Головне

15 глобальних трендів, які визначать майбутнє сільського господарства та всієї планети

Дедлайн для зміни підходів до виробництва продуктів харчування швидко спливає. Людству потрібно вирішити, що краще – відмова від надвиробництва їжі сьогодні або повна її відсутність завтра
Виснаження основних природних ресурсів досягло межі, за якою зміни клімату можуть стати незворотними. Це одна з основних тез, що озвучили учасники 15-го Forum for the Future of Agriculture – майданчика, на якому представники аграрного бізнесу й екологічних організацій зустрічаються для відкритого діалогу.

Діалог цей гостро необхідний, оскільки поєднати кліматичні виклики та продовольчу безпеку нелегко: щоб нівелювати перші, потрібно провести грандіозні трансформації підходів до забезпечення другої. Тема ForumforAg цього року «Вирішуємо сьогоднішні проблеми», і терміни реформ справді підтискають. «Нам потрібно виправити завтра вже сьогодні. Час спливає», – сказав Янез Поточник, голова фонду RISE Foundation.

Для обговорення аграрно-екологічної дилеми у Брюсселі зібралося понад 1000 учасників, зокрема непрохані – активісти, які виступають проти домінування глобальних компаній у галузі та ратують за зміну інтенсивних підходів до сільського господарства. Необхідність останнього, втім, ніхто не заперечував – навпаки, це був основний меседж, який транслювався зі сцени.

«Кожен може мати власну думку, але ніхто не може ігнорувати факти, – сказав Франс Тіммерман, виконавчий віцепрезидент Єврокомісії. – Зміни клімату й наростання дефіциту ресурсів ставлять нас у безвихідь. Кожен сектор у сільському господарстві має змінитися».

Інакше, за словами єврокомісара Віргініюса Сінкявічюса, чиста вода та чисте повітря можуть стати розкішшю для європейців. «Близько 18% нашого загального ВВП вже торкнулася посуха», – сказав він.

Mind наводить основні фактори та тези, які показують, що майбутнє в АПК вже настало і воно може бути загрозливим, якщо не вжити термінових заходів.

1. Екологічно-аграрна теорема, яку наразі тільки намагається розв’язати людство, звучить так: «Як нам задовольнити потреби людини й максимізувати наш добробут у найбільш енергоефективний і ресурсоефективний спосіб?».

За словами Янеза Поточника, голови ForumforAg 2023, іншого шляху, окрім глобальної зміни всіх систем АПК, не існує. Виробництво, засноване на вилученні, має бути замінене виробництвом, що ґрунтується на циклічному створенні. «Нам потрібно переосмислити модель, що існує», – погоджується Тіммерман. За його словами, це необхідно зробити не з міркувань якоїсь теоретичної користі для планети, а для порятунку самого людства, оскільки «планета може продовжити існувати і без людей».

2. Вичерпання природних ресурсів відбувається дедалі швидше.

За словами Тассо Азеведо, координатора ініціатив MapBiomas та SEEG, колишнього голови Лісової служби Бразилії, за останню декаду в країні 85 млн акрів землі було переведено під ріллю. Ми втратили 15% нашої водної поверхні за останні 30 років. Тепер наша мета – мати нульову дефористизацію до 2030 року», – сказав він.

Читайте також: Як війна Росії проти України погіршує глобальний голод

Така сама криза формується у виснаженні ґрунтів і водних ресурсів. «Ми згадуємо про воду, лише коли перебуваємо в кризовому режимі. Потрібно дати фермерам можливість керувати їхнім бізнесом з урахуванням впливу на сталість у сфері водних ресурсів», – каже Трюк Смур, директор Cargill із глобального сталого розвитку.

3. Нинішня парадигма АПК шкодить клімату, але навіть за таку ціну не розв’язує проблему продовольчої безпеки.

Кількість людей, що голодують, зростає. У 2019 році Всесвітня продовольча програма ООН надала допомогу 135 млн осіб. Сьогодні ця цифра становить 350 млн. За словами Мартіна Фріка, директора Глобального офісу Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) у Берліні, у світі виробляється достатня й навіть зайва кількість продовольства, якого вистачило б, щоб забезпечити 10 млрд людей. Причина, чому його не вистачає навіть нинішнім 8 млрд, – у нерівномірному доступі до ресурсів і в системах розподілу. «Крім того, як у розвинених, так і в країнах, що розвиваються, велика частина зерна призначена не для людей, а для тварин і біоенергії», – зазначив він.

