Російське вторгнення в Україну принесло колосальні прямі та непрямі збитки в агросекторі. За попередніми оцінками агросектору завдано прямої шкоди на понад 4 мільярди доларів США. Непрямі збитки становлять понад 35 млрд.
«З часу попереднього огляду непрямі збитки збільшилися на 10 млрд і сягають 35 млрд доларів. Це означає, що аграрії не посіяли озимі культури, відповідно не зберуть урожай наступним літом, навіть на деокупованих територіях. Ці збитки будуть зафіксовані», – зазначив в ефірі інформаційного марафону на телеканалі Рада перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
Він додав, що на непрямі збитки впливає й спричинена обстрілами енергетична криза та ускладнена логістики, що спричинило зменшення ціни на українську продукцію, відповідно – виробники не отримають прибутки. Тому зараз Україна разом з міжнародними експертами проводить фіксацію доказів злочинів, пов’язаних із розкраданням української сільськогосподарської продукції, навмисним знищенням цивільної інфраструктури, пов’язаної з виробництвом та розподілом продуктів харчування.
«Знищені ресурси будуть оцінюватися по їхній балансовій вартості. Та техніка могла б ще їздити, але вже потрібно купувати нову. На жаль, мультиплікатор негативний. Ми сподіваємось на позитивне рішення ООН з приводу репарацій. Впевнені, що українським фермерам вдасться компенсувати усі збитки», – додав заступник Міністра.
Щодо ситуації на продовольчому ринку, зокрема зростання ціни на яйця, основні овочі на фрукти, Висоцький зазначив, що на ціну вплинуло декілька факторів: захоплення територій і виробничих потужностей, викрадення російською стороною української продукції, руйнування інфраструктури та знищення поголів’я та ін. Зросли ціни на овочі та фрукти, м’ясну продукцію. Але, як запевнив, Тарас Висоцький підстав для хвилювань щодо доступності базових продуктів наразі немає.
Читайте також: УКАБ вимагає від Укрзалізниці обмежити черги з вагонів
«Продуктів буде достатньо і вони будуть доступними. За цей період у нас виник ситуативний дефіцит двох продуктів – гречки та яєць. Аграрії посіяли більше площ, зібрали 150 тис тонн гречки (при внутрішньому споживанні 110 тис тонн), проблема дефіциту закрита, ціна на крупу впала. Через знищення поголів’я курей виник ситуативний дефіцит яєць. Виробники вже збільшують поголів’я, обіцяють збільшити його на третину до нового року, що призведе до стабілізації ціни. Ми бачимо, що оптова ціна вже знижується. Скоро це відчують і роздрібні покупці», – запевнив Тарас Висоцький.
За його словами, на ціноутворення суттєво будуть впливати кілька факторів: інфляція та ситуація з енергетикою. Знищення об’єктів критичної інфраструктури суттєво відображається на ринку продуктів харчування.
«Енергетична криза має негативні наслідки для агросектору. Оскільки це питання зберігання, обробки і таке інше. Наприклад, фрукти потребують контрольованих температур при зберіганні. Сегмент, чуттєвий до електроенергії, може показати коливання. На крупи, олійні та інші види продукції збільшення цін не передбачається», – зазначив Висоцький.