Прогнозується, що площі посівів ярих культур у всіх категоріях господарств Житомирської області навесні 2025 року у порівнянні з 2024 роком збільшать на 14 тисяч 300 гектарів. А в порівнянні із довоєнною весною 2021 року — на 83 тисячі гектарів.
Про це повідомила виконувачка обов’язків директорки департаменту агропромислового розвитку та економічної політики Житомирської ОВА Ніна Добринська, передає Суспільне.
За її словами, за багаторічними спостереженнями, на Житомирщині посівна кампанія ярих культур розпочнеться у третій декаді березня — першій декаді квітня. Масовий посів ранніх ярих культур прогнозовано відбудеться на початку квітня, пізніх — наприкінці квітня.
“Час початку посіву ярих культур залежить від агрокліматичних погодних умов, температури ґрунту, повітря, від вологості, а також від агрономічних рекомендацій та специфіки вирощування кожної окремої культури”, — йдеться у листі-відповіді.
Читайте також: Українське садівництво відчуває дуже суттєвий дефіцит трудових ресурсів – USPA Fruit
Згідно із прогнозованою структурою посівних площ сільськогосподарських культур у всіх категоріях господарств області ярі культури прогнозується посіяти на площі 861 тисяча 100 гектарів.
Серед основних зернових культур, які сіятимуть навесні 2025 року на Житомирщині, переважатиме ячмінь. Посіви цієї культури займуть площу 22 тисячі гектарів. Окрім ячменю, в агрогосподарствах сіятимуть:
- пшеницю — на площі 23,5 тисячі гектарів;
- овес — 31 тисяча 300 гектарів;
- зернобобові — 10,5 тисячі гектарів;
- гречку — 16 тисяч гектарів;
- просо — 6,5 тисячі гектарів;
- кукурудзу на зерно — 235 тисяч 100 гектарів.
Серед технічних культур:
- цукрові буряки — на площі 10,5 тисяч гектарів;
- соняшник — 135 тисячі 400 гектарів,
- соя —195 тисяч 600 гектарів.
Картоплю та овочебаштанні культури прогнозується висадити на площі 116,5 тисячі гектарів. Кормові культури — на площі 42 тисячі 900 гектарів.
Також у документі йдеться, що, за даними Житомирського центру з гідрометеорології, внаслідок підвищеного температурного режиму, який утримувався впродовж грудня 2024 року — січня 2025 року, озимі посіви перебували у стані неглибокого зимового спокою. Ризиків для їх пошкодження через сильні морози у лютому, а відтак через утворення льодової кірки не було.
“За результатами відрощування монолітів, перезимівля озимих культур проходила добре. Із 20 відібраних проб озимих культур всі проби показали відсутню зрідженість. Рослини перебували у фазі третього листка, утворення вузлових коренів та кущіння. Загалом озимі перебували у доброму стані. Нетипове для січня тепло дало можливість покращити фазовий стан та кореневу систему озимини. Підвищені температури останньої декади січня відновили активну вегетацію озимини”, — сказано у листі-відповіді.
Тепла погода, яка панувала упродовж останніх п’яти днів січня та різке зниження температури на початку лютого повернуло озимину у стан зимового спокою. Також не вплинуло на стан озимих культур і пізніший на 2 місяці, ніж зазвичай, прихід метеорологічної зими.
За агрометеорологічними розрахунками прогнозується, що площа загибелі озимих культур не перевищить 5%, що відповідає природній нормі.
“Збереження потенціалу майбутнього врожаю озимини у великій мірі буде залежати від проведення підживлення та обробки посівів проти хвороб та шкідників, які є наслідками теплої зими”, — йдеться у відповіді на запит Суспільного.
Загалом у всіх категоріях господарств Житомирщини озимі зернові культури під урожай 2025 року посіяні на площі 123 тисячі 300 гектарів, що на 2 тисяч 700 гектарів більше, ніж у 2023 році. З них — 105,5 тисячі гектарів пшениці, 10 тисячі 300 гектарів ячменю та 7,5 тисячі гектарів жита.
Також на площі 34 тисячі 200 гектарів посіяли ріпаку. У порівнянні із минулим роком це на 3 тисячі гектарів менше.
Як повідомлялось раніше, на ринку України дорожчають імпортні помідори.