Харків’яни Юлія та Микола Герасименки заснували равликову ферму у дворі свого приватного будинку. Займатися бізнесом почали пів року тому, коли ворожа ракета знищила їхню автомайстерню, і сім’я залишилася без засобів до існування. В евакуації загорілися ідеєю розводити равликів, а повернувшись до Харкова купили перше поголів’я молюсків.
“Ще не встигли його облагородити, але все попереду. Ось наш маточник, ось цього равлика ми купили наприкінці березня, і з урахуванням умов — певна температура, певна вологість — він починає нести ікру”, — показує своє господарство співвласниця равликової ферми Юлія Герасименко.
Юлія Герасименко за освітою — педіатр. До війни про равликів вона нічого не знала, а зараз може розповідати про них годинами. За словами Юлії, коли купили перше маточне поголів’я пів року тому, вчитися довелося на ходу, повідомляє FREEДОМ.
“Близько двох тижнів необхідно равлику, щоб він прийшов до тями, адаптувався до нових умов і тоді тільки почне спаровуватися. Ось у нас він почав спаровуватися на третій день після пробудження. Для нас це такий стрес був, тому що ми нічого не встигали, бо тільки починаємо і фінансові можливості теж обмежені були”, — розповідає співвласниця равликової ферми.
Щоб створити новий бізнес з нуля, Микола, чоловік Юлії, продав машину. На самому початку вторгнення його СТО, яке він розвивав 17 років, було знищено ракетним ударом.
Читайте також: Експортний челендж: як і куди відправлятимемо українське зерно нового врожаю
“Якось трагічно, тому що дуже багато душі туди було вкладено і хотілося, як то кажуть, розвитку, розвитку, розвитку, але…”, — журиться Микола Герасименко.
Тепер подружжя весь час разом, вони зайняті розведенням равликів 24 години на добу. Микола стверджує, що поява ферми змусила його переосмислити цілі в житті, і він готовий розпрощатися з попереднім бізнесом.
“Я хочу більшого розвитку, дружина хоче екскурсії, а я такий, щоб сюди приїжджало багато дітей, людей, щоб вони отримували задоволення і знали, що є таке місце, де вони можуть відпочити. У “малярці” що, тільки здоров’я витрачається, а всіх грошей не заробиш”, — зізнався Микола Герасименко.
Сергій Єньшин — партнер подружжя Герасименків. Познайомився з хлопцями під час війни, коли Юлія та Микола були змушені евакуюватися в безпечне місце. Сергій раніше займався будівництвом, зараз теж будує житла з дерева, де ростимуть і розвиватимуться равлики.
“Мені дуже подобаються ці збирання, будівництва… Це настільки нове, тут усе потрібно придумати самому, бо інформації в інтернеті дуже мало, у всіх свої секрети”, — каже Сергій Єньшин.
Перший равликовий сезон у співвласників ферми проходить дуже успішно — з січня вони вже встигли зібрати 30 кг ікри. Юлія Герасименко зауважила, що за перламутрові намистинки ресторатори в Європі готові платити 500-20000 євро за кілограм, але для розвитку свого бізнесу харків’яни обрали інший шлях.
“Ми хочемо впроваджувати екотуризм в Україні, у Харкові розвивати його. У нашому місті, місті-герої, ми хочемо приймати гостей на нашій екофермі, дітям плануємо влаштовувати екскурсії, дегустації, ну і далі хочемо розвиватися: хочемо велике поле, велику ферму, щоб людям було цікаво до нас приходити та вони отримували від цього задоволення”, — розповіла про плани Юлія Герасименко.