Президент Володимир Зеленський та представники української влади заявили, що російські окупанти замінували дамбу на Каховській ГЕС. За даними Головного управління розвідки Міноборони, гребля була замінована ще у квітні, але лише нещодавно російська влада почала казати про “можливі провокації” з боку України на ГЕС. Цим окупанти намагаються виправдати депортацію українців з захоплених територій Херсонщини. Втім іноземні експерти також вважають, що Росія, ймовірно, має намір підірвати греблю.
Що відбувається на Каховській ГЕС та які можуть бути наслідки, якщо росіяни підірвуть дамбу – про це для Факти ICTV розповів заступник директора Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Яцюк.
Наразі на гідроелектростанції немає українського персоналу, а сама ГЕС знаходиться під окупацією росіян. Президент Зеленський заявив, що в разі підриву греблі під загрозою швидкого затоплення опиняться 80 населених пунктів, включно з Херсоном. Україна вже закликала ООН та Євросоюз до розміщення на електростанції міжнародних спостерігачів та щоб світ домігся повернення українського персоналу на станцію. Водночас очільник МЗС Дмитро Кулеба повідомив, що наразі Україна намагається донести до своїх партнерів повідомлення, що підрив Каховської ГЕС буде розцінюватись як застосування зброї масового ураження.
За словами Михайла Яцюка, підрив греблі можна розділити на три аспекти: військовий, економічний та екологічний.
Військовий аспект, за словами експерта НААН, полягає в тому, що високий рівень води на південь від греблі унеможливить наступ Збройних сил України для деокупації захоплених Росією територій.
“Із економічної точки зору водосховище побудовано за головним призначенням – це зрошування і використання у сільському господарстві. Якщо води не буде у водосховищі, то набрати її можна буде не раніше весни наступного року під весняного водопілля”, – сказав він.
Фахівець пояснив, що Каховське водосховище є другим з шести водосховищ на Дніпрі, яке має багаторічне регулювання.
“Ці галузі економіки, які є у південному регіоні, прив’язані в комплексі до цього водосховища. Починаючи з того, що Автономна республіка Крим використовує воду з водосховища через Північнокримський канал. Так само Запорізька, Дніпропетровська і Херсонська області, в яких також комплекси прив’язані до водосховища”, – каже він.
Михайло Яцюк пояснює, що у водосховищі є водозабори та канали для транспортування, які використовуються для населених пунктів та сільського господарства.
Крім того, експерт застерігає, що при зниженні рівня води навколо Запорізької атомної електростанції, тоді не буде чим охолоджувати реактори на АЕС. Це може викликати аварії, зокрема й ядерного характеру.
Екологічний аспект, за словами Михайла Яцюка, пов’язаний з тим, що у пониззі буде викликана абразія берегів, тобто процес руйнування берегів і знесення гірських порід у береговій зоні водойм хвилями і прибоєм.
“Це шкода флорі і фауні, це загроза біорізноманіттю величезна, тому що буде змито все”, – каже він.
Заступник директора Інституту водних проблем і меліорації НААН пояснює, що є великий ризик опустелювання південних територій, що призведе до деградації ґрунтів та викличе, зокрема, й соціальні проблеми.
“Населення не буде мати доступ до питної води та технічної води, а це може призвести до антисанітарії. Звичайно, воно буде змушене шукати кращі умови для проживання. Ну, і звичайно, всі галузі економіки за відсутності належної кількості водних ресурсів матимуть проблеми, вони не будуть функціонувати”, – пояснює він.
Михайло Яцюк застерігає, що постраждають не лише південні, але й північні регіони.
“Північні області так само постраждають, бо в каскаді водосховища зберігається 44 кубокілометри води. Якщо Каховське водосховище буде спорожнене, то доведеться десь шукати додаткові об’єми води для наповнення цього водосховища за рахунок вищерозташованих. Тому доведеться змінювати режим роботи і гідроелектростанцій, які знаходяться вище, що може призвести до втрат електроенергії”, – сказав експерт.
Крім того, він каже, що вся рослинність, що знаходиться на схилах, які будуть затоплені, особливо через холодну воду в зимовий період, вимре. А вже навесні, коли буде потепління і буде відновлюватись заповнення водою, буде погіршена якість води, через що ці водні ресурси буде неможливо використовувати.
Експерт впевнений, що якщо катастрофа станеться, її наслідки буде практично неможливо приборкати до моменту, коли закінчиться війна.
Слідкуйте за нами в соцмережах
Facebook https://www.facebook.com/bizagro
Telegram https://t.me/bizagro
Читайте також
Депутати взялись за рибу