Застосування редагування генів CRISPR в сільськогосподарських біотехнологіях пройшло шлях великого успіху протягом останніх років, спочатку збільшуючи врожайність сільськогосподарських культур, а тепер і максимізуючи поживність їжі. Одним з таких досягнень стало використання редагування генів CRISPR для створення помідорів зі збільшеним рівнем провітаміну D3 (ProVitD3).
Дослідники з Сеульського національного університету (SNU) в Південній Кореї використали редагування генів CRISPR для отримання плодів томатів з підвищеним рівнем провітаміну D3. ProVitD3 є попередником біологічно активного вітаміну D3, який відомий своїми захисними властивостями від ультрафіолетового випромінювання. Хоча дієтичні добавки допомагають усунути дефіцит вітаміну D, природні джерела вітаміну D обмежені, особливо в рослинних продуктах.
У своєму дослідженні, опублікованому в журналі GEN Biotechnology, команда вчених з SNU використала редагування генів CRISPR для впливу на ген DWARF5 (DWF5) у помідорах, який є аналогом гена DHCR7 людини. Ген DHCR7 відповідає за перетворення ProVitD3 в холестерин. Шляхом редагування гену DWF5, дослідники досягли збільшення рівня ProVitD3 у плодах томатів.
Також по темі: Не поступаються херсонським. Вчені відповіли, де в Україні клімат дозволяє вирощувати кавуни
Результати дослідження показали, що нові генетично змінені помідори містили до 6 мікрограмів ProVitD3 на грам сухої маси у червоних плодах. Це значне підвищення порівняно зі звичайними помідорами, при цьому зберігаючи морфологічну схожість з томатами дикого типу. Оскільки рекомендована добова норма споживання вітаміну D людиною становить 20 мікрограмів, споживання одного стиглого помідора масою 150 грамів має потенціал для значного полегшення дефіциту вітаміну D у всьому світі.
Це дослідження відкриває нові можливості для використання редагування генів CRISPR в сільськогосподарських біотехнологіях для поліпшення харчових властивостей культур. Збільшення рівня провітаміну D3 в рослинах може принести користь для тих, хто має обмежений доступ до природних джерел вітаміну D. Однак, перед введенням таких генетично змінених культур у комерційне виробництво, необхідні подальші дослідження та оцінка їх впливу на здоров’я та навколишнє середовище.