4. «Виробляти якнайбільше їжі якомога дешевше» – помилкова мета.

Виробництво товарних партій недорогих продуктів харчування можливе лише за інтенсивного конвеєрного виробництва, яке дедалі менше сумісне з екологічним порядком денним. При цьому в країнах цикл «вироблено – куплено – спожито» поступово замінюється нездоровим «вироблено – куплено – викинуто», тобто має місце виробництво для продажу, а не для цільового використання товару. Ця модель формує надлишок продуктів харчування і при цьому зберігає голод у низці регіонів, що знов-таки доводить, що має місце не дефіцит продовольства, а криза розподілу.

5. Проблеми з доступом до продовольства можуть торкнутися навіть надблагополучних країн.

Так було цієї весни у Великій Британії, яка зіткнулася з дефіцитом фруктів та овочів. Основна, хоч і не єдина його причина – неврожай цієї групи товарів в Іспанії через посуху.

6. Основний удар кліматичного порядку денного приймають на себе фермери, оскільки саме їхній бізнес поставлений перед необхідністю грандіозних трансформацій.

Природна реакція галузі на ці вимушені зміни – оцінка ризиків і вивчення можливості їх нівелювання. Як зазначив один із представників фермерської спільноти, надмірно різкий перехід без компенсацій може перетворити їх «from heros to zeros». «Ми не ліземо до кишені до фермерів. Але глобальні проблеми надто довго ігнорували, тому горизонт реакції на них радикально скоротився», – парирує Тіммерман.

7. Сформульовано чотири основні напрями докладання зусиль:

  • Скорочення викидів парникових газів під час виробництва та споживання продуктів харчування.
  • Припинення загроз для біорізноманіття. На сьогодні зникнення загрожує 1 млн видів.
  • Стимулювання споживачів до переходу на більш корисні продукти харчування за допомогою інформування про реальний вміст їхньої тарілки.
  • Скорочення кількості харчових відходів. У Європейському Союзі викидається близько 20% усієї виробленої їжі.

8. Забезпечити досягнення такої глобальної мети самотужки не під силу жодній групі стейхолдерів.

Вихід – створення коаліції за участю великих компаній, фінансового, страхового та державного секторів, які спиратимуться на наукові дані та інновації.

9. Зміну парадигми потрібно формувати ще в дитячому віці, тоді в діапазоні 20+ років є шанс на зміни політик.

«Ми переїхали до дуже матеріалістичного суспільства. Раніше в школах більше часу приділялося вивченню природи. Тепер вони так зайняті підготовкою молодих людей до того, щоб вони знайшли місце в цих «щурячих перегонах», до того, щоб вони знайшли спосіб заробляти гроші, досягати успіху, – сказала у своєму виступі доктор Джейн Гудолл, всесвітньо відомий етолог та активіст, засновниця інституту свого імені. – Критично важливо, щоб люди розуміли, що ми залежимо від здорової екосистеми, яка складається з різноманітної суміші тварин і рослин, і кожен з них відіграє свою роль. Але в усьому світі екосистеми руйнуються. Можливо, здобувши більше освіти, більше прикладів, ми зможемо почати щось змінювати».

10. Щоб забезпечити світу стале постачання їжі, фермерам потрібні найсучасніші інструменти і технології.

Сільськогосподарські методи мають розвиватися так, щоб стало задовольняти глобальний попит на продовольство без завдання незворотної шкоди ґрунту та іншим природним ресурсам.

Використання біологічних засобів захисту рослин – усе ще відносно нова сфера, яка швидко розвивається в Україні, продовжуються дослідження та розробки для підвищення ефективності й застосування цих продуктів. Потенційні переваги біологічного контролю сталого сільського господарства та продовольчої безпеки роблять цю сферу найбільш цікавою та важливою для українського сільськогосподарського сектору.

Ще одна складова успіху – регуляторні системи, які базуватимуться на науковому підході та оцінці ризиків.

11. Надвеликі компанії – глобальні лідери в АПК, безальтернативні драйвери нового порядку денного.

Великий бізнес із випередженням у кілька років перебудовує свої підходи до роботи, коригуючи їх до змін, що зростають.

На практиці це означає спрямування бюджетів у дослідження та інновації, які знижують кліматичне навантаження. У фокусі – розроблення продуктів, які мають об’єднати характеристики, що раніше вважалися взаємовиключними: підвищення продуктивності, збереження біорізноманіття, зменшення впливу на природні ресурси й клімат, а також мінімальний вуглецевий слід.

