Експорт зерна, згідно з даними FAS, значно скоротиться протягом 2025 року, зокрема через повномасштабне вторгнення росії в Україну. І найбільший спад матиме продаж за кордон пшениці та кукурудзи.
Прогнози такі:
- експорт пшениці впаде на 24% до 13,7 млн тонн;
- експорт кукурудзи – на 22% до 21,8 млн тонн;
- експорт ячменю – на 6% до 2,3 млн тонн.
Тим часом, експорт жита збільшиться на 333%, відповідно до 10 тисяч тонн. Цей розрахунок зроблено за умов відсутності непередбачених збоїв у роботі портів та національної енергетичної мережі. І саме це наразі практично неможливо прогнозувати через непередбачувані дії країни-агресора.
«Прогнозування зменшення експорту на поточний період, тобто протягом 2024-2025 років, – це результат скорочення виробництва через зменшення площ та погіршення кліматичних умов. А також у зв’язку з неможливістю передбачити ситуація в Чорноморському регіоні, виникнення перебоїв у експорті через нищення росією портів та кораблів із зерном. Крім того, через відсутність можливості використовувати великі запаси, щоб компенсувати зниження виробництва, як це було в періоди 2022-2023 та 2023-2024 років. Ключова причина – повномасштабне вторгнення рф на територію України», – повідомив аналітик ринку зернових Олександр Кореніцин.
На його думку, удосконалення комунікації та логістики створили якісний ланцюжок поставок пшениці у всьому світі. Але зрив експорту через Чорне море внаслідок вторгнення росії в Україну дав потужний збій у торгових потоках і значно вплинув на багатьох найбільших гравців – як експортерів, так і імпортерів. До останніх, зокрема, належать країни Північної Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії.
Зазначимо, Північна Африка включає Алжир, Єгипет, Лівію, Марокко, Нігерію та Туніс;
Близький Схід включає Ліван, Ірак, Іран, Ізраїль, Йорданію, Кувейт, Саудівську Аравію, Ємен, ОАЕ та Оман;
Південно-Східна Азія включає Індонезію, Малазію, Філіппіни, Таїланд і В’єтнам.
Слід зауважити, що саме Україна є одним із провідних світових виробників та експортерів сільськогосподарської продукції. Вона відіграє вирішальну роль у постачанні зернових та олійних культур на світовий ринок. За даними FAS, глобальне виробництво зерна в 2023-2024 роках оцінюється в 60,1 млн тонн, порівняно з 54,6 млн тонн у попередньому маркетинговому році.
Виробництво ячменю оцінюється в 6,1 мільйона тонн, як і в 2022-2023 роках, тоді як кукурудзи оцінюється в 31 мільйон тонн, порівняно з 27 мільйонами тонн, а виробництво пшениці також зросло з 21,5 мільйона тонн до 23 мільйонів тонн. Виробництво жита, однак, скоротилося до 231 тисяч тонн з 315 тисяч тонн.
Зазираючи в 2024-2025 маркетинговий рік, FAS прогнозує зниження виробництва для всіх чотирьох культур, зазначаючи, що 2023-2024 рік мав рекордну врожайність. Виробництво ячменю оцінюється в 5,7 млн тонн; кукурудзи – 26,2 млн. тонн; пшениці – 22,3 млн. тонн; і жита в 200 тис. тонн.
Як повідомили у FAS, виробництво зерна в Україні залишається збитковим після вторгнення росії.
«Очікується, що це призведе до скорочення площ під зернові культури в 2024-2025 роках. І оскільки прогнозована врожайність у 2024 році є нижчою від попереднього майже рекордного 2023 року, прогнозується, що загальний обсяг виробництва зерна у 2024-2025 роках буде нижчим, ніж у попередньому маркетинговому році», – зазначив експерт Олександр Кореніцин.
За його словами, враховуючи кращу рентабельність порівняно із зерновими, аграрії планують сіяти більше сої та ріпаку в 2024-2025 роках. У FAS виробництво соняшникового насіння оцінюють у 11,5 млн тонн, що на 4% менше порівняно з попереднім маркетинговим роком (12 млн тонн), виробництво сої – у 5,1 млн тонн, збільшення на 7% (4,8 млн тонн), а виробництво ріпаку – у 4 млн тонн, як і минулого року.
Додамо, що згідно з опублікованими матеріалами Міністерства аграрної політики та продовольства України, експорт українського борошна у 2023-2024 роках оцінюється в 98 200 тонн, що значно менше, ніж 153 900 тонн, експортованих у 2022-2023 роках. У своєму звіті про ринок зерна від 17 жовтня IGC оцінила експорт борошна в 130 тисяч тонн у 2024-2025 роках.
Очікується, що виробництво та експорт зерна зменшиться в 2024-2025 роках, оскільки в 2023-24 роках була досягнута рекордна врожайність і посівні площі були зменшені через падіння рентабельності. Проте очікується, що площі посіву сої збільшаться, а оцінки виробництва будуть вищими разом з очікуваннями від експорту в 2024-2025 роках.
«Крім того, останні дані Міністерства сільського господарства США прогнозують світове виробництво на 2023/2024 р. на рівні 784,91 млн тонн. Тоді як споживання перевищує пропозицію на рівні 796,44 млн тонн», – наголошує аналітик ринку зернових Олександр Кореніцин.
Тож наразі важко говорити про регулярні поставки зернових, стабілізацію цін на продукти харчування та про подолання голоду в світі, допоки триває російська агресія проти України.