За два роки на правобережній частині Херсонської області під час польових робіт загинули 14 людей, 34 зазнали поранень. Сільгоспвиробники, трактористи жителі сіл підривались на мінах та інших вибухонебезпечних предметах на земельних ділянках, розмінованих самотужки, на польових дорогах та у лісосмугах.
Про це повідомляє Суспільне.
Анатолій Пономаренко до повномасштабної війни обробляв 10 гектарів землі, садив зернові й городину. У 2022 році через село на кордоні з Миколаївською областю проходила лінія фронту. Анатолій повернувся до зруйнованої садиби й потрощеної техніки. Уцілів один трактор, на якому його товариш наїхав на міну.
“Товариш попросив трактор. Я кажу: “Бери їдь”. Коли через годину дзвонять: “Толя підірвався. Живий”. Один із тисячі, кажуть, вижив. Наїхав на міну протитанкову. Йому пощастило просто”, — каже Анатолій.
Не всі фермери очікують на офіційне розмінування.
За словами голови фермерського господарства Андрія Стеця, очищували поля самотужки.
“Після деокупації в принципі ці хлопці, що в нас працювали, покупляли металошукачі, самі попроходили. В перший рік вже третину своїх земель засіяли”, — каже він.
Самостійне розмінування – ризиковане і небезпечне. За два роки на звільнених територіях Херсонської області внаслідок підриву на вибухівці загинули 14 людей, 34 отримали поранення.
Читайте також: «НІБУЛОН» використовуватиме ШІ для зменшення собівартості гуманітарного розмінування
“Дуже часто так і роблять фермери, або наймають людей, які можуть за гроші розмінувати. Здебільшого стаються підриви, бо фермери не зважають на попередження. Їм кажуть, що ця ділянка замінована, а вони: “А й то байдуже, нам потрібно її обробити”. Стається багато випадків підриву, загибелі трактористів, фермерів, агрономів”, — розповідає начальник групи механізованого розмінування Іван Яремчук.
Влада пропонує фермерам два шляхи розмінування:
Перший – звернутись до місцевої військової адміністрації, яка визначає черговість очищення забруднених вибухівкою земель.
“Це мають бути офіційно зареєстровані підприємства або фізична особа-підприємець. Оскільки цей напрямок визначає саме економічний показник. Важливо, щоб після розмінування надалі земельна ділянка не стояла в бур’янах, а щоб фермер обробляв її й сплачував податки”, — пояснює начальник департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА Дмитро Юнусов.
Аграрна компанія, яка орендує 750 гектарів у Херсонському районі, пішла цим шляхом – звернулась до Департаменту розвитку сільського господарства із заявкою на розмінування полів.
“Через декілька днів нам зателефонували з проханням під’їхати й вказати ділянки, на яких потрібно провести обстеження. Так, було дуже багато боєприпасів, були заміновані поля, дуже багато ракет на полі не розірваних. Тому розмінування було трошки в часі довге, це десь два місяці. Нам надали акти на кожну ділянку розміновану. Тому ми більш-менш безпечно працювали. Ніяких ексцесів у нас не було Все ніде нічого не знаходили, ми й трактористи більш-менш безпечно працювали на цих полях”, — розповідає директор з виробництва аграрної компанії Олександр Буренко.
Є й другий шлях, яким можуть піти фермери — звернутись до Центру протимінної діяльності при Міністерстві аграрної політики.
- Сільгоспвиробник або ФОП подає заявку до державного аграрного реєстру при Мінагрополітики з кадастровим номером ділянки.
- Центр гуманітарного розмінування перевіряє земельну ділянку, чи дійсно вона забруднена вибухонебезпечними предметами.
- Оголошується тендер на майданчику державних закупівель Prozorro.
- Оператор протимінної діяльності, який виграє конкурс, проводить обстеження й очищення сільгоспугідь від вибухівки.
- Держава сплачує вартість послуг оператора протимінної діяльності.
Держава стовідсотково компенсує фермерам вартість послуг з розмінування. До серпня 2024 року 20% від суми платили сільгоспвиробники. Наразі Херсонська область увійшла до державної програми. Нею передбачені 3 мільярди гривень до кінця 2024 року.
“От на сьогодні Центр гуманітарного розмінування оголосив тендер на розмінування 11 земельних ділянок, в тому числі й дві земельні ділянки загальною площею 50 гектарів — це земельні ділянки двох господарств”, — каже Юнусов.
Як повідомлялось раніше, українські аграрії обмолотили вже 98% від прогнозованих площ.