Факультет політології та міжнародних студій Варшавського університету підготував доповідь під назвою «Соціальне сприйняття біженців з України, мігрантів і дій польської держави».  У звіті наводяться результати опитувань громадської думки, які проводилися на загальнонаціональних вибірках людей віком 16-65 років і регіональній вибірці в прикордонній з Білоруссю зоні в 2022-2023 рр. Останнє (третє) вимірювання було проведено в травні та червні 2023р. 

Дослідження показує – поляки втомилися.  Це запалює дедалі більше іскор на лінії польсько-українських контактів. З-за східного кордону лунають дедалі жорсткіші відповіді на дії польського уряду – дзеркальні блокади кордону чи заяви заступника міністра економіки України щодо нелегітимності дотацій для польських фермерів яскраво свідчать про зростання напруги.  Не краще й навпаки – у Польщі посилюється негативне ставлення до українських біженців. Причина – їхнє «претензійне ставлення».

Що починає дратувати поляків?

Ці дані також підтверджують відповіді на запитання «Чи змінилося ваше ставлення до біженців з України останнім часом?». Переважна більшість тих, хто бачить зміни, вважають, що їхнє ставлення до біженців з цієї країни погіршилося (з 68% до 85%).

Чому це відбувається? Однією з головних причин респонденти називають вимогливість українців (39%). На думку респондентів, правове ставлення до біженців з України означає, що вони мають право на все або мають право на все безкоштовно. Половина респондентів (50%) також вважає, що для біженців з України характерна інша культура, яку вони визначають як: інші норми та правила, інша релігія/віра та відсутність особистої культури.

Поляки хочуть допомогти Україні

Проте ми все одно вважаємо, що Україні потрібна допомога – такої думки дотримуються 85% респондентів. Однак слід зазначити, що відсоток респондентів, які мали сильні переваги в цьому питанні, значно зменшився з 62% (січень 2023 року) до 40% (червень 2023 року). Крім того, аж 55% респондентів виступають проти додаткової допомоги нашим сусідам. Водночас на 20% зменшився відсоток респондентів, які вважають, що таку підтримку потрібно надавати.

Аграрний ринок є одним із полів конфлікту

Напруга стає все більш очевидною і на аграрному ринку. Ситуація, в яку потрапили польські фермери у зв’язку з неконтрольованим надходженням зернових з України, викликає дедалі більше соціальних хвилювань. Знову і знову фермери блокують кордон, намагаючись змусити уряд діяти, щоб захистити їх від недобросовісної конкуренції. 

На кожному кроці наголошують, що Україні треба допомагати, але не за рахунок наших громадян.

Читайте також: Свинарство в Польщі заглиблюється в кризу

Останній удар на кордоні в Дорогуську відбився на східний кордон. Українські фермери вдалися до дзеркальних дій і також заблокували прикордонні переходи зі свого боку. Проте наголошують, що звинувачують у цих діях не польських колег, а польський уряд. 

У той час, коли Україна потерпає від російської агресії та потребує максимальної глобальної підтримки, коли економіка нашої країни зазнала додаткових збитків у розмірі понад 55 мільярдів доларів через підрив Росією Каховської ГЕС, ми не можемо допустити політичних спекуляцій щодо експорту української сільськогосподарської продукції. Це вже не перший раз, коли наші вантажівки блокують, і це порушує всі можливі норми Торгової угоди між Україною та ЄС, – коментує ситуацію голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун. – Такі дії руйнують економіку нашої країни у найважчі часи. Польські політики думають лише про наступні вибори, а не про майбутнє своєї країни, і не можуть пояснити своїм виборцям, більшість з яких фермери, що за збитки, 

” 

Українській стороні не подобається аграрна політика польського уряду, яка дедалі чіткіше проявляється на міжнародній арені.

– Ці субсидії виходять далеко за межі того, що дозволено правилами СОТ. (Вони) можуть мати невеликі збої, але вони можуть бути джерелом збоїв (торгівлі) у всьому світі, заявив заступник міністра економіки України Тарас Качка на конференції Міжнародної ради по зерну (IGC) у Лондоні.

Проблеми накопичуються, а відсутність їх вирішення призводить до зростання соціальної напруги. Це також добре видно в соціальних мережах, де можна зустріти дедалі різкіші коментарі з обох сторін.

Напруга між польською та українською сторонами стає дедалі помітнішою і йде в дуже поганому напрямку. Чи зможе польська влада вирішити ситуацію так, щоб за мить не виявилося, що східна стіна – не вдячний за допомогу та підтримку сусід, а ворог?
Все про агробізнес в соцмережах Facebook та Telegram