В уряді заявили, що Держрезерв ліквідують, а замість нього до 2025 року створять орган влади, який дасть надійну “подушку безпеки” для країни. Чому взялися за Держрезерв і яка альтернатива йому з’явиться протягом кількох років?
Реформування Держрезерву відбуватиметься до 2025 року. Спочатку ліквідують нині діючу структуру, передавши збиткові підприємства до Фонду держмайна, а нафтобази – до НАК “Нафтогаз України”. Потім буде створено центральний орган виконавчої влади, який діятиме за новими принципами.Запаси матеріальних цінностей у ньому планують створювати за такими напрямками:
- енергетичний кошик (вугілля, газ, бензин, дизпаливо);
- оборонний кошик (авіаційний керосин, моторні мастила, дизельне пальне, військові сухпайки, комплекси хімічного захисту);
- продовольчий кошик (білкові та супові суміші, сублімовані фрукти та овочі, продукти тривалого зберігання, таблетки для очищення води);
- медичний кошик (антибіотики, ліки першої необхідності, медичні маски, фізрозчини, шприци тощо).
Інформація про усі запаси матеріального резерву буде переведено у “цифру”. Їхній рух та облік здійснюватиметься через електронні реєстри.Чиновники вважають, що такий набір товарів і такі підходи до контролю за ними дозволить державі оперативно реагувати у кризових ситуаціях, забезпечуючи населення та ЗСУ всім необхідним.
Миші не винні
За місяць до цього рішення Кабміну стало відомо, що НАБУ і САП завершили розслідування за підозрою трьох осіб у реалізації корупційної схеми з заволодіння 1,56 тис. т зерна на більш ніж 11,5 млн грн. Серед підозрюваних – в.о. гендиректора ДП “Хлібна база №76″(перебуває в управлінні Держрезерву); директор ТОВ – близький родич в.о. гендиректора того ж ДП і фізична особа – організатор схеми.
Слідство встановило, що восени 2020 року підозрювані почали реалізацію схеми із заволодіння зерном Держрезерву, що перебувало на відповідальному зберіганні в ДП “Хлібна база №76”. Спочатку вони створили видимість передачі приватним ТОВ близько 1500 т зерна на відповідальне зберігання до ДП. Насправді ж, як встановило слідство, ніякого збіжжя ТОВ на склади ДП не завозило. Згодом учасники схеми планували відвантажувати зерно з Держрезерву під виглядом повернення його ТОВ. Щоб частково приховати нестачу державного зерна в результаті таких дій, підозрювані планували списати близько 700 т його як відходи внаслідок проведення нібито оздоровчих заходів зі збіжжям.
У травні 2021 року учасники схеми почали вивозити з ДП “Хлібна база №76″зерно Держрезерву. Однак на заваді стали детективи НАБУ. Цікаво, що впродовж реалізації корупційної схеми в ДП “Хлібна база №76″двічі змінювалося керівництво і щоразу, як встановило слідство, на відповідні посади призначали людей за сприяння організатора схеми, які в подальшому забезпечували її виконання.
“Наведена схема – одна з найпоширеніших, за якою розкрадають майно Держрезерву. В роботі детективів НАБУ є низка як уже завершених розслідувань, які слухаються в суді, так і таких, що перебувають на стадії досудового розслідування”, – зазначає прес-служба НАБУ.
Як не дивно, для українців ця інформація не стала громом серед ясного неба. Адже ще 2020 року стало ясно, що з цією структурою не все гаразд. До її проблем привернув увагу на той час радник Міністра внутрішніх справ Михайло Апостол, який заявив про зникнення зі складів Держрезерву 2 700 вагонів зерна на суму 800 млн грн, яке, за його іронічним припущенням, могли з’їсти миші.
Наприкінці того ж 2020 року було проведено аудит Держрезерву, який дав приголомшливі результати. Про них повідомила тоді прес-служба Мінекономіки.
“Напівпорожні склади, зникнення тисяч тонн запасів у невідомому напрямку, прострочені продовольчі товари на сотні мільйонів гривень, катастрофічний технічний стан підприємств, господарський безлад і багатомільйонні фінансові махінації – це перелік лише деяких основних пунктів з висновку Держаудитслужби, яка проводила ревізію Держрезерву”, – повідомили тоді в Мінекономіки.
Фахівці міністерства додали, що, за результатами перевірок зернових запасів виявлено такі факти:
- псування зерна і неможливість його подальшого використання навіть для кормів – на суму 35,5 млн грн. Причина: недбале та неналежне зберігання без дотримання будь-яких регламентів. До прикладу, терміни зберігання зернової продукції складають 2 роки, тоді як маса зерна на держпідприємствах – продукція 2010-2011 років;
- нестача зерна лише на одному з підприємств “Держрезерву”на суму 27,9 млн гривень;
За результатами перевірки зберігання продуктів харчування, виявлено наступне:
- на підприємствах зберігаються товари продовольчої групи, терміни придатності яких вже давно закінчилися. Таких прострочених товарів, які можуть бути лише утилізовані, нараховується на суму понад 100 млн грн;
- також на підприємствах є прострочені товари непродовольчої групи на суму 200 млн грн.
