Незібрана до 1 вересня картопля в Україні прирівнюється до смертного гріха, або державної зради. Це на городах. Але промислові виробники не такі забобонні, а тому картоплю копають впродовж вересня і навіть першої половини жовтня. За дуже приблизними даними, виведеними за статистичними формулами, а також із допомогою інформації, взятої зі стелі, площі під цією культурою станом на 12 травня становили 1 013,8 тис. га, торік — 1 283,1 тис. га.
Матеріал журналу “Зерно”
Зменшення цього показника пояснюється тим, що з цієї статистики випали регіони, які перебувають в окупації та зоні бойових дій. Згідно з опитуваннями нашого видання, врожай картоплі цього року значно вищий, ніж торік, особливо в центральних регіонах. Промислове виробництво переважає за продуктивністю кустарне, як мінімум, на 50%.
Нестандартний сезон
«Контінентал Фармерз Груп», один із рекордсменів за площами картоплі. Як повідомив головний спеціаліст з розвитку картоплі цієї компанії Віллем Наменсма, площі під цією культурою порівняно з минулим роком навіть дещо зросли – до понад 2,2 тис. га. Погодні умови не були сприятливими: у травні – червні – липні рослини потерпали від спеки і браку опадів, а тому це негативно вплинуло на врожайність ранніх сортів – 25-30 т/га. Столові сорти, які збиратимуться пізніше, зазвичай дають вагоміший результат. Компанія вирощує переважно сорти німецької та голландської селекції, що гарантує стійкість до хвороб та високу якість продукції.
«Сезон, м’яко кажучи, нестандартний, з’явилося багато факторів, пов’язаних з війною, котрі вплинули на ринок внаслідок окупації деяких територій, бойових дій в інших, масової міграції людей, різко зменшився попит на продукцію – приблизно на 50%, якщо торік щодня відвантажували клієнтам 200-240 т, то сьогодні – 80-100 т.
Другий фактор обвалу – збільшення площ під цією культурою в домашніх господарствах. Зараз у пік сезону відпускна ціна становить 5-6 грн/кг, хоча до кінця року вона може змінитися. Для нашої компанії картопля є стратегічною культурою, вона також є важливою для забезпечення продовольчої безпеки України, тому з метою компенсації ризиків та забезпечення внутрішнього ринку навіть попри особливості цього сезону площі під картоплею ми не зменшували», – розповідає Віллем.
Технічний парк картопляного сектору «Контінентал Фармерз Груп» містить найсучасніші машини провідних європейських брендів, що дає змогу в оптимальні строки висаджувати і збирати культуру, а також обслуговувати техніку, оскільки запчастини доставляються вчасно.
Вже зібрали врожай з площі понад 300 га. Близько 50% продукції іде на чіпси, решта реалізується як насіння та продовольча картопля, а також переробляється на крохмаль на власному заводі. «Чи не думає компанія у зв’язку зі змінами на ринку, змінювати структуру збуту продукції?» – запитую Віллема.
«В наступному сезоні ми нічого не будемо змінювати, бо коли змінюєш план, то ефект буде інакшим, краще продати на чіпси, ніж збільшувати переробку на крохмаль, який є експортним продуктом, адже з’явився фактор важкої і дорогої логістики. Вважаємо нашу систему збуту досить гнучкою і стійкою до нинішніх умов», – пояснив Віллем Наменсма.
Операція технологізація
Ми вже не раз писали про необхідність технологізації картопляної галузі та переведення її на промислові рейки. Важливий крок до нової моделі – державна програма розвитку промислового картоплярства на 2021-2025 роки, розроблена Інститутом аграрної економіки та Українською асоціацією виробників картоплі (УАВК), яка передбачає будівництво картоплесховищ на умовах фінансування державою 30% їх вартості. Зокрема передбачалося, що впродовж наступних п’яти років буде побудовано 35 картоплесховищ загальною потужністю 158,6 тис т переважно у малих і середніх фермерських господарствах, які займаються промисловим картоплярством на площах 20-50 га. Ще один напрямок програми – стимулювання будівництва заводів із передреалізаційної доробки та переробки картоплі.
Запуск Державного аграрного реєстру теж має служити поштвохом до розвитку галузі. Якщо картоплярі з площею від 2 га належним чином зареєструться, то мають всі шанси вже наступного року одержати фінансову підтримку з державного бюджету чи з міжнародних фондів. І тоді площі картопляних угідь будуть виводитися не за формулами зі стелі, а з реальної інформації з місць, а дрібні картоплярі збиратимуть не по 10 т/га, а по 30-40 т.
Найперший крок для того, щоб вийти на вищий технологічний рівень – сортозаміна. Це треба робити, не рідше, як через 3-4 роки. Дуже модними стали інтенсивні голландські та німецькі сорти, однак патріотизм має домінувати не лише у військовій та культурній сферах, але й технологічній, бо це теж складова загальнонаціональної культури. Вітчизняні сорти – це, можна, сказати втілення інтелектуального потенціалу нації. І якщо підтримуємо своє, то ростемо всі разом. Це лірика. Але є й практичний бік цього вибору.
«Наші сорти більш пластичні, стійкіші до капостей природи і до хвороб, якщо старанно відібрати насіннєвий матеріал, то років вісім вони дають стабільний врожай, потім вже треба робити сортозаміну, і найголовніше те, що вони кращі за споживчими якостями, вмістом макро- та мікроелементів, вітамінів, отже, корисніші для людського організму», – говорить заступник директора з наукової роботи Інституту картоплярства НААНУ Тетяна Олійник.
Новими картопляними зірками стали такі сорти, як Мирослава, Княгиня, Житниця, Фотинія…
–А в мене на Київщині чомусь Фотинія не вродила… – зауважую.
–Дуже багато залежить від ґрунту, його кислотності, вмісту поживних речовин, а тому треба брати 3-4 сорти і випробувати, і визначати, який із них покаже себе краще. Бо вкладатися в стабілізацію ґрунту за вмістом речовин, обійдеться набагато дорожче… – пояснює Тетяна Миколаївна.
Вона радить одразу після збирання – організувати картопляний карантин, який має тривати 10-14 днів, під час цього періоду, картопля має висохнути, стабілізувати температуру, виявити захворювання та їхні збудники. Продукт слід зберігати під накриттям: навісом, чи волокном, щоб не зеленів, і лише згодом перебирати і закладати в сховище.
До речі, робота інституту увійшла у звичне русло. Більшу частину площ сапери розмінували, на ній науковці висадили картоплю. І сьогодні збирають врожай…
Слідкуйте за нами в соцмережах
Facebook https://www.facebook.com/bizagro
Telegram https://t.me/bizagro
Читайте також
На Київщині за рік ціна 1 га землі зменшилась втричі