Минуло пів року від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Стрімке зростання інфляції продовжують бурхливо обговорювати в міністерствах, штаб-квартирах компаній та простих сімʼях. Газ у Європі 22 серпня вкотре подорожчав через нові побоювання, що Росія припинить постачання. Але в одному найважливішому сегменті ціни впали. Вартість зерна, круп та рослинних олій – основних харчових продуктів в усьому світі – повернулася на довоєнний рівень.

Росія та Україна – сільськогосподарські гіганти. Донедавна вони займали перше та п’яте місця з експорту пшениці у світі. Обидві країни – найбільші експортери олії. Тому в лютому та березні ціни на продовольство різко зросли через побоювання, що війна порушить експорт. Ба більше, вважалося, що якщо дефіцит триватиме, то у світі розпочнеться масовий голод.

Жахливого сценарію, вочевидь, вдалося уникнути. Минулого тижня грудневі фʼючерси на пшеницю на біржі Чикаго впали до $7,70 за бушель і повернулися до рівня лютого. Для порівняння: три місяці тому вони сягали $12,79. Кукурудза теж подешевшала до довоєнного рівня. А пальмова олія, яка входить до складу тисяч продуктів – від морозива до локшини швидкого приготування, – нині коштує навіть менше, ніж до війни.

Домовленість щодо розблокування українського зернового експорту, досягнута за посередництва ООН, лише частково пояснює здешевлення. Угоду уклали наприкінці липня, уже після того, як ціни впали.

Більшою мірою на ринок вплинув експорт російської пшениці. Американське міністерство сільського господарства прогнозує, що у 2022–2023 роках російські аграрії безперешкодно експортують рекордні 38 млн т. Це приблизно на 2 млн т більше, ніж попереднього сезону. Йде збирання рекордного врожаю, високий попит з боку традиційних імпортерів у Північній Африці, на Близькому Сході та в Азії.

Можливо, небезпеку дефіциту перебільшували від початку. Чарльз Робертсон з інвестиційного банку Renaissance Capital попереджав, що зернотрейдери переоцінили масштаб проблеми. Вони помилково повʼязали довгострокові перебої в постачанні енергоносіїв із менш імовірними тривалими перебоями в постачанні продовольства. «Світові запаси пшениці були дуже високі, – говорить Робертсон. – Зростання цін означало, що або порушився баланс між рівнем запасів і цінами, або почалися спекуляції».

Обсяг спекуляцій фʼючерсами справді був величезним, і він також пояснює цінність волатильності. Про це говорить співробітник Університету Меріленду Майкл Грінбергер, який раніше очолював один із відділів Комісії з торгівлі товарними фʼючерсами. Він зазначає, що американські банки регулярно оминають правила, що обмежують спекуляції, передаючи свопи закордонним «дочкам».

Зниження цін не відразу позначиться на споживачах. Ціни на пшеницю та інші зернові повернулися до довоєнного рівня в доларовому еквіваленті, але не у багатьох інших валютах. Через очікування, що ставки ФРС продовжать зростати, долар подорожчав, і це позначилося на валютах ринків, що розвиваються. Цього року турецька ліра подешевшала відносно до долара на 26%, а єгипетський фунт – на 18%. Туреччина та Єгипет – два із трьох найбільших світових імпортерів пшениці.

За історичними мірками, ціни на продовольство були дуже високі ще до початку війни. До того ж немає жодної гарантії, що вони знову не зростуть. Посуха в багатьох країнах світу призведе до зниження врожайності, добрива, як і раніше, надзвичайно дорогі. Карбамід коштує $680 за тонну – менше, ніж у середині квітня ($955), але все одно значно більше, ніж торік ($400). Різко подорожчав природний газ, який використовується у виробництві багатьох добрив. Ціни на енергоносії у Європі бʼють рекорди. Тому нові неприємні сюрпризи на ринку продовольства цілком можливі.

Читайте також

Світ пересихає. Як посуха підриває економіки США, Європи та Китаю