Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, який знаходиться в Чернігові, є одним із розробників силосної закваски – препарату, який за допомогою мікробів допомагає зберегти соковитий корм із властивостями, близькими до вихідної сировини.
Переваги вітчизняної розробки відзначає низка агровиробників, які займаються скотарством, пише «Інформаційний портал Чернiгiвщини».
У сучасних тваринницьких господарствах все більше уваги звертають на використання мікробних консервантів (силосних заквасок), що пояснюється екологічністю їх виробництва і застосування, технологічністю, ефективністю і відносно невисокою ціною. Мікробні консерванти сприяють оптимізації процесу молочнокислого бродіння у консервованій сировині, а оскільки в основі процесу силосування лежить молочнокисле бродіння, то впродовж декількох десятиліть для розробки силосних заквасок значна увага приділялась селекції молочнокислих бактерій.
Також по темі: Президента академії аграрних наук підозрюють у розтраті 150 тис. га землі — пройшли обшуки
За словами завідувачки лабораторії пробіотиків Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, кандидатки ветеринарних наук Наталії Кравченко, найбільш популярними сьогодні є багатокомпонентні мікробні консерванти, у складі яких є декілька штамів одного виду або штами декількох видів молочнокислих бактерій, комбінації мікроорганізмів з ферментами або варіанти біолого-хімічних силосних добавок.
«Нашу силосну закваску ми виготовляємо у вигляді рідкого консерванту, який є живильним середовищем з розмноженими у ньому бактеріями штаму Bacillus subtilis з титром не менше 1 млрд бактеріальних клітин в 1 мл. Норма витрат для приготування силосу та сінажу становить 1 л на 40 тонн зеленої маси. Можлива обробка зеленої маси безпосередньо в полі на кормозбиральному комбайні через розприскувач – дозволяє рівномірно розподілити робочу суспензію консерванту по зеленій масі», – пояснює переваги вітчизняного препарату чернігівська науковиця.
Експерименти, проведені у нетипових вологих умовах, продемонстрували, що втрати поживних речовин у силосі, виготовленому з використанням закваски ІСМАВ НААН були меншими, ніж у силосі, виготовленому без консерванту, особливо за такими показниками як суха речовина та сирий протеїн.
За словами співробітниці Інституту, в одному із дослідних господарств Національної академії аграрних наук вивчали вплив силосу, заготовленого з силосною закваскою ІСМАВ НААН, на м’ясну та молочну продуктивність тварин, які його отримували.
«Так, середньодобові прирости живої маси дослідних бичків на відгодівлі були на 10,8% вищими, ніж у контрольній групі, а середньодобовий надій натурального молока у дослідних групах корів був на 6,5% вищим, ніж у контролі», – каже Наталія Кравченко.
В Інституті сільськогосподарської мікробіології зауважують, що застосування мікробних консервантів є не лише важливим елементом сучасних технологій заготівлі консервованих кормів, а й сприяє зменшення втрат врожаю кормових культур та забезпечує підтримку екологічної стабільності корму.