У 2023 році Україна може отримати щонайменше п’ять біометанових заводів, вважає голова правління Біоенергетичної асоціації України (БАУ) Георгій Гелетуха.
«Тема біометану розвивається дуже позитивно. Минулого року вдалося ухвалити базовий законопроєкт (№5464 від 21.10.2021). Крім того, подорожчав природний газ, і тепер виробляти біометан вигідніше, ніж використовувати біогаз на електроенергії. Компанії зацікавлені в цьому, і я думаю, що в цьому році ми побачимо не менше п’яти проектів з біометану», – сказав Гелетуха агентству «Інтерфакс-Україна».
Він зазначив, що реалізація такої кількості проектів під час війни буде позитивним сигналом, і після війни Україна зможе будувати до сотні таких заводів на рік.
Гелетуха уточнив, що вже в найближчі дні лютого в Чернігівській області буде запущено перший завод потужністю 3 млн кубометрів біометану на рік компанією «Галс-Арго». Крім того, компанія також має запустити проект потужністю 10 млн кубометрів у Київській області.
Як пояснив керівник БАУ, «Галс-Арго» має п’ять діючих біогазових установок, які виробляють електроенергію, але економічно вигідніше виробляти біометан.
Гелетуха додав, що ще три проекти, які очікуються в цьому році, потужністю 3 млн кубометрів, 25 млн кубометрів і 50 млн кубометрів реалізуються іншими компаніями. Одну з установок збудували з нуля, чотири переобладнали для виробництва електроенергії з біогазу.
Крім того, голова BAU повідомив, що сьогодні, зокрема, Європейський банк реконструкції та розвитку готовий розглядати кредити для проектів з біометану на відміну від проектів з виробництва «зеленої» електроенергії, оскільки виплати за неї нестабільні з боку Компанія «Гарантований покупець».
Читайте також: В Україні створюють реєстр виробників біометану
Він пояснив, що виробники біометану не залежать від “ГарПока”, а також мають потенціал для його експорту. Водночас Галетуха назвав це питання “ще дискусійним”. «Наразі існує заборона на експорт природного газу, але біометан як такий не фігурує. Тому Міненерго щодо виробників біометану обіцяє не створювати проблем, а ввести запропоновані партії (коли вони будуть) у квоту, дозволену для експорту. Тобто він обіцяє квоту без обмежень», – пояснив голова БАУ.
При цьому він зазначив, що європейські компанії звертаються до асоціації з проханням щодо можливого експорту українського біометану, але чекають «і першого біометану, і сигналу від уряду, чи зможе він дійти до Європи». “Це буде позитивний прецедент”, – резюмував Гелетуха.
Він додав, що український експортний бізнес біометану зацікавлений у його продажу на внутрішньому ринку, оскільки в Європі платять так звану премію за відновлювану енергетику, тобто за скорочення викидів парникових газів. «В Україні такої премії немає, але вона досить цікава. Готовність європейців платити податок на викиди CO2 у розмірі 80 євро за тонну. Європейці готові купувати дорожчий біометан, щоб не платити цей податок», – описав ситуацію Гелетуха.
Як повідомлялося, у липні 2022 року Регіональна газова компанія та агрохолдинг “Галс Агро” (власник ТОВ “Городище-Пустоварівська аграрна компанія”) уклали угоду про приєднання біометанового заводу в Чернігівській області до газорозподільних мереж. Тоді повідомлялося, що на початку 2023 року в Україні готується перше фізичне підключення потужностей заводу до газорозподільної мережі. Окрім чернігівського проекту, РГК анонсувала у другому півріччі 2023 року підключення до газорозподільних мереж другого біометанового заводу — у Вінницькій області.
У жовтні 2022 року РГК, Галс Агро та голландська STX Commodities BV підписали меморандум про співпрацю з метою продажу першого українського біометану в Європі. «Ми поступово розвиваємо наш проект і зараз виходимо на завершальну стадію — плануємо продаж біометану в ЄС, що дозволить нам стабільно працювати і планувати розширення обсягів виробництва», — сказав тоді директор «Галс-Агро» Сергій Кравчук.
Інтерес до біометану виявило також ТОВ «Діоніс Біогаз Енерджі» («Діоніс БГЕ», Київ), яке в середині лютого 2022 року запустило новий біогазовий комплекс встановленою потужністю 4,5 МВт.