2022 рік був шоковим для всіх секторів української економіки. У перші тижні після початку великої війни громадяни переймалися винятково власною безпекою і лише ближче до літа бізнес почав оживати. Оцінки стану економіки у 2022 році показали, що бізнес виявився стійкішим, ніж припускали навіть стримані оптимісти, а прогнози на 2023 рік після зимових блекаутів засвідчили, що господарська діяльність у країні буде відновлюватися.
Автор: ДАНА ГОРДІЙЧУК, Економічна Правда
На тлі відносно оптимістичних прогнозів щодо стану економіки вітчизняне сільське господарство виглядало “чорною вівцею”. Після зменшення врожаю 2022 року на майже 40% очікування на 2023 рік зводились до одного: буде гірше. Через проблеми з експортом та брак коштів на фінансування сівби українські аграрії мали б зібрати на 13% менше збіжжя, ніж у 2022 році. Проте цей прогноз не справдився: зібрати вдасться на сотні тисяч тонн більше, ніж торік.
Урожай 2023 року
У березні Мінагрополітики опублікувало прогнози стосовно врожаю. Вони виглядали невтішно. До падіння обсягів збору зерна у 2022 році на 37% мало додатися зменшення ще на 13% через скорочення посівних площ на 1,5 млн га. Якщо падіння у 2022 році пояснюється окупацією територій та їх мінуванням, падінням економічної активності та порушенням логістичних ланцюгів, то прогноз на 2023 рік зводився до відповіді на одне запитання: чи засіють аграрії свої землі.
Річ у тім, що сівба – справа недешева, вона вимагає чималих витрат на оплату праці, придбання пального, добрив та засобів захисту рослин, оновлення й технічне обслуговування сільгосптехніки.
У мирний час аграрії витрачають кошти від продажу збіжжя попереднього сезону. Проте у 2022 році продати його було важко: експорт скоротився через заблокований морський шлях, доступні експортні шляхи ледь дозволяли “вийти в нуль”, а внутрішні ціни були значно нижчими за світові через профіцит продовольства в країні.
На початку жнив виявилося, що зібрати вдасться більше. У липні прогнози стосовно України покращив Департамент сільського господарства США (USDA), а на початку серпня це зробила Українська зернова асоціація (УЗА). Згодом свої передбачення поліпшило й Мінагрополітики: у 2023 році Україна збере 76,7 млн тонн зерна.
Прогноз УЗА перевищив міністерські оцінки на 3,3 млн тонн. На думку очільника асоціації Сергія Іващенка, урожай може бути й вищим. Зараз уже завершилося збирання ячменю, пшениці та ріпаку, з огляду на що прогноз і підвищили. “Кукурудза та соняшник можуть показати кращі результати. Через місяць побачимо ситуацію більш чітко”, – говорить він.
Порівняно з 2023 роком, найкраще почувалися олійні культури. Очікується, що їх урожай збільшиться на 12% завдяки ріпаку та сої (+20%). Урожай зерна зросте на 5%, найбільший внесок зробить кукурудза.
Площ стає менше
Обсяги збирання зерна визначаються врожайністю та розмірами посівних площ. У 2023 році мільйони гектарів залишилися несіяними навіть попри те, що Україна звільняла території та розміновувала землі. Допомогла рекордна врожайність, яка залежить від якості ґрунту, насіння, захисту рослин, а також від погоди.
“Спочатку очікували, що у 2023 році буде нижчий урожай через часткове зменшення використання добрив та засобів захисту рослин у деяких господарствах”, – каже аналітикиня Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин. Причини – високі ціни на ці ресурси та брак коштів в аграріїв.
Однак завдяки сприятливій погоді врожайність значно зросла і компенсувала втрати площ. Зокрема, у 2023 році сівба проводилася пізніше, ніж зазвичай, бо початок весни був холодний та дощовий. “Ми потрапили в гарний графік. Коли були потрібні дощі – були дощі. Коли знадобилася спека – була спека”, – пояснює Іващенко.
