Аграрний сектор у режимі реального часу вчиться працювати не лише у форматі війни, а й за умов відсутності коштів, зокрема державних.
Якщо суворо дотримуватися Бюджетного кодексу, то 2023 року за різноманітними програмами держпідтримки, зважаючи на закріплений норматив 1% від ВВП, генерований сільським господарством у попередньому році, в аграрну галузь мало надійти кілька мільярдів гривень. Навіть із корекцією на території, що скоротилися через тимчасову окупацію, розрахункова сума підтримки АПК не могла бути нижчої від 4-4,5 млрд гривень.
Реальність виявилася протилежною – прямі дотації сектора, вперше за щонайменше 10+ років, не передбачені взагалі.
Mind розбирався, чому так сталося, і дійшов парадоксального висновку: іноді відсутність грошей працює краще, ніж обіцянка їх надати, яку ніхто не збирається виконувати.
Програми держпідтримки АПК останні кілька років існували за принципом «держава вдає, що допомагає – ми вдаємо, що користуємося». Нарочита забюрократизованість процедур, специфічність підтримуваних напрямів, вічне непотрапляння в дедлайни і слабкий регулятор в особі Мінагропроду стабільно призводили до одного й того ж результату – значна частина невикористаних коштів поверталася до держбюджету.
Безумовно, деякі одержувачі все ж таки траплялися, але загалом розрив між показниками «закладено до Держбюджету» – «дійшло до галузі» був колосальним. Зазначимо, що навіть за 100% використання програм і навіть у найкращі роки закладених за ними сум вистачало на одиниці відсотків від загальної кількості учасників ринку.
Декларована держпідтримка АПК
| Рік | Сума, млрд грн |
| 2018 | 6,3 |
| 2019 | 5,9 |
| 2020 | 4,0 |
| 2021 | 4,5 |
| 2022 | 4,6 |
Декоративність аграрних програм держпідтримки зберігалася за мовчазної згоди законодавця та Мінфіну: за неофіційною інформацією, відповідний рядок у бюджеті «в умі» навіть не підкріплювався реальними грошима та надходженнями.
Тим не менш, у 2023 році правила гри змінюються. Програм держпідтримки у їхньому традиційному вигляді Держбюджет не передбачає.
Причин декілька.
Причина перша: немає грошей
Перша та очевидна причина – скорочення навіть теоретичних можливостей державного бюджету. Оскільки існує абсолютний пріоритет у вигляді оборонних статей витрат, решта потрапляють у розряд «факультативні». Максимальна оцінка щомісячних надходжень до держбюджету у військові місяці складає в середньому 150 млрд гривень без урахування міжнародної допомоги, а потреби, з урахуванням оборонних, щонайменше вдвічі більші.
За такої арифметики аграріям, як і представникам багатьох інших галузей, розраховувати нема на що і безумовно чесніше про це сказати. Крім того, за загальноприйнятою і недалекою від істини думкою у представників АПК за плечима два надблагополучні роки і вони мають значні резерви. Обмовимося, що це справедливо не для всіх, а решта не факт, що захочуть витратити запаси на операційні потреби без видимих перспектив.
Причина друга: Мінагропрод – слабкі лобісти
Про це прямо говорять у Кабміні, подаючи з формулюванням «ходить сумний Сольський».
Інституційна значимість Мінагрополітики після його поспішної ліквідації у 2019 році так і не відновилася, і його реінкарнація породила симулякр держвідомства з недоукомплектованим штатом і слабкою командою. За таких даних ефективного лобіста галузі з нього вийти не могло і не вийшло – особливо в умовах конкуренції за держкошти, що рекордно підвищилася.
Причина третя: реформа Кабміну та скорочення міністерств, у тому числі розпорядника дотацій
Як писав Mind, реформа Кабміну – це не лише данина популізму, а й об’єктивна необхідність економії бюджетних коштів. Згідно з попереднім Загальним планом трансформації виконавчої влади в Україні, кількість міністерств має скоротитися майже вдвічі – з нинішніх 20 до 12, а центральних органів виконавчої влади – на 30%.
Невдалий перезапуск Мінагро та його очевидна неефективність зробили відомство логічним кандидатом на ліквідацію. Його функції передбачається віддати Міністерству економічного розвитку та інновацій. Отже, закладати механізм держдотацій для АПК та підв’язувати їх під Мінагропрд, який з великою ймовірністю припинить своє існування, не має сенсу.