Щодо фінансово-господарської діяльності підприємств Держрезерву, то сума порушень склала 31,4 млн грн, а по апарату Держрезерву виявлені порушення на 1,7 млн грн.
Також ревізіями встановлені порушення законодавства при здійсненні публічних закупівель без укладання договорів.
Як виявилося, до розкрадання держрезерву, миші не причетні.
Не стратегічні запаси, а «сірий» бізнес
Держрезерв – досить громіздка структура з роздутими штатами: головний офіс у Києві, десятки підприємств по всій країні. Це рудимент СРСР, котрий скопіював радянську схему накопичення резервів, і яка була виправдана при плановій економіці і при дефіциті навіть найнеобхіднішого. Але ця структура давно вичерпала себе і довела свою неефективність.
“У 2014 році, коли почалися бойові дії на сході, виявилося, що у Держрезерві немає нічого, що можна було б дати армії. І це попри те, що постійно з бюджету виділялися кошти і нормативно-правові акти зобов’язували накопичувати мобілізаційний резерв. Окрім палива і зерна, там мала б бути тканина, ковдри, намети – те, чим можна було б забезпечити наших військових. Тоді вперше країна усвідомила, що в резерві немає нічого. Потім, 2020 року, коли почалася пандемія коронавірусу, уряд кинувся у Держрезерв, а там не було ніяких медичних товарів: ні рукавичок, ні масок, ні халатів. Війна 2022 року – і знову повторилася ситуація 2014-го”, – прокоментував нам ситуацію голова неурядової організації State Watch Гліб Канєвський.
Тобто, за останні 8 років ми пережили дві великі катастрофи, третю й досі переживаємо, але жодного разу Держрезерв не став у нагоді. В чому ж причина такої тривалої “живучості” цієї структури при абсолютній неефективності її?
“Річ у тім, що вона завжди, будь-якою владою, розглядалася як одна з можливостей, за допомогою якої можна отримувати великі, хоч і брудні гроші, на які потім можна утримувати партійні апарати, штат політтехнологів та кишенькових активістів. Адже Держрезерв – це не тільки орган влади з офісом у Києві, а ще й мережа активів і держпідприємств, розкиданих по всій території нашої країни. Це елеватори, хлібокомбінати, різноманітні земельні ділянки, які використовуються фермерськими підприємствами. Все, що розташоване у віддалених куточках країни, практично неможливо контролювати. Грубо кажучи, коли десь розкрадалися елеватори на півдні України, чи паливні склади на сході чи заході, з Києва це неможливо було проконтролювати. Більш того, Держрезерв завжди був цікавим політичним групам саме для того, щоб швидко заробити на ньому гроші. Є припущення, що керівні посади Держрезерву, такі, як директорів хлібокомбінатів, елеваторів, паливних складів – банально продавали. Мова може йти про десятки посад. На жаль, бажаючі заплатити такі хабарі знаходилися, бо розуміли, що ніхто ніколи не дізнається, скільки на паливному складі десь у райцентрі пального, де його купували і кому продали. Взагалі вся система Держрезерву десь за останні 20 років перетворилася на структуру «сірого» бізнесу. Паливні нафтобази використовувалися підприємцями, але незаконно: вони платили готівкою”, – пояснює експерт.
На його думку, швидка зміна керівників Держрезерву, яких за час його існування було дуже багато, – це один з політичних “фокусів”, який застосовували для того, щоб заплутати всіх, щоб неможливо було розібратися з тим, з кого саме питати про результативність.
Нова структура, як вважає наш співрозмовник, має бути зовсім іншою, ніж існуюча нині. На роки вперед не потрібно закладати на зберігання матеріальні цінності. Треба йти шляхом країн НАТО, підписуючи довгострокові контракти з бізнесом, який у тяжкі для країни часи був би готовим дати потрібні товари. Приклад такої співпраці ми вже побачили, коли у квітні зникло пальне: саме бізнес, а не Держрезерв, налагодив поставки його від західного кордону. Велике значення у створенні так званої подушки безпеки для країни мають відігравати і територіальні громади, які вже показали свою спроможність ефективно діяти, швидко переорієнтувавшись на воєнні рейки.
“Під нову структуру обов’язково треба буде створити законодавчу базу і дати їй підтримку, щоб, умовно кажучи, якісь депутати чи правоохоронці, які до цього заробляли на Держрезерві, зразу ж не почали “кошмарити” керівника її, щоб швиденько “збити” з посади і звільнити її для своєї людини. Сподіваюся, буде саме так, і до 2025 року ми позбавимося від величезного корупційного монстра, натомість отримавши сучасне підприємство, з корисною для країни, зрозумілою і прозорою діяльністю”, – резюмує Гліб Канєвський.
Галина Гірак, Кореспондент
Читайте також
З початку війни ціни на харчі в Україні зросли на 20-30%