Головне

Розмиті цвинтарі та скотомогильники. Які хвороби загрожують Україні після катастрофи на Каховській ГЕС – репортаж BBC

Коли Сергій Рибальченко ходив до пояса у воді затопленим Херсоном, чого він тільки не бачив – сміття, уламки меблів, одяг і навіть мертвого кота.
“Вулиці перетворилися на річки, де плавало все. Все, що було у людей у ​​дворах”, – розповідає мешканець міста. У Херсоні він витяг на сушу вісім чоловік, сім собак та одного папуги.
І хоча рівень води поступово знижується, затопленими на півдні України залишаються десятки сіл тисячі будинків – величезна територія площею сотні квадратних кілометрів.
Результат затоплення
У Херсоні у воді плаває багато сміття
Екологи та лікарі кажуть, що у воду потрапило багато небезпечних речовин, які можуть спричинити спалахи кишкових інфекцій, гепатиту, ботулізму, холери та навіть сибірки.

Гепатит та холера

“У нас в Олешках і до затоплення була проблема з цвинтарями. Рівень ґрунтових вод був високим, закопувати мерців глибоко не могли. Що там відбувається зараз – це справжня біда. Це ж піщані ґрунти, які легко вимиваються”, – каже Євген Рищук, мер затопленого міста Олешки на Херсонщині, яке вже півтора роки перебуває під російською окупацією.
До того ж у місті майже у всіх приватних будинках були вигрібні ями, які також затопило. “Всі ці фекалії зараз попливли до Дніпра”, – каже Рищук, який сам знаходиться у Києві.
З дуже високою ймовірністю втопилися тисячі голів худоби, багато собак та котів.
Підтоплення – це завжди проблеми з питною водою, коли не працюють водоочисні системи, а стічні води поєднуються з джерелами питної води. Через це виникає ризик розповсюдження інфекцій.
І це саме те, що зараз у великих масштабах відбувається на півдні України.
Станом на 9 червня повністю затопленими були цвинтарі у щонайменше семи населених пунктах Херсонської області (Корсунка, Ольгівка, Відрадокам’янка, Кринки, Олешки, Саги, Солонці), а також фільтраційні поля в Олешках, де очищали воду, а також велика агроферма з відходами та кілька складів із добривами. Під водою також опинилося сміттєзвалище біля міста Гола Пристань і скотомогильник біля селища Дніпряни.
Це далеко не повний список небезпечних затоплених об’єктів, розповіли місцеві чиновники та екологи. Дані все ще збирають.
В українському МОЗ попереджають про значний ризик поширення в затоплених районах гепатиту А (хвороба Боткіна), гострих кишкових інфекцій, зокрема холери та ботулізму через море риби, яка загинула на дні Каховського моря.
Цей регіон і до війни та затоплення вважався потенційно небезпечним для поширення холери, але зараз ризики зросли, каже головний санітарний лікар України Ігор Кузін. Втім, він запевняє, що ситуація знаходиться під контролем.
Людей просять не збирати риби на дні моря, не купувати її на стихійних ринках. У зонах затоплення пити лише бутильовану або очищену воду, ретельно мити та термічно обробляти харчові продукти.
Мертва риба

АВТОР ФОТО,REUTERS

Мертва риба на дні Каховського моря, з якого пішла вода
На півдні України працюють майже 90 груп спостереження, які збирають проби та контролюють якість води. І якщо за результатами аналізів 7 червня відхилень не було, то 8 червня їх виявили. У річці Інгулець біля міста Снігурівка Миколаївської області зафіксували перевищення допустимого рівня амонійного азоту, нітритів, хлоридів, заліза та завислих речовин. Це означає, що у річку потрапили стічні води. Ловити там рибу та вживати воду з річки не можна.
Затоплена вулиця
Вулиці Херсона перетворилися на річки

Сибірська виразка

На півдні затоплено чимало полів, які обробляли добривами. Після прориву греблі вони пішли під воду. Якщо вживати таку, можуть виникнути захворювання нирок, печінки.
“У таких випадках радять кип’ятити воду або (краще) пити привізну, щоб зменшити шанси зараження інфекціями. Тому що кип’ятіння не допоможе, якщо вода забруднена нітратами”, – каже колишній керівник Центру громадського здоров’я Володимир Курпіта. Тому людям радять не вживати води з колодязів поблизу підтоплених районів, навіть якщо вода туди не дійшла.
“У нас навколо багато ферм, багато складів із добривами. Люди тримали теплиці, зберігали отрутохімікати. Все це могло потрапити у воду. Але це не найстрашніше – найбільше ми боїмося сибірки”, – каже еколог із Нової Каховки Таїсія Козак. Вона багато років працює у сфері природозахисту та очолює місцеву екологічну організацію “Мама-86”.
У 1950-70-х роках у скотомогильнику між селами Дніпряни та Корсунка, що знаходяться на лівобережжі Херсонщини, закопували худобу, яка захворіла на сибірку.
Нині ця територія – повністю під водою.
Люди та корова

АВТОР ФОТО,REUTERS

“Той район точно був заражений. Там і раніше постійно проводили моніторинг, брали проби ґрунту, але ж копали неглибоко. Зараз вода може розмити все. Значить, суперечки сибірки можуть потрапити в Дніпро та Чорне море”, – каже експерт.

