Харків’янин Михайло Цибулька попри війну Росії протв України розвиває родинну пасіку, за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України» бджоляр отримав консультації із впровадження HACCP у цеху з виробництва крем-меду.
Про це повідомляє пресслужба Проєкту USAID «Економічна підтримка України».
Михайло почав господарювати у 2019 році. Поступово нарощував кількість бджолосімей, мав плани на розширення справи, але почалася війна. Навесні 2022 року родина Цибульків залишила домівку та свою пасіку.
За словами чоловіка, його дід Павло з 1948 року тримав пасіку на Харківщині, дитиною він завжди бігав за ним.
“Усі мої спогади – про перебування на пасіці. Чотири роки тому я вирішив сам розвивати пасіку. Коли почалася повномасштабна війна, ми з родиною виїхали до Івано-Франківська, бо у Харкові були сильні обстріли”, – сказав він.
За останній рік ціна на мед на українському ринку впала, це змусило родину шукати шляхи, як заробити більше, маючи мед. Вирішили, що будуть виготовляти крем-мед. Але для цього потрібні були гроші – розширити пасіку, закупити обладнання для виготовлення крем-меду, отримати дозвіл на продаж такого продукту.
Завдяки гранту від держави Програма урядових грантів єРобота Михайло отримав гроші на розширення пасіки та змайстрував 60 вуликів, тож зараз його пасіка нараховує 100 вуликів. Цього року пасіка знову буде кочовою, аби отримати кращий мед і допомогти бджолам його зібрати.
«Я отримав грант, оскільки можу працювати із деревом, то вулики роблю сам, це вигідно. Ще торік я закупив деревину і взимку та навесні робив вулики, коштом цього гранту моя пасіка зросла у 2,5 раза. Наступний крок – заселити вулики бджолосім’ями, частину я візьму своїх бджіл, частину планую купити», – розповів бджоляр.
Ще один грант – від Міжнародної організації з міграції – Михайло отримав на запуск виробництва крем-меду. За грантові кошти він закупив обладнання, яке вже дозволило розпочати виробництво солодкого продукту: столи, стелажі, меблі, дозатор, сировину (фруктові сублімати). Але щоб продавати такий продукт, потрібно мати сертифікацію та дозволи.
На безкоштовній платформі «Прометеус» родина познайомилася із вимогами до сертифікації на виготовлення продуктів бджільництва. Додаткові знання із сертифікації за вимогами НАССР (англ. Hazard Analysis and Critical Control Point) – система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок на виробництві – бджоляр отримав від консультантки Проєкту USAID. Обладнання у новому цеху розмістив відповідно до цих вимог.
Михайло розповів, що до сьогодні вони продавали мед гуртовим покупцям, але вирішили, що можуть збільшити додану вартість, тож будуть робити крем-мед.
“Продаж такого продукту потребує сертифікації. Консультантка Проєкту USAID Ольга Лучка допомогла розібратися в основних етапах впровадження НАССР, розповіла, чому це важливо для нас, як малих виробників медової продукції, які це відкриває перспективи. Зараз ми подали заявку на отримання експлуатаційного дозволу від Держпродспоживслужби. Маючи такий документ, зможемо вже продавати наш крем-мед”, – сказав він.
Як повідомлялось раніше, кіровоградські бжолярі залишились без першого меду.