Інтенсивні технології вирощування індиків мають низку небезпек, серед яких ‒ спалахи еймеріозу (кокцидіозу). Загалом протозоози в індиківництві ‒ дуже гостра проблема.
Про це пише журнал «Наше птахівництво».
У статті йдеться, що максимально сприйнятливий до еймеріозу молодняк індиків віком 2-10 тижнів, у 4-6-місячної птиці інвазія реєструється рідше.
Еймеріоз характеризується гострим і підгострим перебігом із пригніченням, втратою апетиту, проносами з домішками крові, зневодненням, анемією, нервовими явищами. За відсутності лікування понад 80% індичат гинуть.
Читайте також: Вигідний напрям. У чому зиск від вирощування індиків?
Хронічний перебіг, що може тривати місяцями, зазвичай безсимптомний. Індики втрачають апетит і, як наслідок, падають прирости.
Діагностика кокцидіозу полягає в аналізі симптомокомплексу ознак, даних патологоанатомічного розтину, мікроскопічного дослідження зіскобів зі стінок тонкого й товстого кишківників на наявність ооцист, результатів дослідження проб посліду. Ооцисти еймерій виявляють у посліді методами Фюллеборна, Дарлінга.
За діагностики еймеріозу його диференціюють від інших протозоозів індиків ‒ гістомонозу та трихомонозу.
Як повідомлялось раніше, у Данії через спалах пташиного грипу знищать 25 тисяч індиків.