Неймовірно, але компанії просунулися у вирішенні цього завдання.

«Ми починаємо розуміти, як приборкати сили природи, – сказав голова відділу сталого землеробства EAME у Syngenta Марк Холл. – Syngenta допомагає фермерам виробляти культури сталим шляхом, надаючи їм індивідуальні технології. Такий підхід дозволить використовувати менше синтетичних добрив і ресурсів для того, щоб вирощувати врожай».

12. Технологія штучного інтелекту дедалі глибше проникає в АПК.

ChatGPT допомагає розв’язувати поточні проблеми та знаходити рішення, спираючись на Big Data. «У певному сенсі це раніше робили асоціації, які акумулювали загальний досвід галузі, – каже Ранвір Чандра, керуючий директор із досліджень у промисловості та технічний директор відділу агропродовольства в Microsoft. – Тепер це може зробити ваш смартфон». На запитання, чи комерціалізуватиметься ця технологія, він відповів, що, як і у випадку з іншими продуктами компанії, основна мета – робити працю споживачів продуктивнішою, адже врешті-решт від цього виграють усі.

13. Роль урядів полягає у створенні політичного поля та регулярного середовища, які сприятимуть інноваціям.

Швидкість запровадження інновацій в АПК безпосередньо залежить від створення сприятливого юридичного й політичного середовища, що стимулює впровадження розробок.

Україна визнала потенціал засобів біологічної боротьби й активно сприяє їхньому використанню в сільському господарстві. Так, Кабмін включив біологічні засоби боротьби до переліку засобів захисту рослин, що рекомендуються, фінансово підтримав дослідження та розробки в цій галузі.

Серед українських фермерів усвідомлення переваг використання біологічних інсектицидів для захисту рослин планомірно підвищується з напрацюванням сприятливого досвіду. Як наслідок, за останні роки використання цих продуктів постійно зростало.

14. Екофрендлі ресурси для АПК вже впроваджуються на ринках.

У 2018 році український ринок засобів біологічного захисту рослин оцінювався приблизно у $18 млн. Згідно зі звітом Mordor Intelligence, обсяг ринку біологічних засобів захисту рослин в Україні 2020 року становив близько $22,5 млн. Це значне збільшення для цього сегменту.

Усі біопрепарати можна розділити на дві групи – біостимулятори та біоконтроль. Другі – це біологічний аналог пестицидів, а стимулятори можна порівняти з добривами.

Здебільшого ми маємо такий вид біопродуктів, як біостимулятори. Цей сегмент в Україні є, він розвивається, у ньому є потужні гравці, зокрема міжнародні. Також є достатньо препаратів локального виробництва.

Одне з помітних досягнень у цій галузі – розробка біофунгіцидів для боротьби з грибковими захворюваннями сільськогосподарських культур. Ці продукти створені на основі живих організмів, як-от Trichoderma та Bacillus spp., які можуть колонізувати коріння рослин і виробляти протигрибкові сполуки, у такий спосіб захищаючи рослину від патогенів. Також є прогрес у біологічних продуктах для контролю збудника білої гнилі. Агрохолдинги вже активно використовують їх на десятках тисяч гектарів.

Читайте також: Зміна клімату: гідрологи та кліматологи говорять про багаторічну посуху в Європі

Іншим напрямом досліджень і розробок є використання ентомопатогенних нематод та грибів як біологічних засобів боротьби з комахами – шкідниками сільськогосподарських культур. Ці організми можуть інфікувати й умертвляти цільових комах, при цьому є безпечними для нецільових організмів і довкілля.

Важливим також є напрям біологічних продуктів для вдосконалення харчування рослин: симбіотичні та вільноживучі азотфіксуючі бактерії, фосфомобілізуючі бактерії та деструктори.

Останніми роками набуває популярності використання продуктів азотфіксації, оскільки фермери прагнуть знизити свою залежність від синтетичних добрив і застосовувати більш сталі практики.

15. Навіть на індивідуальному рівні кожному доступно зробити внесок у поліпшення ситуації.

Перейти на рослинну дієту.

Купувати продукцію у виробників, які переходять на більш стале сільське господарство. Основна ознака такої екологічно правильної продукції – вона не може бути дешевою.

Читайте про новини агробізнесу в соцмережах Facebook та Telegram