Галузь птахівництва поступово оговталась від втрат виробництв внаслідок війни, порушення логістичних ланцюгів та зимового блекауту. Для підтримки галузі у скрутні часи держава надала птахівникам підтримку на відновлення діяльності. Експерти та прості українці чекали закономірного зниження цін на продукцію птахівництва внаслідок насичення внутрішнього ринку пропозицією. Але як насправді почуває себе ринок, розбиралися Українські Новини
Виробники оговтались від втрат, збільшили поголів’я курей-несучок і відправили яйця на експорт. Так на українському ринку утворився штучний дефіцит, а споживачів на великодні свята шокували ціни на рівні європейських.
Держава та споживачі виявились безпорадними. Цінники на полицях магазинів — лише відображення зростання закупівельних цін від виробників, адже роздріб на час воєнного положення працює в умовах адміністративно обмеженої державою торгівельної націнки на соціально значущі продукти не вище 10%.
Аналітики вбачають об’єктивні причини цінового ралі, яке сталось наприкінці минулого року.
Світлана Пашко, старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», у коментарі навела перелік таких об’єктивних причин. Знищення птахофабрик та блокування їх роботи внаслідок бойових дій та окупацій. Подорожчання кукурудзи на 40%, а це ключова складова комбікорму, який формує до 70% собівартості яйця. Зростання цін на пально-мастильні матеріали, електроенергію та витрати на логістику. Знецінення гривні відносно долара та євро зумовило зростання вартості ветеринарних препаратів, вітамінів, кормових добавок та обладнання. Зупинка репродукції курей-несучок призвела до зменшення об’ємів виробництва яєць.
Тому з липня минулого року спостерігаємо їх стрімке подорожчання. Нижче — більш ніж промовистий графік порталу «Мінфін», який фіксує історичну динаміку цін на ключові складові кошика індексу споживчих цін.
Восени ціна найдешевших нефасованих яєць злетіла лише за тиждень на 120% — з середніх 29 грн за десяток до 65 грн, а згодом взяла висоту 75 грн за десяток.
Подорожчання яєць минулого року в рази випереджало зростання індексу споживчих цін, який включає зміну вартості палива, енергетичних ресурсів, опосередкований вплив знецінення національної валюти та інші фактори. За даними Національного банку України, поки подорожчання яєць вимірювалось десятками і сотнями відсотків, інфляція з урахуванням всіх економічних викликів війни не дотягувала і до 25%.
У ситуацію мала втрутитись держава.
Вдарили по цінах розслідуванням
Антимонопольний комітет України у жовтні 2022 року оголосив про початок дослідження причин підвищення цін на курячі яйця. Хоча вже тоді АМКУ висловив сумнів щодо об’єктивності ціноутворення виробниками: «Підвищення цін на курячі яйця може й не мати об’єктивних підстав, навіть з огляду на усі тяжкі економічні наслідки війни. Адже зростання загального індексу споживчих цін та індексу споживчих цін на продукти харчування не корелюється зі стрімким зростанням вартості яєць… …Наразі в Комітеті відсутня інформація, яка б підтверджувала наявність об’єктивних факторів для подорожчання яєць одразу на 54% за три місяці». Зокрема, антимонопольники вказали, що внаслідок блокування експорту зерна на українському ринку сформувався великий його надлишок, тому складові кормів для курей значно подешевшали.
Своїх висновків АМКУ ще не оприлюднював, але «найсвіжіша» інформація, якою він володіє про стан і структуру ринку, датується дослідженням за 2016-2020 рр, яке було оприлюднене у березні 2023 року. Це свідчить, що держава може мати доволі приблизне уявлення про структуру ринку і про тих, хто може справляти вплив на різкий рух цін.
До 2020 року тріада гігантів, до якої входили групи компаній Авангард, «Ovostar Union» та «Інтер-Агросистеми», сконцентрували під своїм контролем 60,24% ринку первинної реалізації курячих яєць. Та АМКУ на той час не знайшов проявів зловживання монопольним становищем.
Комітет фіксував десятки окремих порушень, накладав на виробників багатомільйонні штрафи, але формально визначав ринок як «конкурентний».
Повз увагу АМКУ пройшла імовірна тіньова концентрація на ринку яєць. Невеличкі локальні фабрики забезпечують близько 30% виробництва яєць. Але вони не мають власної логістики, не можуть налагодити самостійний збут на внутрішньому чи зовнішньому ринках. Тому змушені майже всю вироблену продукцію продавати за низькими цінами на умовах великого опту потужним гігантам із «великої тріади». А вже вони, сконцентрувавши 30% яєць із «сірої зони» малих виробників (графік нижче), отримують основний зиск, маючи контроль вже майже над 90% товарного ресурсу на ринку: можуть диктувати відпускні ціни роздрібним торгівцям, заробляють на експорті своєї та чужої продукції до країн Європи, Близького Сходу тощо.
