Перед Україною стоїть завдання експортувати запаси старого врожаю за строк пролонгації Стамбульської угоди, до 18 липня. Експорт через західні кордони наразі є недостатнім. До того ж “Шляхи солідарності” на практиці також діють із суттєвими обмеженнями.
Про це 19 травня розповів заступник голови ВАР Денис Марчук під час брифінгу в “Укрінформ”:
“В останні місяці посилена увага була прикута до заяв рф щодо припинення дії зернового коридору через 60 днів після стамбульських перемовин. Але Стамбульска угода буде діяти до 18 липня, тобто 120 днів, попри заяви рф. Україні і партнери – ООН та Туреччина – наполягали, що в момент дії угоди неможливо змінювати домовленості. Проте зерновий коридор працює з обмеженнями на вхід і вихід кораблів Чорним морем. Рф погодилася пускати судна “зернової ініціативи” лише до двох портів – Одеси та Чорноморську, заборонивши рух портом “Південний”. Також буде дозволено вихід турецьким суднам з Миколаєва, які перебували там з минулого року, інші комерційні кораблі не матимуть змоги заходити в порт Миколаєва.”
Читайте також: Експорт української сої цього сезону може стати рекордним за останні 5 сезонів
Україна має 10 млн тонн перехідних залишків агропродукції, а потенціал збору нового врожаю зернових становить близько 44 млн тонн зернових, з яких 30 млн тонн – експортний потенціал, тому Україні важливо мати змогу експортувати як Чорним морем, так і західними кордонами.
“Квітень став найгіршим по експорту українського зерна, лише 65 кораблів вийшли з Одеси. Ми не припиняємо перемовини щодо дії “Шляхів солідарності”, не зважаючи на певні обмеження: ріпак, пшениця, соняшник, кукурудза не можуть експортуватися до Польщі, Словаччини, Угорщини, Болгарії, Румунії. Відповідна постанова діє до 5 червня, але сусідні країни вже заявляють про подальше обмеження до кінця 2023 року. На жаль, бачимо і штучні гальмування транзиту української агропродукції, зокрема на кордонах із Польщею. З цього приводу ВАР разом з іншими асоціаціями вже звернулися до посла ЄС в Україні. Польща намагається посилити фітосанітарний контроль всупереч діючим нормам, оскільки на транзит він не поширюється. В результаті створюються черги на кордоні та несуть втрати українські товаровиробники”, – наголосив Денис Марчук.
За його словами, втрати українських виробників від обмежень ЄС вже сягнули 200 млн євро.
“Економічної складової в заборонах на імпорт зерна до ЄС не так багато, вирішальними є політичні причини, зокрема наближення виборів у Польщі. Саме ця країна стала ініціатором заборон на імпорт українських товарів. Наразі на території Польщі активно ведуться розслідування щодо імпорту українського зерна, вже є факти, що доводять – засилля української агропродукції не було. Польські компанії закуповували технічну пшеницю в Україні. В подальшому це зерно перероблялося на борошно, що зменшило закупівлі у польських фермерів. Тож Польщі слід навести лад в середині країни. З позитивного – ЄС минулого тижня проголосувала за режим торгівлі для України без мит та квот. Сподіваємося, що вдасться відновити повноцінний рух агропродукції західними кордонами”, – додав Денис Марчук.