“В межах інтеграції до ЄС українське свинарство очікує адаптація не лише до реалій нового ринку, а й трансформація діяльності відповідно до вимог сталого розвитку та Європейського зеленого курсу”,– зазначив аналітик УКАБ Максим Гопка під час виступу “Умови для успішної інтеграції галузі свинарства до європейського ринку” на міжнародному форумі PIGS FARMING INDUSTRY.
Відколи розпочалась повномасштабна війна, робота свинарства є дуже чутливою. За цей час відбулося переосмислення багатьох речей, котрі дають надію на покращення ефективності вирощування тварин.
Економічна складова свинарства наразі є досить привабливою, адже рентабельність виробництва 1 кг свинини стала більшою, ніж була до війни. Основними факторами збільшення такого показника є як ціни на корми, що складають 75-85% собівартості, так і кон’юнктурний фактор.
Також по темі: Ціни на свинину зросли на 4%
Тож як ніколи актуальним є питання експорту української свинини на нові ринки збуту. Наразі спільними зусиллями державного та бізнес-секторів йде робота в напрямку відкриття ринків країн центральної Азії, Європейського Союзу, Китаю. І для того, щоб бути готовим зайняти свою нішу, кожному підприємству треба розуміти, як можна отримати спеціальний дозвіл. Крім цього, на державному рівні шлях підготовки до акредитації експорту свинини на ринок ЄС складається з аудитів щодо безпечності харчових продуктів та щодо хвороб тварин.
Відкриття європейських ринків буде корисним не лише українським виробникам свинини, а й європейським, оскільки дорогі умови утримання худоби, низький попит і поширення хвороб свиней вказують на довгостроковий спад виробництва свинини у Європейському Союзі, коли ж українські фермери могли б підтримати ринок ЄС вітчизняною продукцією.
Водночас, в межах інтеграції до ЄС свинарі повинні знати свої сильні та слабкі сторони в усіх вимірах сталого розвитку і бути готовими до змін вже зараз.
Для м’ясної галузі, найважливішими напрямками є:
- кліматична нейтральність разом із підтриманням біорізноманіття;
- мінімізація негативних впливів від виробництва;
- оновлення та розробка нових раціонів задля зменшення викидів парникових газів під час ферментації;
- стратегія “від ферми до виделки”, завдяки якій виробництво харчових продуктів у ЄС має бути безпечним, поживним, доступним і забезпечувати справедливий дохід;
- зменшення використання ресурсів і антибіотиків у тваринництві.
“Оскільки європейські виробники вже зараз адаптуються до цих рекомендацій, то Україна матиме гідний приклад використанням практик і досвіду. Слідування тенденціям, що встановлені Європейським Союзом, стане новим викликом для українського свинарства. Зокрема, це стосуватиметься як покращення добробуту тварин, зміни умов транспортування та забою тварин, так і скорочення використання антибіотиків, медичних препаратів та добавок у тваринництві”, – Максим Гопка.