25 жовтня одна з найбільших аграрних асоціацій в Україні заявила, що учасники зернового ринку масово повідомляють про безпідставні затримки суден, які вже завантажені експортною продукцією. На два дні рух суден морем фактично зупинився.
26 жовтня Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури заперечило цю інформацію, але того тижня перші судна з портів Великої Одеси вийшли лише 27 жовтня.
Зупинка морського сполучення під час війни не дивина. Та цього разу причина була не лише у безпековій складовій. Радше, співпали два фактори.
“З пояснень, що обговорювалися на засіданні координаційної ради Міністерства аграрної політики – перше, це військова ситуація, яка була дуже складна на той момент. Ми бачили активне патрулювання Чорноморського регіону з боку агресора”, – пояснює директор Українського клубу аграрного бізнесу Олег Хоменко.
Другий фактор, за його словами, це більш ретельний контроль з боку влади питання неповернення валютної виручки недобросовісними експортерами. Призупинення морського коридору через військову загрозу співпало з активними заходами Кабміну, НБУ та правоохоронців, направленими на боротьбу із схемним експортом.
У зв’язку з цим напередодні уряд видав дві постанови, які впроваджують новий порядок експорту зерна. Що передбачають нововведення та чому не нова проблема виведення валюти через експорт “чорного зерна” знову на порядку денному – в аналітиці від Економічна Правда
Виручка від експорту не повертається
Різноманітні схеми з виведення коштів за кордон в обхід податкової служби та банківського нагляду були поширені ще до початку великої війни. Як правило, такі схеми є складовою цілої “екосистеми” тіньової економіки, яка дозволяє компаніям ухилятися від сплати податків, обходити валютні обмеження на виведення капіталу з країни, а також ще і легально продавати необліковане зерно.
Подібні схеми реалізовуються за допомогою так званих компаній-оболонок, які для експорту та виведення валюти за кордон купують зерно у “чорних” фермерів за “кеш”, без необхідних документів та сплати податків.
Часто ці компанії створюють спеціально під подібні операції, а після успішного завантаження зерна на судно їх закривають. За час, поки корабель перебуває у дорозі, зерно декілька разів змінює своїх власників, доки не опиняється у власності одного з міжнародних агротрейдерів.
Завдяки цьому організатори схеми залишають на закордонних рахунках кошти від продажу зерна. Надалі ці кошти можуть живити інші тіньові схеми або ж використовуватися на власний розсуд.
Наприклад, раніше розголосу набула схема із виведення коштів гральним бізнесом, до якої залучили великі торговельні мережі, банки та “чорних” експортерів.
Як це працювало? Гемблінгові компанії за допомогою банків та міскодінгу направляли безготівкові кошти на рахунки працівників великих торговельних мереж (“зарплата” надходила їм як приватний переказ від іншої фізичної особи, відтак ці кошти не оподатковувалися). Натомість мережі платили гральному бізнесу готівку, отриману від торгівлі товарами. А готівку гральні компанії обмінювали у тіньових експортерів зерна на виведену за кордон валюту. “Чорні” експортери готівковою гривнею розраховувалися з постачальниками зерна, яке вирощене без жодних документів.
Влітку цього року про діяльність тіньових компаній, які експортують українське зерно, повідомляли журналісти-розслідувачі OCCRP. Вони виявили, що діяльність з “чорного” експорту зерна з України проводили сотні компаній-оболонок. Частина експортованого “чорного” зерна направлялася до країн ЄС.
Відповідно до оцінок НБУ (є у розпорядженні ЕП), лише у 2022-2023 роках (станом на 20 вересня) обсяг валютної виручки від агроекспортерів, яка не надійшла у встановлені законом строки, становить близько 2 млрд дол (еквівалент 80 млрд грн). Сумарний обсяг грошей, які експортери не завели в Україну, голова НБУ Андрій Пишний оцінював у 8 млрд дол.
Як має працювати система і де її слабка ланка?
Валютним наглядом за експортерами в Україні займаються банки, Державна митна служба (ДМС), податкова служба (ДПС) та Нацбанк. Працює це так: коли українська компанія відвантажує товар нерезиденту, ДМС повідомляє про це банк, який її обслуговує. Тоді банк починає відлік 180 днів, протягом яких на рахунки його клієнта має надійти валюта.
Також по темі: Країни ЄС розкритикували ембарго Польщі, Угорщини та Словаччини на українське зерно
Якщо цього не стається, банк повідомляє про це НБУ в обов’язковому щомісячному звіті, а вже той направляє цю інформацію до податкової служби, аби та провела перевірку та покарала порушника. Однак коли інформація про порушення доходить до ДПС, то перевіряти часто вже немає чого: компанії закриваються, не повертаючи валюту за експорт і не сплачуючи жодних податків.
Ця ситуація можлива завдяки тому, що експортувати зерно з України може будь-яка компанія. Для цього достатньо лише подати митну декларацію та відвантажити товар. Вже після експорту компанія має зареєструвати податкову накладну, у якій, зокрема, має повідомити про походження проданого зерна.
