У 2021 році Україна вчетверте поспіль оновила максимальний показник експорту агропродовольчої продукції (групи 1-24 УКТЗЕД), встановивши його на рівні 27,7 млрд дол.
Про це пише Українська асоціація аграрного експорту.
Однак війна рф проти України, що спричинила окупацію окремих регіонів, масштабні бойові дії, повне блокування морських портів разом зі значним ускладненням функціонування всієї логістичної системи, призвела до зниження експортних доходів галузі до 23,4 млрд дол. у 2022 році та 21,8 млрд дол. 2023 року.
Таким чином, за два роки війни український агропродовольчий експорт втратив 21 % у вартісному виразі. Хоча основну частку в ньому продовжують займати зернові та олійні культури, олії, залишки та відходи переробної промисловості, акумулюючи сумарно близько 85 % виручки. У 2023 році доходи від експорту цих чотирьох груп продукції були на понад 5 млрд дол. меншими у порівнянні з відповідними доходами за 2021 рік.
З іншого боку, вимушена ситуація неможливості експорту великих кількісних обсягів сировинної продукції зробила очевидною необхідність більшої орієнтації на закордонні продажі товарів з доданою вартістю, які менше залежать від цінової кон’юнктури, тому здатні приносити більше доходів навіть при зниженні продажів в натуральному виразі. В результаті, після двох років повномасштабної війни, фіксувалось збільшення експорту багатьох таких продуктів. При цьому, якщо порівнювати 2023 рік з 2021 роком, то найбільше виросла вартість експорту цукру, м’яса птиці, етилового спирту міцністю понад 80 об. %, соків, яєчних продуктів, готових і консервованих виробів з м’яса, яєць, дріжджів, морозива, сирів.
Читайте також: Рівень цін на молоко-сировину в країнах ЄС
Крім названих товарних позицій, зростали вартісні показники експорту багатьох інших продуктів, включаючи копчену рибу, молюсків (переважно, равликів), сухе і згущене молоко, картоплю, яблука, свіжі ягоди, пшеничне борошно, патоку тощо. В підсумку, загальна виручка від експорту цих товарів 2023 року перевищила 2 млрд дол., а у порівнянні з 2021 роком вони забезпечили приріст вартості на 740 млн дол. З іншого боку, їх сумарний імпорт у 2023 році склав трохи понад 600 млн дол., скоротившись відносно 2021 року на 324 млн дол. Отже, зведене сальдо зовнішньої торгівлі за всіма перерахованими товарами з доданою вартістю торік було додатним на суму 1,5 млрд дол.. В розрізі конкретних продуктів імпорт незначно перевищив експорт по копченій рибі та молюсках (на 7 млн дол. і 10 млн дол. відповідно), однак найбільш критична ситуація продовжує залишатись стосовно сирів, де від’ємне сальдо становило 161 млн дол. Додатковим позитивом є виражена орієнтація експортних продажів переважної більшості товарів з доданою вартістю на ринки країн Євросоюзу (за винятком готових виробів з м’яса, сирів, незгущеного молока, риби сушеної і копченої, картоплі, яблук, солоду, шоколаду). Зокрема, незгущене молоко і сири в основному постачались до держав колишнього СРСР, яблука – у Перську затоку (ОАЕ, Саудівська Аравія). Тобто, наразі підтверджується розширена регіональна структура експорту товарів з доданою вартістю, яка, втім, найчастіше не виходить за межі Євразії.
В УААЕ заявили, що за умов триваючої невизначеності та високих ризиків забезпечення стабільних зовнішньоторговельних операцій, подальший розвиток експорту перероблених продуктів та товарів з доданою вартістю, в тому числі до інших регіонів та частин світу, стає кращою альтернативою для українських спеціалізованих компаній, як і продемонстрували підсумки минулого року.
Як повідомлялось раніше, в Україні експорт молочних продуктів зростає, імпорт скорочується.