Поки багато хто переймається долею лісів на лінії фронту, держава планує добивати залишки лісів у “тилових” областях. Минулого року про намір збільшувати обсяги рубок говорили і міністр захисту довкілля Руслан Стрілець, і деякі інші чиновники. Тепер вони готують для цього юридичне підґрунтя.
Єгор Гриник, біолог, Українська природоохоронна група (UNCG), спеціально для УП. Життя
Так, в Україні офіційно дозволено рубати ліс: лісівники щорічно рубають під 20 мільйонів кубометрів деревини. Рубали б і більше, але заважає багато екологічних обмежень у законодавстві. Такі обмеження недостатні, щоб зберегти біорізноманіття наших лісів, але все ж таки дещо стримують апетити лісової галузі.
У 2022 лісівники вже пробували прибрати деякі з екологічних обмежень на рубки, але безуспішно (за винятком сезону тиші, який парламент таки скасував). Нещодавно Держлісагентство розпочало чергову спробу: наприкінці березня лісівники оприлюднили проєкт нових Правил рубок в лісах України (далі називатимемо їх просто Правилами). Якщо документ буде ухвалено без змін, то для українських лісів це буде початком кінця.
Також по темі: Війна з пралісами. Як на Закарпатті облрада воює проти національної спадщини України
- скасувати обмеження на суцільні санітарні рубки у високогірних карпатських лісах;
- дозволити вирубувати санітарними рубками дерева, важливі для біорізноманіття;
- скасувати обмеження планових рубок, якщо санітарних рубок проведено занадто багато.
Проблема у тому, що під виглядом санітарних рубок лісівники часто рубають здорові ліси, там, де планові рубки обмежені – зокрема у Карпатах чи на заповідних територіях. Наприкінці 2020 року Міндовкілля запровадило нові обмеження, які дещо зменшували зловживання цими рубками – і саме їх лісівники хочуть скасувати.
Нові Правила створюють купу проблем і з іншими видами рубок. Наприклад, щодо рубок головного користування:
- послаблюються вимоги до вибіркових та поступових рубок: це дозволить проводити такі рубки у сотнях тисяч гектарів лісів, де раніше їх проводити було заборонено;
- послаблюються вимоги до проведення суцільних рубок. Лісівники пропонують лише абстрактні обмеження на ці найбільш шкідливі для біорізноманіття рубки. Наприклад, як вам фраза, що суцільні рубки можна проводити у лісах “у яких проведення поступових або вибіркових рубок може призвести до вітровалу дерев“? Фактично, це будь-де, на розсуд самого лісівника. До того ж планують дозволити більше суцільних рубок головного користування у Карпатах;
- пропонується дозволити проведення суцільних рубок під виглядом поступових.
Інша велика проблема нових Правил – це різноманітні рубки на кшталт “лісовідновних”, “перформування”, “реконструктивних” і так далі. Правила проведення таких рубок, що їх пропонують лісівники – чиста абстракція. Тому їх можна буде проводити майже будь-де.
Уявіть ситуацію: старовіковий ліс у Карпатах. Надзвичайно цінний з точки зору охорони природи. Наприклад, закон забороняє провести там рубку головного користування. Не питання, лісівники можуть провести санітарну рубку. Проблеми з санітарними рубками, бо замучили активісти? Не питання, лісівники проведуть рубку переформування. Не можна переформування? Проведуть ландшафтну рубку. Або якусь іншу.
Українське лісове законодавство зараз повне різноманітних шпарин – майже будь-який ліс можна зрубати законно або напівзаконно. Буквально нещодавно ми виявили, як у Карпатах тисячі гектарів старовікових лісів нищать рубками переформування. З новими Правилами рубок ситуація стане у рази гіршою! Під загрозою опиняться навіть заповідні ліси.
Може, новий документ впроваджує щось хороше для лісів? Ні, навіть не сподівайтеся. Пропозиції природоохоронних організацій – включити до законодавства більш дружні до біорізноманіття норми – Держлісагентство відхилило майже повністю.
Поки що нові Правила рубок – лише проєкт. Рішення за Міністерством захисту довкілля. Саме від нього залежить, чи буде документ ухвалено у незмінному вигляді, або ж біорізноманіття українських лісів ще матиме шанс на існування. Але, враховуючи минулорічні заяви міністра захисту довкілля, жодної певності у рішеннях міністерства немає. Можливо, що вже скоро ліси “тилової” України не надто відрізнятимуться від лісів на лінії фронту.