“Відсіювати” від експорту зерна компанії-одноденки мали б правоохоронці та митниця. Але на практиці цього часто не відбувається. Ба більше, інколи митники стають співорганізаторами схем з експорту зернових, завдаючи державі мільярди гривень збитків.
Перша спроба “перекрити” тіньовий експорт
На початку 2023 року українці дізналися про масштабні оборудки на митниці. Служба безпеки та Бюро економічної безпеки (БЕБ) викрили десяток високопосадовців ДМС та Одеської митниці причетних до схем з розкрадання коштів на експорті українського зерна. За інформацією БЕБ, у серпні-вересні 2022 року фіктивні компанії вивезли понад 1 млн тонн зернових сумнівного походження через потужності зернових терміналів у портах Великої Одеси. На той момент порти лише запрацювали в рамках “зернового коридору”.
Гучні скандали та великі обсяги неотриманих валютних надходжень змусили владу шукати альтернативні способи розв’язання проблеми. Результатом цих пошуків стало ухвалення 12 січня парламентом закону, який запровадив режим експортного забезпечення.
Якщо коротко, то він полягає у тому, що дозвіл на експорт зерна має надаватися лише платникам ПДВ. Для того, аби вивезти товар за кордон, їм спочатку потрібно було зареєструвати податкову накладну. Однак не за ставкою 0% (як для експортних операцій), а за ставкою 14% – ставка ПДВ для внутрішнього продажу зерна, кукурудзи та ячменю.
Фактично, закон зобов’язав експортерів блокувати частину своїх коштів на рахунку у держави як гарантію того, що вони повернуть валютну виручку. Щойно валюта зайде на рахунки експортерів, вони зможуть внести коригування у податкову декларацію (встановити там ставку 0%), повернути гроші та отримати право на бюджетне відшкодування ПДВ.
Щоб цей закон набув чинності уряд мав ухвалити постанову про запровадження режиму експортного забезпечення, проте протягом наступних восьми місяців він так цього і не зробив. Ухвалений ще на початку року закон не запрацював.
Влітку на цю ситуацію звернули увагу в Офісі генпрокурора. За даними джерел ЕП, правоохоронні органи почали “штурмувати” українські органи влади запитами про те, чому закон, який має зупинити виведення валюти з України, так і не було введено в дію. У відповідь на лист прокурорів Кабмін написав, що відповідну постанову не дає схвалити податковий комітет Ради. Мовляв, там знайшли неузгодженість у тексті, яка несе ризики ще більшого неповернення виручки.
“Цей закон не є досконалим. Він створює можливості для того, щоб у систему був заведений схемний ПДВ. Коли закон ухвалили, то всі конвертатори зраділи, що у них буде така прекрасна система”, – відповів ЕП голова комітету Данило Гетманцев, який і був автором цього ж закону.
Ймовірно, Гетманцев має на увазі те, що у тексті закону передбачалося, що ДПС не могла заблокувати реєстрацію податкової накладної, якою мають блокуватися кошти експортера. Опитані ЕП аграрії стверджують, що ця норма, навпаки, усувала ризики того, що податківці затримуватимуть або блокуватимуть експорт, вимагаючи неправомірну вигоду.
Спроба номер два: Кіпер і наказ Одеської ОВА
В останні місяці увага влади та правоохоронців до “чорного” експорту через українські порти дійсно активізувалася. Другу спробу перекрити “кешовикам” доступ до експорту зробив керівник Одеської ОВА Олег Кіпер.
З початку нульових він працював у різних структурах прокуратури, а наприкінці травня 2023 року офіційно очолив Одеську військову адміністрацію. Один з народних депутатів розповів ЕП, що серед завдань, які ставили Кіперу – була боротьба з недобросовісними експортерами.
У серпні Кіпер повідомив про результати перевірок, які виявили, що “30-40% суб’єктів ринку експортного зерна працюють в тіні”. Пізніше був опублікований наказ Одеської ОВА №19, метою якого було протидіяти торгівлі “сірим” зерном. Зокрема, він вимагав від експортерів того, що мав би зробити ухвалений у січні закон – подавати податкові накладні разом із митною декларацією за 10 днів до навантаження продукції на судно.
“Логіка наказу Одеської ОВА зрозуміла, оскільки реєстрація податкової накладної до моменту здійснення експорту дає можливість контролюючим органам прослідкувати зерно від поля до порту. Якщо зерно “чисте”, і чітко прослідковується весь його шлях, то питань не виникає і воно може вільно відправлятись до покупця”, – каже директор Українського клубу аграрного бізнесу Олег Хоменко.
Крім того, профільне видання Latifundist з посиланням на власника однієї з логістичних компаній повідомляло, що на терміналах у дунайських портах перебували представники ДБР, СБУ та Нацполіції. Інформацію про те, що в портах проходили перевірки з боку правоохоронців, ЕП підтвердили і представники аграрних асоціацій. Власне ці перевірки й спричиняли затримки суден, а відтак і збитки від простою (кожен день затримки суден в портах обходиться в 1-1,5 дол з тонни).
За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчуку, наразі затримок уже немає.