Проби, які брали раніше, не виявляли сибірки, але зараз, припускає Таїсія, вода могла розмити ґрунт глибше, і шанси, що хвороба може вирватися з-під землі, зросли. Влада загрозу появи сибірки поки не коментує.

Затоплення у Херсоні

АВТОР ФОТО,MYKOLA TYMCHENKO/EPA-EFE/REX/SHUTTERSTOCK

Під воду пішло багато сіл та міст разом із цвинтарями. На фото – затоплена частина Херсона 9 червня
У Херсонській та Миколаївській областях таких скотомогильників дуже багато. Останніми роками їх не підтримували у належному стані. Вони можуть бути відкритими, а отже інфекція може потрапити у воду, попереджає лікар-епідеміолог, кандидат медичних наук Андрій Олександрін.
“Підрив Каховської ГЕС – це найбільша техногенна катастрофа за весь час незалежності України, яку ми недооцінюємо. Тому що йдеться про величезні затоплені території”, – каже експерт.

Що робити?

За тиждень, коли зійде велика вода, стануть зрозумілими масштаби лиха, каже Анатолій Оперчук із Центру громадського здоров’я. Він разом із іншими фахівцями вирушив на південь України, щоб стежити за ситуацією.
За його словами, насамперед треба допомогти з питною водою: забезпечити людей пляшковою водою, відновити затоплені водозабори Херсона та Миколаєва. Уряд планує збудувати нові.
З усієї країни у південні райони вже везуть допомогу – продукти, човни та воду у пляшках. Але, за оцінками ООН, понад 700 тис. жителів півдня України можуть зіткнутися із нестачею питної води.
Жінка з цебрами

АВТОР ФОТО,REUTERS

Людей із затоплених територій просять не набирати воду з колодязів
У МОЗ кажуть, що на Херсонщині зараз є близько 600 тис. таблеток для знезараження води. Однак чи вистачить цього?
Інфекціоніст Андрій Олександрин зазначає, що, окрім питної води, людей необхідно якнайшвидше забезпечити якісною технічною.
“Якщо люди купують овочі і неякісно їх оброблять, якщо вони митимуться неякісною водою, є великий ризик того, що кишкові інфекції потраплять в організм”, – попереджає експерт.
Він критикує владу за недостатньо оперативне інформування, а міжнародні організації – за зволікання з реакцією.
“Перекип’ячена вода, пігулки для дезінфекції – це має бути і для технічної води теж. І це має (бути) у людей уже зараз. Потрібна велика інформаційна кампанія з пояснення, навчання, а в нас цього немає. Ми не були готові до такої трагедії , у нас не було плану дій”, – каже експерт.
Тепер у регіоні має стати нормою регулярна перевірка води та моніторинг можливого поширення хвороб.
Затоплений берег села

АВТОР ФОТО,REUTERS

Гола Пристань під водою вже кілька днів

“Прогнати росіян та очистити колодязі”

Попереду дуже багато роботи – очищення всіх джерел та колодязів, дезінфекція, обстеження водойм, каже Таїсія Козак, еколог із Нової Каховки.
Але лівобережжя Херсонщини окуповане, туди не можуть дістатися ні рятувальники, щоби витягнути людей з пастки, ні експерти, щоби взяти проби води та оцінити масштаби руйнувань.
Вже кілька днів поспіль рятувальники, які проводять операції на підконтрольній Україні території, підпадають під обстріл.
Затоплене село

АВТОР ФОТО,REUTERS

“Чим швидше ми звільнимо ці території, тим швидше зможемо там все прибрати”, – зітхає еколог Козак.
Волонтери, з якими говорила Бі-Бі-Сі, розповідають, що росіяни не пускають їх рятувати людей і не випускають людей без російських паспортів із затоплених районів. Було повідомлення, що за евакуацію вимагали гроші.
Через чотири дні після катастрофи на греблі Володимир Путін доручив створити комісію з ліквідації наслідків руйнування Каховської ГЕС.
У публічних заявах призначені Росією представники окупаційної адміністрації на Херсонщині також почали висловлювати стурбованість, бо вода розмиває цвинтарі та скотомогильники.
“Санлікарі попереджають про небезпеку води з будь-яких джерел. Для пиття та приготування їжі можна використовувати лише пляшку”, – заявив окупаційний чиновник Андрій Алексєєнко, якого цитує “Інтерфакс”.

Чорне море у небезпеці?

Тим часом у Чорному морі біля Одеси у п’ятницю помітили диван, холодильник, вікно та цілі частини приватного будинку. Ймовірно, їх винесло потоком води після прориву греблі.
Українська державна агенція з розвитку туризму закликає не лише не купатися, але навіть не підходити до води. Крім сміття там можуть бути боєприпаси.
Уламки будинку на березі моря

АВТОР ФОТО,OLEKSIY GONCHARENKO VIA TWITTER

“Так, Чорне море теж у небезпеці. Все з Дніпра виносить у море – сміття, міни та нечистоти. Це величезна екологічна трагедія для всіх нас і, можливо, для всіх країн Чорноморського узбережжя теж”, – каже еколог Таїсія Козак.
У Херсоні вода поступово спадає, але там ще багато сміття. Наприклад, вулицею Петренко, яка була одна з найпідтопленіших, плавають сміттєві баки, шматки пластику та троянди.
Все про агробізнес в соцмережах Facebook та Telegram