Експерти перевірили дизельне пальне, яке продають на українських заправках. Результати важко назвати втішними – понад 30 відсотків “солярки” не відповідають вітчизняним стандартам.
Тіньовий ринок знову починає набирати обертів, про що свідчить останнє дослідження столичного Інституту споживчих експертиз. Не встиг ринок оговтатися від дефіциту та стабілізувати ціни, як його знову почали наповнювати дешевим замінником. Стрімкість повернення фальсифікаторів на ринок зумовлена також тим, що незабаром повернуться акцизи на пальне, і воно неминуче подорожчає, а це тільки збільшить їхню маржу.
В лабораторію було доставлено зразки 20 мереж, з різних регіонів країни. Експерти перевірили якість дизельного пального у великих та середніх мережах WOG, SOCAR, Amic, Parallel, KLO, Prime, Авіас, Овіс, Shell, Avantage 7, Neftek, NPG, U.GO, UPG, БРСМ-нафта, Marshall, Esko, Укрнафта, Patriot та Спектр.
У лабораторії перевірили за такими параметрами, як температура спалаху в закритому тиглі, вміст сірки та густина. Всі перераховані вище показники повинні бути в рамках допусків ДСТУ, інакше воно може завдати шкоди і автомобілю, і екології – власне повітрю, яким ми дихаємо. Як виявилося в ході дослідження, в ряді зразків приставка “євро” наразі втратила актуальність.
За аналогією з дослідженнями бензину, експерти розділили результати, отримані в лабораторії на зони – зелену, синю та червону. У першу потрапили мережі, результати яких відповідали всім нормативам і мали “запас міцності” за якістю, синю – АЗС, паливо яких не мало порушень за вимогами профільного ДСТУ, але було на граничних показниках, та червону – мережі, паливо в яких не відповідало нормативам.
Зелена зона
З 19-ти учасників у цю зону потрапили лише 7 – SOCAR, WOG, Amic, KLO, Parrallel, Овіс та Prime. Насамперед, перевірили головний показник дизпалива – вміст сірки. Фактично, це головний маркер того, чи пальне дійсно зроблено в Європі. З впевненістю можна сказати, що члени “зеленої” групи – “європейці”. Декілька слів, чому це так важливо. Сірка вбивча для нейтралізаторів і сажевих фільтрів, вилучення її з палива важкий і витратний процес. Наприклад, якщо буде 1000 мг/кг (ще 10 років тому це було нормою) нейтралізатор може перестати ефективно працювати після 10-15 заправок. За українськими стандартами (аналогічними Євро 5) вміст сірки в паливі допускається не більше 10 мг/кг. Найменше сірки було визначено в дизельному пальному WOG (3 мг/кг), фактично відсутня вона і у SOCAR та Amic (по 4 мг/кг). Не відстали від колег і KLO, Parallel, Prime – вміст сірки мінімальний.
Далі перевірили ще один значний показник – температура спалаху дизельного палива. Цей показник може показати, чи не потрапляли в солярку сторонні компоненти, які можуть призвести, до прикладу, до займання “солярки” при аварії. Ця температура має бути як мінімум 55 °С. Рекордний результат, 71 градусів у “дизеля” від SOCAR, практично такі ж цифри та у колег з Amic та WOG – по 70 одиниць.
Синя зона
Мережі Avantage 7, Shell, Neftec, NPG, UPG, Marschall, Esko потрапили у синю зону. Дизельне паливо, що реалізується тут, відповідало всім вимогам ДСТУ, але без запасу. Наприклад, сірка в дизельному пальному UPG та NPG була “на грані” нормативів – 10 мг/кг. Але, зважаючи на те, що більшість з цих мереж позиціонують себе як дискаунтери, тобто мають нижчу ціну на стелах, а також мають регіональний статус, це пристойний результат.
Червона зона
І насамкінець, про аутсайдерів. Сюди потрапили зразки, які були придбані в мережах БРСМ-нафта, U.GO, Укрнафта, Авіас, Patriot та Спектр. На перший погляд начебто і не так багато, але потрібно враховувати, що перші чотири мережі списку є всеукраїнськими та налічують понад 1000 АЗС по всій країні, а це дуже значна частина ринку. В основному, проблеми були зосереджені у змісті сірки. І якщо у U.GO це незначне перевищення на 7 одиниці (17 мг/кг), то вже у Авіас – майже 12-кратне перевищення (119 мг/кг).
У зразку Patriot в лабораторії виявили вміст сірки 357 мг/кг, а у БРСМ-нафта вона сягнула 362! Така концентрація неминуче призведе до “схуднення” гаманця внаслідок ремонту паливної системи та двигуна. Це ще не кажучи про шкідливі вихлопи, якими будуть дихати мешканці України.
У зразків БРСМ-нафта та Patriot виявлено також порушення у параметрі спалаху – загоряння відбувається у 45 та 37 градусів Цельсія відповідно. Нагадаємо, що це може свідчити про те, що у паливі є сторонні компоненти. Крім того, паливо цих продавців є вогненебезпечним, оскільки що нижча температура від нормативу, то вища ймовірність його вибуху при ДТП чи іншій надзвичайній ситуації. В зразку Patriot також було виявлено понижену густину, що може вказувати на те, що дане пальне є зимовим.
Підсумки
Зараз дизельне пальне – це кров не лише економіки, але й війни. Заробляти на підробках в такий час, це як мінімум цинічно. Те, що держава зараз знизила вимоги до якості, та прибрала податки задля наповнення ринку, деякі ділки розцінили як слабкість і привід збагатитися. Це також впливає і на конкурентність, адже “чесні” мережі взяли на себе тягар добровільного оподаткування, допомагаючи армії. Тому власникам бізнесів, державним установам критичної і логістичної інфраструктури, аграріям слід вкрай перебірливо ставитися до вибору постачальників пального, аби не дійшло до масових проблем із транспортом. Власникам приватного транспорту експерти теж рекомендують заправлятися лише у мережах, які не йдуть на компроміси з якістю.