Український роздрібний ринок, починаючи з 24 лютого, зіткнувся з величезними викликами, бо артилерійські та ракетні обстріли руйнували магазини та розподільчі склади роздрібних мереж, мільйони українських громадян залишили межі України, позбавляючи бізнес одночасно споживачів та цінних співробітників.
У перші місяці війни Україна втратила 20% своєї території, тож роздрібні мережі також втратили контроль над магазинами та логістичною інфраструктурою в окупованих регіонах.
Окремо слід зазначити девальвацію гривні, дефіцит та різке зростання вартості палива, що призвело своєю чергою до подорожчання перевезень.
Зростання інфляції, блокування морських портів, мобілізація, черги на кордонах з ЄС, валютне регулювання, блокування податкових накладних, віялові відключення електрики — це неповний перелік негативних факторів, що вплинули на падіння продажів роздрібних мереж, але найголовнішим чинником було різке падіння доходів українських громадян.
Водночас починаючи з літа, намітилася позитивна тенденція незначного збільшення кількості торгових об’єктів за даними дослідницької компанії GT Partners Ukraine:
Дослідницька компанія GT Partners Ukraine підготувала черговий звіт «Топ-170 торгових операторів FMCG за кількістю магазинів» із даними станом на кінець вересня 2022 року.
У рейтингу представлено 175 з нині чинних продуктових мереж України. Аналітики порівняли кількість торгових точок оператора на кінець вересня 2022 року з кількістю магазинів на кінець 2021 року, а також динаміку приросту точок, кількість областей покриття та інше.
Попри значні втрати торговельних об’єктів внаслідок повномасштабного вторгнення російських окупантів на територію України, ритейлери продовжують відновлювати свою мережу.
Тренд на відкриття нових об’єктів почав набирати обертів ще влітку, проте після завершення третього кварталу позитивну динаміку щодо збільшення мереж стосовно до 2021 року поки що демонстрували в основному західноукраїнські мережі. Позитивний тренд по відновленню у ритейлерів, за даними Rau.ua, розпочався у квітні 2022 року, і все ще триває. Зокрема позитивна динаміка триває й надалі.
За вже відкритих і відновлених магазинів лідер рейтингу — корпорація АТБ (Дніпро) — у вересні все ще просідала за кількістю торгових точок, що працюють, на майже 13% щодо тієї кількості магазинів, які працювали на кінець минулого року
Читайте також: До 2030 року. Metro Україна планує досягти майже 50% продажів власних ТМ
.Однак після звільнення Херсона та інших значних територій, вже до кінця року очікуються кращі результати — у підсумку в АТБ працювало у вересні 1144 маркету проти 1314 — торік у 22 областях.
Компанія Fozzy Group (Київ), що управляє мережами «Сільпо», Фора, Fozzy Cash&Carry, Le Silpo та Thrash!, лише на один регіон присутності поступається АТБ і лише однією позицією у рейтингу. На кінець третього кварталу у ритейлера працювало 679 магазинів, що на 4,9% все ще менше, ніж на кінець 2021 року. Проте компанія продовжує активні відкриття без нових втрат.
У VolWest Retail (Луцьк), що об’єднує мережі «Наш Край» та Spar, також є втрати й тепер лише 246 магазинів проти 278, які існували станом на кінець минулого року (-11,5%). Цей показник залишився без змін із червня. Першою позитивну динаміку зростання кількості торгових точок стосовно минулого року в рейтингу продемонструвала компанія «Львівхолдинг» із приростом +3,2%.
Мережі магазинів «Рукавичка» та «Під боком», які об’єднували 2021 року 185 торгових об’єктів, збільшилися на шість магазинів — до 191 торгової точки.
Чистий приріст торгових точок спостерігається у мережах «Сім23», «Близько» та «Файно маркет». Перші дві з них зросли більш ніж на 15% — зі 126 до 146 та 119 до 137 торгових точок відповідно. Щодо кропивницького ритейлера, то у нього мережа збільшилася зі 116 до 125 магазинів з початку поточного року.
Але вже починаючи з жовтня ракетні обстріли енергосистеми України призвели до віялових відключень у більшості регіонів, що кардинально вплинуло на можливість роздрібних мереж здійснювати торговельну діяльність і, якщо невеликі формати магазинів змогли пристосуватися до поточних умов за допомогою генераторів, то гіпермаркети були змушені припинити торгівлю.
Плодоовочевий роздрібний ринок України дуже змінився з початку війни, втрата постачальників із Херсонської, Запорізької областей дуже суттєво вплинула на ціноутворення, а також призвела до «екзотичного» імпорту огірків та кавунів із Румунії, цибулі з Молдови.
Змінилася повністю логістика після втрати можливостей для імпорту плодоовочевої продукції через морські порти Одеси, весь імпорт почав надходити автомобільним транспортом із ЄС та Молдови.
Найбільшими логістичними хабами стали Львів та Чернівці. У перші місяці військових дій відбулася міграція не лише населення, а й бізнесу, після того, як рашистів вибили з київського регіону, кількість оптових компаній на плодоовочевому ринку збільшилася, що дозволило збільшити пропозицію та знизити оптову маржу.
Негативно вплинуло на плодоовочевий бізнес валютне регулювання, коли банки під різними приводами відмовлялися купувати валюту до виконання зобов’язань імпортерами перед постачальниками.
Але основним індикатором результату дії всіх негативних зовнішніх та внутрішніх факторів на плодоовочевому роздрібному ринку є показники обсягу продажу плодоовочевої продукції у грошовому та кількісному вираженні.
Якщо у грошовому вираженні продажі знизилися не більше ніж на 30%, корелюючи з прогнозом зниження ВВП України у 2022 році, то у кількісному вираженні обсяги продажів, особливо імпортної плодоовочевої продукції скоротилися в кілька разів, що побічно підтверджує значне падіння купівельної спроможності населення України.