Схвалені Верховною Радою в першому читанні 21 листопада законопроєкти №10168-2 та №10169-2, які просуваються як захід для зменшення нелегального експорту аграрної продукції з України, створюють реальні ризики для сумлінних експортерів, ставлячи їх у важкі та несприятливі умови.
Про це повідомила Американська торговельна палата в Україні.
Зокрема палата заявляє про такі ризики.
- Реальний ризик переривання експорту для законослухняних експортерів аграрної продукції.
Запропоновані ініціативи примушують експортерів з позитивною історією та відсутністю наміру порушення законодавства проходити дискреційні податкові та митні процедури.
Експортер не повинен відповідати за дисципліну своїх постачальників (виробників та/або продавців сільськогосподарської продукції).
Наявність зареєстрованої належним чином податкової накладної є достатньою підставою для експортера для віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту згідно з чинними нормами податкового законодавства (п. 201.10 ПКУ). Такий же підхід повинен застосовуватися і до контролю експорту: відповідальність за незаконний ПДВ не може перекладатися на експортерів, які добросовісно здійснили купівлю продукції та отримали право на ПДВ-кредит у законному порядку. Відтак, порушення законодавства попередніми постачальниками аграрної продукції чи їх «ризиковий статус» не можуть бути підставою для блокування експорту.
Законопроектами пропонується надання переважно податковому органу невиправданих дискреційних повноважень, а саме, повноважень блокувати експорт шляхом визнання реальних торговельних операцій фіктивними за одноосібним рішенням самого податкового органу. Відтак, це переносить відповідальність за порушення законодавства від справжніх порушників до експортерів.
Читайте також: Більшість скарг на незаконні дії з держреєстрами стосуються аграрної сфери – Мін’юст
Введення експортного мита, як паралельного алгоритму регулювання експорту, який виглядає простішим та дешевшим у адмініструванні, створює значні ризики переходу переважної частини експортерів на цей алгоритм, що може значно знизити внутрішні закупівельні ціни і зашкодити сільгоспвиробникам.
Дані ініціативи створюють суттєві корупційні ризики та потенційне блокування експортного потоку аграрної продукції з України.
- Обмеження відшкодування ПДВ.
Зазначені вище законопроекти фактично обмежують відшкодування ПДВ шляхом встановлення прямої залежності між фактом отримання експортером валютної виручки та можливістю відшкодовувати ПДВ у звітному місяці.
Дані ініціативи не адресують випадки, за яких експортер отримав передплату за товар або ж ним буде отримано валютну виручку в наступних періодах (наразі 90 днів). Таке регулювання спричиняє ризик для функціонуючої прозорої системи відшкодування ПДВ, яка була створена протягом 2015-2017 років та досі справедливо регулює різних експортерів, а також була високо оцінена іноземними інвесторами.
- Встановлення мінімальних експортних цін.
Законопроектами пропонується встановити мінімальні експортні ціни відповідно до міжнародних біржових котирувань, які ніколи не відповідають реальним цінам на українському ринку, зокрема, у Чорноморському регіоні.
Раніше було здійснено багато спроб імплементувати аналогічні регулювання, але вони не були успішними через відсутність котирувальних індикативних цін у Чорноморському регіоні.
Такий підхід, у випадку його імплементації, фактично буде обмежувати експорт аграрної продукції лише постачаннями з рівнем цін, які вважатимуться державою виправданими, що потенційно може примусити експортерів визнавати дефолти перед іноземними покупцями та, відповідно, призвести до переривання експорту з України.
Компанії-члени Американської торговельної палати в Україні не підтримують прийняті законопроекти №10168-2 та №10169-2 у їх поточній редакції та наголошують на необхідності їх суттєвого доопрацювання з урахуванням пропозицій та коментарів експертів Палати.
Як повідомлялось раніше, аграрії не будуть платити податки за окуповану або заміновану землю.