Частки основних учасників ринку первинної реалізації яєць курячих у 2020 році
Дані: АМКУ
Спроби держави цивілізованого регулювання цін
Тоді ж у жовтні минулого року Міністерство аграрної політики та продовольства України уклало Меморандум із Асоціацією «Союз птахівників України». Виробники взяли на себе зобов’язання «наситити внутрішній ринок яйцями, зокрема збільшити чисельність поголів’я курей-несучок та обсягів виробництва яєць». Зі свого боку держава пообіцяла, що птахівники будуть «забезпечені необхідними умовами та ресурсами для роботи, а також матимуть змогу залучити доступний кредитний ресурс для своєї виробничої діяльності. Крім того, Міністерство сприятиме стабільності внутрішніх цін на зернофуражні й олійні культури та продукти їх переробки».
Мінагропрод позитивно оцінив Меморандум що «спрямований на те, щоб стабілізувати ціни на курячі яйця та не допустити перевищення оптово-відпускних цін». Хоча щодо цін виробники курячих яєць не брали на себе жодних зобов’язань в рамках Меморандуму, тому вільно встановлюють їх, послуговуючись власними інтересами.
Тим паче зараз: як повідомив редакції Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства, «дія Меморандуму не була продовжена після 31 грудня 2022 року, оскільки цілі було досягнуто – забезпечено виробництво яєць у достатній кількості за доступною ціною».
На підтвердження він навів дані з посиланням на дані моніторингу Державної служби статистики. Споживча ціна яєць курячих категорії С1 (10 шт.) з 1 листопада 2022 року до середини грудня знизилась з 61,83 грн до 57 грн — мінус 9,5%. А виробництво у листопаді 2022 року зросло на 1,6 млн штук яєць у порівнянні з жовтнем — 420 млн шт проти 418,4 млн шт, а вже у січні об’єми сягнули 433,5 млн шт.
Читайте також: Влітку ціна на курячі яйця повинна знизитись на 30-50%
Відтак, починаючи з січня 2023 року виробники яєць повністю вільні від будь-яких зобов’язань щодо насичення внутрішнього ринку та ціноутворення.
Експерти підтверджують: меморандум виробників з Мінагропродом допоміг галузі відновитись. «Нині вже несуться ті курки-несучки, поголів’я яких було відновлене на підприємствах восени минулого року. Виробництво яєць зростатиме», — каже Світлана Пашко.
«Можна сказати, що [позитивний вплив Меморандуму на галузь] є. — підтверджує її оцінку Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради. — Якщо врахувати амбіції на збільшення поголів’я та як наслідок зменшення ціни на продукцію».
Обидва експерти відзначили, що насичення ринку пропозицією має знижувати ціни. Вже на початку весни 2023 року, як кажуть економічні аналітики, на ринку склались всі передумови: сезонний фактор, відновлення поголів’я курей-несучок, надходження на ринок додаткових об’ємів продукції дрібних домогосподарств.
Але всупереч класичним законам ринку виробники продовжили підвищувати ціни під час війни та економічної скрути, аби заробити на традиційному ажіотажному попиті перед Великоднем. Крім того, на ринку утворився штучний дефіцит — яйця українського виробництва відправили на експорт. Адже зобов’язання виробників щодо насичення внутрішнього не діють з 1 січня 2023 року з припиненням дії Меморандуму .
Експорт створює дефіцит та підштовхує ціни
Роздрібні мережі не дуже охоче коментують дії виробників. Адже саме їх відпускні ціни — основний і єдиний драйвер зростання цін, які всі бачать на полицях магазинів.
Представник одного із крупних брендових мережевих рітейлерів описав динаміку цін, яку виставляли виробники на початку весни — тоді вже всі чекали зниження цін на яйця: птахофабрики за підтримки держави відновили поголів’я, кури-несучки нового покоління почали активно нестись.
«У березні-квітні 2023р виробники почали поступово підвищувати ціни . За 2 тижні до великодніх свят вартість десятка нефасованих яєць сягнула 55 грн, а фасованих — 65-70 грн за десяток. Постачальники аргументували свої ціни дефіцитом продукції на внутрішньому ринку».
І хоча об’єми виробництва не зазнали помітних змін за період великодніх свят, вже після них буквально за лічені дні закупівельна вартість нефасованих яєць впала на 50% до 29,9 грн за десяток, а ціна за десяток фасованих яєць так і залишилась на рівні 50-60 грн.
