держав-членів ЄС подовжити дію заборони на імпорт українського зерна.
В умовах закриття з будь-яких причин кожного окремого зовнішнього ринку для будь-якої товарної позиції додає втрат і збитків до руйнівних наслідків повномасштабної військової агресії рф проти України.
В умовах, коли росіяни зробили голод зброєю для своєї гібридної війни, важливість транзиту аграрної продукції через територію 5 сусідніх держав-членів Європейського Союзу неможливо переоцінити. У цих умовах, для українських аграріїв залишається пріоритетним і надзвичайно важливим саме розширення транзитної спроможності територією сусідніх держав-членів ЄС, оскільки основні країни-споживачі нашої продукції знаходяться далеко за межами цих п’яти межуючих з нами країн.
Відтак, український аграрний сектор наполягає на недопустимості продовження дії заборон на ввезення української продукції до ЄС, а також запровадження будь-яких інших торговельних і дискримінаційних заходів щодо української продукції. Агроспільнота наголошує на важливості продовження пошуку конструктивних рішень між Україною, ЄС та окремими державами-членами ЄС аби не допустити не тільки погіршення стану економіки України, але і для підтримки глобальної продовольчої безпеки.
Враховуючи вищезазначене, агроспільнота України звертається до представників Єврокомісії та Прем’єр-міністрів 5 сусідніх країн-членів ЄС із закликом не продовжувати дію заборони на імпорт окремої агропродукції, підвищити ефективність роботи транзитних коридорів і налагодити конструктивний діалог для пошуку альтернативних рішень підвищення взаємовигідної співпраці.