До Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» систематично надходять звернення мешканців сіл, що входять до складу Вишнівецької територіальної громади Кременецького району, Тернопільської області. Зокрема, с. Залісці.
Мешканці глибоко стурбовані діяльністю низки аграрних підприємств, що функціонують на території даної громади і вже протягом тривалого проміжку часу ведуть активну боротьбу проти систематичних отруєнь довкілля і людей пестицидами, агрохімікатами сумнівної якості та термінів придатності, що вносяться із порушеннями встановлених законодавчо вимог та стандартів.
Місцеві жителі скаржаться на критичний стан здоровʼя, зумовлений неналежним використанням фермерськими господарствами пестицидів і агрохімікатів. Вказують, що земельні ділянки обробляються неякісними пестицидами в кількостях, що очевидно не відповідають агрохімічним паспортам. Субʼєктами господарювання використовуються, зокрема, такі речовини: Альфа-Дикват, Піктор, Карбендазим, азиксостробіни (які є шкідливими для деревних), тощо.
Варто зауважити, що громадськості невідома правдива і точна кількість речовин, що вносяться у землі сільськогосподарського призначення. Втім, враховуючи згубні наслідки для рослинності навколо оброблюваних ділянок, обʼєми використаних речовин явно перевищують норми дозволеного або самі речовини є неналежної якості. Також, з лісу зникли дикі звірі та птахи. Зберігається високий рівень всихання лісу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Битва за Закарпатське море
За підтримки Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» одна із місцевих мешканок неодноразово зверталась із зверненнями щодо вирішення існуючої проблеми як до місцевих, так і до центральних уповноважених органів. Серед таких органів: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерство аграрної політики та продовольства України, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державна екологічна інспекція України, Державне агентство лісових ресурсів України, Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, Державна екологічна інспекція в Тернопільській області, органи місцевого самоврядування та Тернопільська обласна державна адміністрація (Тернопільська обласна військова адміністрація).
По факту завдання шкоди здоровʼю людей в результаті обробки сільськогосподарських земель пестицидами та агрохімікатами було відкрито кримінальну справу місцевими органами досудового слідства. Наразі досудове слідство триває дуже повільно.
Варто зазначити, що деякі із згаданих органів, головно Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, продемонстрували відверту бездіяльність або виключно формальний підхід до вирішення даної проблеми.
Втім, попри це, активність громадськості, її наполегливі старання та скрупульозний підхід до виконання органами влади своїх обовʼязків у строки, визначені законодавством, дають свої, хоч і не прямі, але позитивні результати.
Одне із фермерських господарств на землях, що знаходяться у безпосередній близькості до місця проживання клієнтів ЕПЛ, посіяло озиму пшеницю. Як відомо, аграрії в ході вирощування озимини майже не використовують шкідливих хімічних речовин, таких як пестициди, агрохімікати, різного роду стимулятори росту. Дане рішення аграріїв дає надію людям, які живуть поблизу, що цього літа вони зможуть дихати вільно, а не отруюватись неякісними пестицидами і агрохімікатами та проводити левову частку цієї пори року на лікарняних ліжках.
Із даної ситуації бачимо, що попри відсутність вжиття належних заходів органами державної влади, навіть певне толерування останніми протиправної діяльності фермерських господарств, що часто викликало у людей бажання припинити свою боротьбу, ніколи не можна опускати руки. Нехай теперішні результати не є достатньо значними чи такими, яких очікували жителі, та саме завдяки постійній активній позиції громадян – недобросовісні аграрії не вдаються до ще більших обсягів зловживань, розуміють можливість реакції на їхні протиправні дії з боку громадськості та дещо скорочують свій негативний вплив на довкілля та здоровʼя людей.
ЕПЛ також відправлено звернення до місцевих територіальних громад про те, аби ті більш серйозно ставились до забезпечення дотримання законодавства у сфері пестицидів та агрохімікатів на своїх територіях, зокрема щодо вчасного інформування жителів про проведення обробки полів пестицидами. Відповідні звернення надіслано також безпосередньо фермерським господарствам, які систематично вчиняють такі порушення, як використання прострочених пестицидів, порушення порядку повідомлення громадян про проведення обробки земель пестицидами та агрохімікатами, внесення останніх забороненими способами, в обсягах, що не відповідають нормам, вносяться пестициди та агрохімікати без дотримання вимог щодо часу доби та вітряності. Такі дії поки залишаються непокараними.
Згідно до статті 20 ЗУ «Про пестициди і агрохімікати», порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідальність несуть особи, винні у:
– недотриманні вимог, санітарних норм і правил та інших нормативно-правових актів під час виробництва, транспортування, зберігання пестицидів, агрохімікатів і технічних засобів їх застосування (крім технічних засобів застосування пестицидів і агрохімікатів, на які поширюються вимоги та процедури технічного регламенту щодо безпеки машин);
– забрудненні пестицидами і агрохімікатами понад допустимі рівні сільськогосподарської сировини, кормів, харчових продуктів, грунту, води, повітря;
Відповідно до статті 83 КУпАП України, порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів – тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, навіть тоді, коли особу-порушника буде притягнено до адміністративної відповідальності, весь тягар, який на неї лягає – це штраф від 51 до 119 грн для громадян і від 119 до 170 гривень для посадових осіб. Станом на 2022 рік є зовсім мізерним фінансовим тягарем, особливо по відношенню до великих агрохолдингів.
Згідно із ч. 1 ст. 239 КК України, забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля, – караються штрафом від однієї до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 до 68 000 гривень) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Попри ніби то налагоджену систему відповідальності за порушення, притягнення до неї є досить проблемним.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Війна з пралісами. Як на Закарпатті облрада воює проти національної спадщини України
По-перше, поза межами кримінального правопорушення, працівники Держекоінспекції виїздів для здійснення перевірок забруднення земель та ґрунтів не проводять. Однією із причин є черговий мораторій на планові і позапланові перевірки контролюючими органами, запроваджений 13.03.2022 р. урядом України. І хоча мораторій не абсолютний, на практиці ДЕІ та ДПСС майже не проводять заходів контролю.
По-друге, існує ряд труднощів із доказуванням завдання шкоди довкіллю та здоровʼю людей використанням пестицидів та агрохімікатів. Іноді, з моменту внесення хімічних речовин до моменту можливості здійснення перевірки і фіксації шкоди згубні показники зменшуються. Щодо обсягів та строків придатності, то після внесення такі відомості встановити фактично неможливо, а в момент безпосереднього застосування, здебільшого, отримуються лише докази у вигляді фото від місцевих жителів. Проведення ж експертних досліджень, які могли б продемонструвати вплив застосування пестицидів чи агрохімікатів на довкілля є досить вартісним і не завжди по кишені простим громадянам. Стосовно шкоди стану здоровʼя, незважаючи на те, що більшість діагнозів, що ставляться людям, можуть бути зумовлені внесенням пестицидів, лікарі не беруться констатувати причинний звʼязок.
Команда ЕПЛ готова і надалі підтримувати активну громадськість у боротьбі за її права, збереження здоровʼя людей та чистого довкілля.