Представник іншої мережі розказав, що під час березневого-квітневого цінового ралі постійно вели перемовини з постачальниками яєць про зменшення цін. Але у відповідь чули: «Яйце пішло на експорт. На внутрішньому ринку дефіцит. Зменшення відпускних цін неможливе».
Саме на цей час припало зняття обмежень у ЄС на постачання української курятини та яєць. «Ситуація нормалізувалася – яйця експортують. — підтверджує Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу. — Гадаю, за травень ціни трохи піднімуться – до 50 грн за десяток».
За даними Державної митної служби України, які навела Світлана Пашко із Інституту аграрної економіки, за січень-квітень 2023 року українські виробники відправили на експорт 15,8 тис. т яєць на суму $ 23,2 млн. А головними покупцями українських яєць були Польща (20,6 %), Нідерланди (18,4 %) та Латвія (17 %).
«Під час нарощування експорту ростуть й ціни на внутрішньому ринку України. Це стосується усіх продуктів, не лише яєць», — пояснює зв’язок Денис Марчук.
Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу, підтверджує тренд на зростання експорту яєць із України: «Європа обмежила лише експорт трьох видів зернових та насіння соняшника. Гадаю, з експортом яєць проблем не буде. У нас птахофабрики працюють незалежно від того, чи є експорт. Якщо зовнішніх поставок немає, то на внутрішньому ринку є перевиробництво яєць. Відповідно ціни на них падають», — пояснив експерт.
Але зростання цін почалось у період, коли внутрішній ринок був перенасичений пропозицією яєць в умовах сезонного зростання їх виробництва та обмеженого експорту — це змушує замислитись над неринковим характером ціноутворення на яйця в Україні, на яке ще у жовтні минулого року вказав АМКУ.
Меморандум Мінагропроду з птахівниками допоміг лише виробникам, але не дає надії на стабілізацію цін.
Що можуть зробити держава та бізнес
Думки і оцінки експертів щодо спроможності держави впливати на ціни розійшлись.
«Коли ми говоримо про державне регулювання цін — це обмеження собівартості — такого немає. — каже Олег Пендзин. — Є обмеження торгівельних надбавок [у роздрібній торгівлі] по окремих видах продукції. Об’єктивно держава не має інструментів впливу на формування цін. Це конкурентний ринок. Якщо є якась неконкурентна змова — цим займається АМКУ, він досліджує наявність картельної змови. Але він не займається державним регулюванням цін. АМКУ веде розслідування по цінах на яйця, але про їх результати поки що широко не інформували».
Світлана Пашко переконана, що нагляд Антимонопольного комітету за дотриманням добросовісної конкуренції на ринку міг би бути дієвим державним ринковим інструментом для контролю за обґрунтованістю зміни цін на соціально значущі товари, до яких відносяться і яйця.
Окрім того, експерти нагадують про застарілу проблему державного нагляду за цінами, який покликаний бути запобіжним механізмом від необґрунтованого подорожчання продуктів. Досі існує лише держконтроль за цінником на полиці у роздрібній торгівлі: держава встановлює фіксовані торгівельні націнки на соціально значущі продукти, роздрібні торгівці зобов’язані повідомляти про зміни цін. Фактично, продавці, працюючи з групою товарів соціальної значущості з адміністративно обмеженою торгівельною націнкою не вище 10%, замість постачальників звітують про зміну закупівельних цін.
Відпускні ціні виробників, як і обґрунтованість собівартості, — поза полем зору державного нагляду і регуляції. Так само «тера інкоґніта» для держави — це націнки дистриб’юторів та ланцюгів часто споріднених виробникові посередників, які також додають свою частку до ціни перед її появою на полицях магазинів.
З 2017 року Україна повністю скасувала механізми цінового контролю та державного регулювання у сфері формування виробниками економічно обґрунтованих цін на окремі соціально значущі продовольчі товари.
А щодо продавців на час воєнного положення з’явився ще один додатковий механізм контролю та регуляції. Як нагадав Тарас Висоцький із Мінагропроду, урядова постанова від 6 березня 2022 року № 223 дозволяє обласним військовим адміністраціям разом з Національною поліцією (!!!) та Держпродспоживслужбою «забезпечувати контроль за встановленням суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі цін на низку товарів, у тому числі і на яйця курячі».
Загалом експерти проти прямого втручання держави у регулювання цін. Втім Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради, бачить великий потенціал у саморегуляції соціально відповідального бізнесу: «Домовленості бізнесу між собою ведуть до покращення роботи. Але я проти якихось адміністративних заходів. Не може держава регулювати ціни в умовах ринкової економіки. Бізнесу просто потрібно визначити правила гри».