Виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Біслі закликав донорів, насамперед, країни Перської затоки та мільярдерів, поділитися прибутком за кілька днів, щоб вирішити кризу з постачанням добрив прямо зараз і запобігти широкомасштабному браку продовольства наступного року.
“Інакше в усьому світі настане хаос”, – сказав Біслі в інтерв’ю Associated Press.
Біслі поділився страшною статистикою. Коли він очолив ЗПС 5,5 років тому, лише 80 мільйонів людей у світі були на межі голоду. Кліматичні проблеми збільшили число до 135 мільйонів. Пандемія COVID-19, яка розпочалася у 2020 році, подвоїла його до 276 мільйонів. Таким на Землі була кількість людей, які не знають, де добути їжу і коли вони будуть їсти наступного разу, до 24 лютого 2022 року.
Коли ж Росія вторглася в Україну, викликавши війну і продовольчу, енергетичну кризи, а також кризу добрив, кількість голодуючих зросла до 345 мільйонів людей.
Цього року, сказав Біслі, війна зупинила постачання зерна з України — країни, яка виробляє достатньо продовольства, щоб прогодувати 400 мільйонів людей — і різко скоротила постачання з Росії, другого за величиною у світі експортера добрив та великого виробника продовольства.
“Якщо ми не допоможемо цим людям, то настане голод, дестабілізація країн, подібна до тієї, що ми бачили в 2007-2008 і 2011 роках, і масова міграція”, – сказав Біслі. “Ми маємо відреагувати зараз”, – закликав він.
Біслі зустрічався зі світовими лідерами і виступав на заходах у рамках Генеральної Асамблеї ООН, що проходить цього тижня, щоб попередити про продовольчу кризу.
Президент Генеральної Асамблеї Чаба Коросі у своєму вступному слові у вівторок зазначив, що “ми живемо, схоже, у постійному надзвичайному гуманітарному становищі”.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив, що конфлікти та гуманітарні кризи поширюються, а дефіцит фінансування гуманітарних програм ООН становить 32 мільярди доларів – “найбільший дефіцит за всю історію”.
Інфляція також є серйозною проблемою, підвищуючи ціни та вдаряючи по бідних людей, які не мають можливості впоратися із ситуацією, тому що COVID-19 “просто економічно спустошив їх”.
За його словами, матері змушені вирішувати: чи купувати їм олію і годувати дітей, чи купувати паливо, щоб не замерзнути, бо не вистачає грошей, щоб купити і те, й інше.
“Це ідеальний шторм на піку ідеального шторму”, – резюмував Біслі. — І з кризою добрив, з якою ми стикаємося зараз, із посухами, ми зіштовхнулися із проблемою цін на продовольство у 2022 році. Це викликало хаос у всьому світі”.
“Якщо ми не впораємося з цим швидко – і я не маю на увазі наступний рік, я маю на увазі цей рік, – то у 2023 році у вас виникне проблема доступності продовольства”, – сказав він. – І це буде пекло ”.
Біслі пояснив, що зараз у світі виробляється достатньо продовольства, щоб прогодувати понад 7,7 мільярдів людей у світі, але 50% цього продовольства виробляється тому, що фермери використовують добрива. Без них вони не можуть одержувати такі високі врожаї. Китай, що займає перше місце у світі з виробництва добрив, заборонив їхній експорт; Росія, яка посідає друге місце, щосили намагається доставити їх на світові ринки.
“Ми повинні налагодити постачання цих добрив, і ми маємо зробити це швидко”, – сказав він. “Азіатське виробництво рису зараз перебуває у критичному стані. Насіння вже в землі”.
В Африці 33 мільйони дрібних ферм годують понад 70% населення, і зараз “нам бракує кількох мільярдів доларів на добрива”. Він сказав, що Центральна та Південна Америка також стикаються із посухою, а Індія страждає від спеки та посухи. “Це можна продовжувати та продовжувати”, – сказав він.
Він сказав, щолипнева угода щодо доставки українського зерна з трьох портів Чорного моря — це початок, але “ми маємо змусити зерно рухатися, ми маємо доставити добрива для всіх, і нам потрібно закінчити війни”.
Біслі сказав також, що Сполучені Штати вже виділили додатково 5 млрд. доларів на закупівлю продовольства та добрив.
Слідкуйте за нами в соцмережах
Facebook https://www.facebook.com/bizagro
Telegram https://t.me/bizagro
Вторгнення росії в Україну призведе до пришвидшення кліматичних змін —The Guardian