Зазначимо, що окремі мляві спроби переграти проєкт держбюджету на користь аграрних держдотацій робляться – але швидше з розрахунку на PR-ефект, ніж реальний результат. Комітет Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики подав поправки до проєкту Державного бюджету на 2023 рік з метою збільшення допомоги фермерам.
«У бюджеті наступного року передбачено кредитування для аграріїв, а щодо традиційних дотацій, то їх у первісному варіанті документа не було. Члени профільного комітету при розгляді проєкту бюджету подали редагування, щоб повернути підтримку фермерам. Насамперед, це стосується тваринницького комплексу та переробки», – йдеться у повідомленні.
Швидше за все, враховуючи сакральність фермерської категорії для АПК, фінансовий реверанс у їхній бік буде зроблено. При цьому майбутній рік, на думку учасників ринку, стане ще більшим випробуванням, ніж нинішній, до якого аграрії підготувалися в довоєнний час.
Як зазначив генеральний директор холдингу HarvEast Дмитро Скорняков в ефірі проєкту «Ціна Держави», оборотні кошти зараз потрібні у більших обсягах, ніж раніше, оскільки ліквідність зменшилася через скорочення продажів. При цьому зросли витрати на логістику та складові собівартості.
Що аграрії отримають натомість?
Замість держпрограм підтримки уряд пропонує прирівняти до них грантову допомогу від міжнародних організацій. Базовий формат підтримки – пільгові кредити.
На це скеровано проєкт закону №8025, який легалізує таку допомогу через різноманітні механізми. «Щоб узаконити донорські кошти на потреби агросектору, депутати запропонували ухвалити законопроєкт №8025. Документ спрямований на визначення спеціальних механізмів державної підтримки сфери сільського господарства в умовах військового стану, дозволить компенсацію аграріям, зокрема тіла кредиту та страхування та передбачає низку нововведень», – пояснює адвокат Тетяна Даниленко, керівник Адвокатського Бюро «Тетяни Даниленко»
Серед іншого донорська допомога спрямовуватиметься на:
- залучення кредитів для будівництва експортної інфраструктури (заліщзничні елеватори, авто, перевалки, мультимодальні комплекси та ін.) – до 90% облікової ставки та до 50% тіла кредиту;
- страхування експортних об’єктів та часткову компенсацію страховикам у разі знищення внаслідок військових дій від 40% до 60% від загальної вартості страхового відшкодування;
- закупівлю зерновозів, причепів та зернових контейнерів; надання права ООН/ФАО бути організатором мультимодальних перевезень під час експорту української агропродукції;
- капітальне будівництво експортної інфраструктури (шляхом субсидування частини плати та відсотків за кредитами);
- оновлення парку зерновозів, зернових контейнерів, обладнання з навантаження та розвантаження;
- запровадження страхування об’єктів зберігання чи переробки сільськогосподарської продукції від ризиків у вигляді бойових та військових дій;
- механізм підтримки виробників вітчизняної техніки та обладнання (зерновози, причепи, контейнери) шляхом її закупівлі з подальшим безоплатним наданням у користування сільгоспвиробникам. Після завершення військових дій таку техніку буде повернуто балансоутримувачу, і вона зможе надаватися за договорами фінансового лізингу сільгоспвиробникам і надалі.
Також залишається чинною програма пільгових кредитів «5-7-9», координована Мінфіном. Вона працює, але її обсяг не в змозі радикально змінити ситуацію.
«Там є обмеження щодо сум. Тобто, наприклад, на наш холдинг ми максимально можемо отримати близько 6 млн грн. Тому, скажімо так, це те, що дозволяє трохи довше протриматися на плаву. Але проблеми, на жаль, не вирішують», – каже генеральний директор агрохолдингу HarvEast Дмитро Скорняков.
Теоретично запровадження місцевих програм сільгосппідтримки можливе на регіональному рівні. Так, 2022 року єдиним регіоном, що мав власну програму підтримки та розвитку сільського господарства, була Львівщина.
За даними директора Департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Тетяни Гетьман, у поточному році понад 180 господарств уже отримали фінансову підтримку, на початок жовтня програму реалізовано на 85%. Зараз адміністрація розпочала розробку програм на 2023 рік – причому робить це не «згори», а шляхом збору пропозицій безпосередньо від аграріїв.
Слідкуйте за нами в соцмережах
Facebook https://www.facebook.com/bizagro
Telegram https://t.me/bizagro
Читайте також
Комітет ВР просить збільшити на 10,4 мільярда фінпідтримку аграріїв у проєкті бюджету-2023