Підсумки рибоохоронної роботи, збитки завдані рибному господарству, ефективність управління державним майном, виконання Антикорупційної програми Держрибагентства на 2021-2023 роки та інші питання розглядались під час засідання колегії Держрибагентства, що відбулося 21 лютого 2023 року.
«Реформи в галузі рибного господарства, розпочаті у минулому році, активно набирають обертів. Вважаю, що ми зараз знаходимося в ідеальних умовах для їх здійснення, для запровадження тих процесів, які дозволяють змінити нашу державу та допоможуть їй увійти до Європейського Союзу. Це унікальний шанс і один із ключових моментів у становленні рибного господарства як прогресивної перспективної галузі економіки. Головні маркери реформи: прозорість, дохідність до бюджету, виключення корупційної складової, збільшення кількості робочих місць, позитивний вплив на економіку країни в цілому. Безумовно, показниками правильного вектору руху до запровадження в Україні європейських підходів та принципів управління рибним господарством стануть реалізовані цілі розвитку українського рибного бізнесу, створення законодавчого підґрунтя для реалізації рибогосподарської діяльності та збереження і розширення біорізноманіття іхтіофауни українських водойм», – зазначив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня, звертаючись до очільників рибоохоронних патрулів Держрибагентства. Також він наголосив на важливості як командної роботи, так і особистого внеску кожного фахівця у зміну філософії управління галуззю.
«Війна безумовно наклала відбиток на проведення заходів з рибоохорони. Небезпека виходу на воду, мінування водойм та прибережних територій, пошкодження та знищення майна органів рибоохорони, заборони військово цивільних адміністрацій – це все реалії 2022 року», – акцентував т.в.о. Голови Держрибагентства Ігор Клименок.
Читайте також: У системі Прозорро.Продажі відбулися перші рибні аукціони
Основні показники рибоохоронних рейдів такі: викрито понад 16,7 тис. порушень рибоохоронного законодавства, з них 19 % є грубими, вилучено у порушників понад 62 тонни незаконно добутих водних біоресурсів та 13735 заборонених знарядь лову, крім того, затримано 392 транспортні засоби, а також вилучено 8877 знарядь лову власники яких не встановлені.
Також проводились перевірки законності реалізації водних біоресурсів на торгівельних майданчиках та місцях стихійної торгівлі. У результаті виявлено та притягнуто до адміністративної відповідальності за незаконне придбання та збут водних біоресурсів 780 правопорушників та вилучено понад 26,5 тонн водних біоресурсів.
Окрема увага приділялась питанням реалізації розпочатої реформи у сфері меліорації земель. На поточний рік заплановано її продовження, яке полягатиме у завершенні формування необхідної нормативно-правової бази, розробці та впровадженні на меліоративних системах проектів з модернізації та реконструкції, завершення процедури приймання-передачі державних меліоративних об’єктів та систем зі сфери управління Держводагентства до сфери управління Держрибагентства.
Нагадуємо, станом на сьогодні створено 15 ОВК (вже зареєстровано 9 з них) у межах зрошувальних систем на території Вінницької, Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Черкаської областей та осушувальної системи на території Житомирської області.
Наразі зі сфери управління Держводагентства до сфери управління Держрибагентства передано 38 цілісних майнових комплексів водогосподарських організацій. На підконтрольній території фактично працює 9 бюджетних організацій, які здійснюють експлуатацію меліоративної інфраструктури із загальною площею обслуговування міжгосподарських зрошувальних систем 269,3 тис. га, осушувальних – 369,3 тис. гектарів.
Водогосподарські організації Рівненщини, що здійснюють осушення і захист від шкідливої дії вод вже інтенсивно працюють та здійснюючи відкачку надлишкових вод насосними станціями. Наразі залучено до роботи близько 40 насосних станцій.
Натомість організації зони зрошення (Одеська, Миколаївська та Запорізька області) здійснюють заходи з підготовки до зрошувального сезону 2023 року. У зв’язку з тим, що переважна частина зрошувальних систем знаходиться на окупованих територіях, чи територіях, де ведуться бойові дії, на сьогодні Одеська область є основною в країні щодо площ можливого зрошення – це близько 220 тис. гектарів меліоративних систем.
Резюмуючи засідання Ігорем Клименком наголошено на необхідності продовження розпочатих євроінтеграційних процесів та реформ, які стосуються як рибного господарства так і меліорації земель, впровадження практичних кроків зі сприяння якнайшвидшому «виходу на воду» промислових рибалок через аукціони, не допущення зриву поливного сезону, зокрема підготовки насосних станцій та зрошувальних мереж до зрошувального сезону 2023 року, вжитті заходів для безперебійного електропостачання насосних станцій, які задіяні у подачі води для потреб зрошення. Це основні кроки, над якими наразі має сконцентруватися Держрибагентство для забезпечення продовольчої безпеки країни в умовах війни.