Країна-терористка Росія незаконно торгувала зерном із окупованої території України. Одним із керівників операції з розкрадання агропродукції є Микита Бусел, засновник двох готелів і мережі кав’ярень у Росії. До літа бізнесмен перебував у тимчасово окупованій Запорізькій області, його було обрано генеральним директором т.з. нової російської фірми “Державний зерновий оператор”.
Про це йдеться в розслідуванні Financial Times із посиланням на набір документів, включаючи рахунки-фактури, вантажні маніфести, квитанції та сертифікати походження. Вони свідчать про вивезення однієї з партій зерна із окупованої Запорізької області на світовий ринок. Документи, які відстежують 2675 метричних тонн вантажу продовольчої пшениці, були підтверджені супутниковими зображеннями, даними транспортних транспондерів, спостереженнями за човнами на півночі Туреччини та інтерв’ю з контрабандистами та торговцями.
“Державний зерновий оператор” оператор почав рекламу в соцмережах і запрошував аграріїв до “співпраці”, продаючи зерно через пункти видачі за встановленою ціною. У рекламному відео, надісланому фермерам, Бусел стоїть перед російським потягом, який заповнюється українським зерном. Голос за кадром з гордістю повідомляє, що фермерів тепер підтримують, а покупців знайшли в Росії, Сирії, Туреччині та Ірані.
Власники та керівники українських агробізнесів, які втекли з окупованого регіону, повідомили, що ця компанія перепродає зерно, вкрадене з їхніх складів або зібране з полів, якими вони раніше володіли. “Вони придумали уряд, а потім придумали і цю компанію… стверджуючи, що займатиметься закупівлею зерна. Вони захопили наші складські приміщення… А зараз вони там займаються так званим бізнесом. У фермерів немає вибору. Або здавайте зерно, або його в них заберуть”, – розповів керівник одного експропрійованого бердянського підприємства.
“Державний зерновий оператор” все ще працює, бо щотижня він публікує списки цін за тонну, за якими закуповує сільгосппродукцію у місцевих фермерів. У серпні місцева влада заявила, що регіон експортує близько 5000 тонн зерна на день залізницею та близько 1500-2000 тонн автомобільним транспортом.
“Ми знаходимо занедбаний актив, заходимо і беремо це підприємство під контроль безпеки, проводимо повну інвентаризацію. Ми створюємо умови, щоб працівники продовжували працювати”, – сказав у рекламному ролику Бусел, фактично підтвердивши, що компанія привласнює українські активи.
Ще 13 серпня окупаційні чиновники підписали документи, щоб дозволити експорт 2675 метричних тонн продовольчої пшениці через Бердянськ. Щоб переконати потенційних покупців у тому, що зерно безпечне, відповідає санітарним нормам і належним чином обробляється, влада міста підготувала багато документів про його походження.
На іншому документі, підписаному того ж дня, капітан судна Віктор Смольський надрукував коротку записку: “Я, капітан т/х ”PAWELL”, прапор — СИРІЯ, заявляю про припинення завантаження… Судно завантажене до повної вантажопідйомності”.
Однак судна під сирійськими прапорами, такі як Pawell, часто відвідують окуповані українські порти, часто доставляючи вантажі безпосередньо до Сирії.
Pawell належить зареєстрованому у Британії товариству. Pawell Shipping Co LLP зареєстрована за умовною адресою в Блумсбері (центр Лондона).
Показання транспондера AIS судна, пристрою, який транслює його місцеположення іншим суднам, показують, що 31 липня Pawell прибув до Керченської протоки. Потім раптово, рано ввечері 10 серпня, він вимкнув сигналізацію і зник з радарів. Pawell знову з’явився через два дні після того, як у документах, судно було заповнене зерном у Бердянську.
У нових документах портом відправлення вказаний вже не окупований український порт Бердянськ, а порт Кавказ, російський хаб, який тепер сумно відомий відмиванням незаконних перевезень зерна з України. У доставці судном Pawell російська компанія Geos відіграла ключову роль. Його власник, російський бізнесмен Ігор Пожидаєв, багато років працював на торгівлі зерном в Криму та за його межами.
Пожидаєв визнає, що його бізнес перевозив зерно, але категорично заперечує, що зерно прибуло з окупованої України, описуючи будь-які документи, які нібито свідчать про інше, як “фальшиві”. “Це зерно не має відношення ні до Запоріжжя, ні до України. Це стосується порту Кавказ, на який є всі відповідні документи, починаючи від торгово-промислової палати РФ і закінчуючи договорами з фермерами, які його вирощували, у яких я його купував, разом із усіма накладними та квитанціями і так далі”, – сказав бізнесмен.
На початку серпня, приблизно в той самий час, коли Pawell перебував у Керченській протоці, бізнесмену Акбару Асгарову зателефонував соратник старого друга. За його власними словами, азербайджанський бізнесмен, власник стамбульської будівельної компанії під назвою Northwest Group Yapı, не мав досвіду зернового бізнесу. Але той, хто дзвонив, був із Geos, та припустив, що Асгаров міг би взяти вантаж Pawell і знайти для нього покупців у Туреччині. “Вони зателефонували мені і сказали: “У нас ці товари з Росії, з Новоросійська”, – сказав Асгаров.
Він сказав їм, що зацікавлений у спробі продати його. Pawell прибув 3 вересня в порт Самсун (Туреччина), маючи при собі документи порту Кавказ. Асгаров думав, що знайшов покупця, готового заплатити за пшеницю $380 за тонну. Але після падіння цін на пшеницю замовник відмовився. “Я сказав: “Давай, брате, скасуємо, я нічим не можу допомогти в цьому питанні”, – згадує він.
Асгаров каже, що навіть не підозрював, що зерно могло походити з окупованої території України. “Ми тримаємося подалі від неналежних угод”, – додав він.
Pawell недовго залишався в Самсуні. Після невдалого продажу Northwest Group Yapı вона переїхала трохи вздовж узбережжя, до маленького приморського турецького містечка Сіноп. Коли через кілька тижнів він знову з’явився у східній частині Чорного моря, він сидів вище у воді – судно позбулося зерна.
Турецькі покупці, можливо, не хотіли купувати вантаж не лише через ціну, а й через побоювання мати проблеми з українською владою. “Завдяки чуткам, у тому числі вашим… . У мене були проблеми з продажем у Туреччині”, – сказав Пожидаєв.
Остаточним пунктом призначення вантажу Pawell став малоконтрольований східний турецький порт Хопа, поблизу кордону з Грузією, 26 вересня. Пожидаєв відмовився підтвердити, де було продано зерно, крім того, що воно було в Туреччині. “Врешті-решт я продав вантаж. Він проданий, і турки цілком задоволені російськими документами, які я їм дав. Те, що ви копаєте – що це було в Бердянську? – це все дурниці”, – сказав він.
Слідкуйте за нами в соцмережах
Facebook https://www.facebook.com/bizagro
Telegram https://t.me/bizagro
Читайте також
Рада уточнила механізм бронювання працівників