Одна з переваг сидератів, (або покривних культур – залежно від способу їх використання) – можливість зекономити на мінеральних добривах. Причому доведено, що в довгій перспективі сидерація дає ще кращий результат, адже має накопичувальний ефект.
Про це розповів директор сільгосппідприємства Михайло Войтовик, що вже понад 15 років практикує no-till, пише The Ukrainian Farmer.
“Мене завжди цікавило питання відтворення родючості ґрунту. Якось в одному інтерв’ю мене запитали: яке найбільше моє досягнення? На мою думку, це позитивний баланс гумусу, який я отримав за 12 років – +1% гумусу у 20 см шарі ґрунту. Таким чином я спростовую своїм досвідом твердження науковців про неможливість відновити природну родючість ґрунту жодною технологією. No-till може зупинити деградацію ґрунтів. Чомусь думають, що за 17 років на полі, де верхній шар не чіпає ґрунтообробна техніка, має бути подушка з решток 20 см. Але в мене її немає. Бо мікроорганізми перетравлюють пожнивні рештки й таким чином утворюється гумус”, – сказав він.
Читайте також: Дніпропетровське господарство застосовує нетиповий підхід до no-till
Завдяки цьому Войтовик уносить набагато менше міндобрив.
Фермер каже, що вартість сівби покривних культур торік була 3 тисячі гривень, з яких 1000 – робота посівного агрегата, 1000 – вартість насіння і 1000 грн – гліфосату для знищення бур’янів перед сівбою. Натомість того року 1 ц аміачної селітри коштував 3 тис. гривень.
“Чи можна порівняти 3 т/га органічних решток і 1 ц/га аміачної селітри? Це не порівнювані речі, але всі хочуть одразу бачити результат. Проте його видно через певний час, коли накопичуються органічні рештки. От під урожай 2023 року під озиму пшеницю я вносив 50 л/га РКД в рядок і 100 л/га КАС для підживлення. І отримав 7 т/га. Однак кожен рік – специфічний, все залежить від кількості вологи. А покривні культури – це завжди плюс: якщо не отримали результат цього року, то отримаємо наступного”, – сказав Войтовик.
Як повідомлялось раніше, на Кіровоградщині кукурудзу на no-till збирали з вологістю на рівні 17%.