Таким чином, урожайність ячменю і пшениці наразі близька до рекордної, додає очільник асоціації, а серед найкращих очікуваних показників – урожайність кукурудзи. За даними Держстату, у 2022 році в середньому з гектара збирали 45,8 центнера зерна. У 2023 році йдеться про 51,8 ц/га, свідчать дані Мінагрополітики. За оцінкою УЗА, у 2023 році фермери засіяли на 2,2 млн га менше – додатково до “мінус” 5 млн га, втрачених у 2022 році через російську окупацію та бої.
Частина господарств неподалік фронту могла припинити роботу з безпекових мотивів і дорожчу та складнішу логістику, каже Литвин. Іващенко додає, що основним фактором скорочення площ були воєнні ризики. Разом з тим, заспокоює він, таке скорочення в масштабах країни несуттєве і становить близько 10% усіх посівних площ у 2022 році.
Були й винятки: площі під ріпак зросли на 13%, під цукрові буряки – на 36%. Площі під олійні культури постраждали менше, ніж під зерно, що є наслідком переорієнтації фермерів на високомаржинальні культури.
Хоча високий урожай 2023 року став хорошою новиною, у 2024 році погода може бути менш сприятливою. Попри спекотний кінець літа, попередні місяці були одними з найпрохолодніших за останні роки.
Взірець на 2024 рік
Більший урожай наштовхує на питання, якими можуть бути заробіток та обсяг експорту. До великої війни Україна щороку споживала 19 млн тонн зерна та 2 млн тонн олійних культр – 21 млн тонн загалом. Тепер цей обсяг на 10-15% менший – 17,8-19 млн тонн, пояснює Литвин. Якщо врожай становитиме 75 млн тонн, то на експорт підуть 56 млн тонн. Усе, що не вдасться вивезти через морську блокаду та перевантаженість залізниці, зберігатиметься в сховищах.
У 2022 році перехідні залишки продовольства, які сягали 20 млн тонн, були величезною проблемою. Це зерно було неможливо експортувати, а місць для його зберігання не вистачало. Зараз ці потужності перевищують 50 млн тонн.
Також по темі: УЗА прогнозує урожай цього року більше 80 млн тонн
Після воєнного 2022 року Україна ввійшла в новий сезон з невеликими запасами – 2 млн тонн зерна. У 2023 році їх розмір залежатиме від темпів експорту. За оцінкою УЗА, експорт з України може становити 49 млн тонн, якщо чорноморські порти бодай частково будуть розблоковані, а також працюватимуть дунайські порти і західні залізничні та автомобільні переходи. Минулий сезон, коли на експорт відправили 58 млн тонн продовольства, приніс 20 млрд дол.
Якщо “зерновий коридор” працюватиме без перебоїв, а порти на Дунаї та західні переходи будуть розвиватися, каже Іващенко, то український зерновий експорт може бути й більшим.
“Дунаєм можна перевозити до 3 мільйонів тонн зерна на місяць або 35 мільйонів тонн на рік. Можемо збільшити цей показник до 4-5 мільйонів на місяць і тоді за рік буде ще більше. Західні кордони навіть зараз можуть перевезти 15-16 мільйонів тонн на рік. Цей показник теж можемо збільшити, якщо спростимо перехід кордону”, – пояснює він.
Питання експорту важливе і для збереження аграрного комплексу. Від того, чи працюватимуть морські порти, буде залежати, чи скорочуватимуть фермери посівні площі. У Мінагрополітики очікують, що цього не станеться. Опитування міністерства показало, що 45% фермерів не планують суттєво зменшувати площі, а 38% розраховують їх збільшити.
Литвин прогнозує, що посівні площі під озимими культурами восени суттєво не скоротяться. “Гарна врожайність дає аграріям надію, незважаючи на низькі ціни на зерно та проблеми з експортом. Рішення щодо вибору ярих культур господарства будуть ухвалювати ближче до весни і вони залежатимуть від можливостей експорту”, – пояснює вона.