Втім із згаданим наказом Кіпера є дві проблеми. По-перше, він фактично дублював вимоги закону, який так і не запрацював. По-друге, як свідчить юридичний аналіз компанії Interlegal, Одеська ОВА не мала повноважень самостійно змінювати порядок ведення податкового обліку, а тому його положення суперечать Податковому та Митному кодексам.
Хоча наказ і мав певний вплив на роботу експортерів у портах, такий захід не міг бути постійним.
Нові правила
На кінець жовтня парламент так і не наважився внести необхідні зміни у згаданий закон, аби він почав повноцінно працювати. Натомість, депутати зареєстрували абсолютно нову ініціативу, яка викреслює із законодавства чинний, але непрацюючий механізм.
Автором законопроєктів (змін до Податкового та Митного кодексів), знову є Гетманцев. Суть нової пропозиції у чомусь подібна до попередньої.
Експортувати зерно пропонують дозволити лише платникам ПДВ. Для того, аби вивезти зерно з країни для початку потрібно подати податкову декларацію. Щоправда, на відміну від чинної норми, блокувати кошти на рахунку держави не потрібно. Така декларація реєструється за ставкою 0%, але отримати відшкодування ПДВ з експорту компанія зможе лише після підтвердження надходження валютної виручки.
Представники аграрних асоціацій вказують на ще одній важливій відмінності: нові законопроєкти можуть дозволити податківцям блокувати накладну, а отже створюють навіть для “білого” бізнесу ризики затримок експорту і перевірок, які можуть призвести до фінансових втрат через простій суден.
Також законопроєкти підвищують контроль за цінами, за якими експортери продають зерно за кордон. Мінімальні експортні ціни для різних видів аграрної продукції буде встановлювати Мінагрополітики, аби унеможливити випадки заниження цін у деклараціях.
Для ухвалення цього проєкту або іншого може знадобитись чимало часу, а питання виведення валюти вимагало більш швидкого рішення, в тому числі через увагу до цієї проблеми Офісу президента.Тому в гру вступив уряд. Напередодні Кабінет міністрів ухвалив постанову, яка має встановити тимчасові правила аграрного експорту з України.
Текст документа опублікували лише ввечері 31 жовтня, а новий порядок експорту починає діяти вже з 1 листопада.
Постанова уряду пропонує дозволити експортувати зерно лише компаніям, які зареєстровані у Державному аграрному реєстрі (ДАР). Для потрапляння туди компанія має відповідати низці критеріїв. Зокрема, вона мала бути платником ПДВ станом на 23 лютого 2022 року та станом на момент подачі заявки до реєстру, а також не мати досвіду неповернення валютної виручки в Україну.
На компанії, які не підпадатимуть під ці критерії, чекає більш жорсткий контроль. Вони повинні будуть отримати ліцензію на проведення експорту зерна. Ця процедура регулюється іншою постановою уряду, яка набере чинності через 10 днів після публікації, тобто 10 листопада.
Також по темі: Зниження ставки ПДВ на молока та молокопродукти є економічно невиправданим — експерт
Це означає, що найближчим часом експорт зернових будуть здійснювати лише “білі” компанії, які зможуть потрапити до ДАР.
Крім того, напередодні в аграрних асоціаціях зазначали, що граничні строки повернення виручки зменшаться зі 180 до 90 діб, а Нацбанк заборонить закривати рахунки до надходження коштів за експорт зерна. Щоправда, для таких змін необхідне рішення правління НБУ, а його наразі ще не ухвалювали.
Ініціатива уряду може нести корупційні ризики, зокрема, через можливість у “ручному режимі” відбирати компанії, яким можна вивозити зерно, якщо тільки внесення в реєстр не відбуватиметься автоматично на підставі поданих документів. До того ж, якщо компанія захоче ліцензувати свій експорт, їй можуть відмовити, навіть якщо вона підпадає під всі критерії – просто за зверненням Мінагро про наявність “інших підстав” для відмови.
Депутати кажуть, що держава мусить ухвалювати поспішні та непрозорі рішення, які запроваджують складні системи нагляду за експортерами. Адже правоохоронці, які мали б ловити порушників, просто не справляються з цією роботою.
“Простіше було б розв’язувати це питання, не створюючи такі складні конструкції, а змусивши БЕБ та митницю чітко працювати по тому схемному зерну, яке експортується з території України. Насправді, цих злочинних організованих груп (які займаються “чорним” експортом) 10 чи 12. Якби наші правоохоронні органи хотіли їх відпрацювати, то вони швидко встановили б усі зв’язки та факт несплати податків. Але чомусь їм вигідніше не помічати цього”, – каже Гетманцев.
Але діяльність правоохоронців – це лише частина пазла в історії з неповерненням валюти аграріями.
Зрештою, це не правоохоронці на початку року ухвалювали закон, який потім не міг набути чинності. Закон, до якого майже 10 місяців не могли внести необхідні зміни, фактично зберігаючи “статус кво” у ситуації з не поверненням валютної виручки.
Якщо на цій ситуації і змогли збагатитися недоброчесні експортери та корумповані правоохоронці, то цього точно не сталося б, якби законотворці робили свою роботу якісно та оперативно.