Без рубрики

Лівобережжя Херсонської області найбільше потерпатиме від браку води – DW

“Моя земля і так не обробляється, відколи її забрали окупанти. А тепер ще й води не буде”, – нарікає на наслідки руйнування Каховської ГЕС власник аграрного підприємства на окупованій військами Російської Федерації лівобережній частині Херсонщини Володимир. Аграрій попросив змінити ім’я для публікації – боїться за батьків, які залишилися в окупації. До війни він обробляв три тисячі гектарів, вирощував овочі, пшеницю, ріпак і соняшник. Війна, каже фермер, забрала у нього все.
Репортаж Deutsche Welle

“У лютому росіяни прийшли на підприємство і повідомили, що земля і все майно “націоналізовані”, – розповідає фермер.Відтоді півсотні співробітників агрофірми залишилися без роботи, а на землі нічого не вирощують, додає він. Тепер, після руйнування греблі Каховської ГЕС, перспективи колись відродити агровиробництво стали ще більш примарними. Саме Лівобережжя Херсонської області найбільше потерпатиме від браку води після того, як внаслідок катастрофи  висохнуть меліораційні канали, якими дніпровська вода з Каховського водосховища розходилася посушливими землями півдня. За даними міністерства аграрної політики України, без джерела води залишилися понад 90 відсотків зрошувальних систем в Херсонській області, і три чверті – в Запорізькій. Загалом без зрошення на материковій частині України залишаться понад півмільйона гектарів земель – левова частка цієї території окупована Росією.

Крім того, без води залишиться й Північно-кримський канал. У березні ЗМІ з посиланням на окупаційну адміністрацію Криму повідомляли, що 2023 року водою каналу планувалося здійснити зрошення 40 тисяч гектарів сільськогосподарських земель півострова і поступово збільшувати площі до значно вищих показників зрошування, які були до анексії Криму Росією 2014 року. Після знищення греблі Каховської ГЕС всі ці плани втратили актуальність.

На землях, які можуть перетворитися на пустелю, до війни вирощували 4 мільйони тон зерна
На землях, які можуть перетворитися на пустелю, до війни вирощували 4 мільйони тонн зернаФото: Alexander Reka/TASS/dpa/picture alliance

Брак овочів

“Це – катастрофа”, – зазначив у розмові з DW директор Інституту аграрної економіки Юрій Лупенко, коментуючи наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС для регіону. До половини поливних площ в Україні припадали саме на Херсонщину, зазначає експерт. За даними мінагрополітики, внаслідок втрати води для зрошення на 584 тисячах гектарів на півдні України стане неможливим землеробство на землях, на яких до війни вирощувалося до 4 мільйонів тонн зернових вартістю у півтора мільярда доларів. Це становило близько 5 відсотків загального довоєнного врожаю зернових станом на 2021 рік.

Ще більше значення регіон, якому без води з Каховського водосховища експерти прогнозують перетворення на пустелю, традиційно мав у забезпеченні баштанними культурами, а також овочами – передовсім помідорами, баклажанами і огірками. Лише на Херсонську область до війни припадало понад 12 відсотків всіх вирощених овочів України. Однак левова частка цієї продукції через бойові дії та окупацію і так вже була втрачена для економіки України, головним наслідком чого для українських споживачів став насамперед дефіцит і подорожчання ранніх овочів на ринку. Тепер внаслідок браку води проблема нестачі овочів, особливо ранніх, може стати в Україні довгостроковою, прогнозує Лупенко. “До війни вони постачалися саме з півдня, де вони визрівають раніше, ніж в інших регіонах”, – нагадує він.

Виробництво помідорів внаслідок бойових дій і окупації частини півдня, зокрема, скоротилося на 36 відсотків, зауважує експерт. “Це найсолодші, найсмачніші помідори, які за умови зрошення добре визрівали під південним сонцем”, – каже директор Інституту аграрної економіки. Загалом після окупації частини південних областей, імпорт овочів до України зріс торік на 66 відсотків, додає аналітик. Водночас Україна втратила позиції в експорті продукції переробки овочів, таких як, наприклад, кетчупи і томатні соуси.

Херсонщина традиційно славилася своїми овочами. Через дефіцит води вирощувати їх буде вкрай складно
Херсонщина традиційно славилася своїми овочами. Через дефіцит води вирощувати їх буде вкрай складноФото: Medana Weident/DW

“Доведеться бурити свердловини”

Фермер Володимир – попри очікувані проблеми з водою – хоче, щоб його рідну Херсонщину було якнайшвидше звільнено від російських загарбників. “Ми повернемося і будемо відроджувати господарство. Буде важко, доведеться бурити свердловини. Ми втратимо щонайменше три-п’ять років”, – каже він.

Денис Марчук, віце президент Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), також впевнений, що способи обробляти землю знайдуться і в нових умовах. “Під зрошенням до знищення греблі були 280 тисяч гектарів землі на Херсонщині. Загалом же у цій області оброблялося близько мільйона гектарів”, – нагадав у розмові з DW представник ВАР. За його словами, в разі деокупації півдня країни для відродження фермерства не обійтися без спеціальних урядових субсидій. І водопостачання – лише одна з проблем, які стоятимуть перед аграріями регіону. Серед інших проблем буде гострий брак коштів.

Читайте також: Збитки меліоративної системи через підрив Каховської ГЕС сягнули понад 150 мільярдів

Не лише зрошення

Юрій Лупенко з Інституту аграрної економіки сумнівається, що після війни варто відновлювати систему зрошення у тому вигляді, як вона існувала. “Система водогонів буде сильно засмічена. Крім того, вона у дотеперішньому вигляді не була ефективною. З відкритих каналів у спеку випаровуються великі обсяги води”, – каже експерт. Якщо будуть достатні кошти, переконаний Лупенко, це буде нагода побудувати нові, більш ефективні системи зрошення.

Водночас довгострокові наслідки від знищення греблі Каховської ГЕС аграрна галузь відчує не лише у вигляді втрачених потужностей зі зрошення. Без греблі може виявитися неможливим судноплавство у нижній течії Дніпра, яке перед війною активно відновлювалося після затяжної кризи. Потенціал річкового транспорту активно розвивав, зокрема, агроконцерн “Нібулон”, який збудував не березі Дніпра низку елеваторів для збереження і подальшого транспортування баржами зерна до Чорного моря, звідки воно йшло на екпорт. У компанії зазначили, що річкова інфраструктура давала країні та виробникам можливість щорічно переміщувати до 60 мільйонів тонн вантажів – за собівартістю утричі меншою за перевезення автомобільним транспортом. Водночас, річкові перевезення зерна, нагадали у компанії, були заблоковані внаслідок руйнації частини інфраструктури під час бойових дій – ще до знищення ГЕС.

У компанії впевнені, що відновлять знищене. “Ми проходимо через страшні випробування, результатом яких має стати перемога, вільна відроджена та відновлена Україна. Ми все відбудуємо та почнемо працювати, а РФ заплатить за все!”, – наголосили у компанії.

Все про агробізнес в соцмережах Facebook та Telegram