Три з кожних чотирьох культур, які вирощуються в усьому світі для отримання плодів або насіння для споживання людиною, принаймні частково залежать від запилювачів. І саме бджоли, будь то медоносні бджоли, які вирощуються на фермах, або понад 20 000 різних видів диких бджіл, таких як джмелі, виконують важку роботу.
На жаль для фермерів, популяції бджіл перебувають під тиском через такі фактори, як зміна клімату, втрата середовища проживання та використання пестицидів. На європейську медоносну бджолу також сильно впливає паразитичний кліщ під назвою варроа деструктор.
Технологія BloomX наразі спрямована на дві культури – чорницю та авокадо – і дозволяє їх запилювати, навіть якщо кількість місцевих бджіл дуже низька.
Основна продукція фірми називається «Robee», яка на перший погляд виглядає як велика газонокосарка, що штовхається. Він має дві механічні руки, які стирчать з обох боків. Вони вібрують, і коли щіткою обробити рослини чорниці, вони змушують їх випускати пилок. Кажуть, що рівень вібрації був створений для імітації джмелів – найефективніших запилювачів чорниці – які використовують свої крила, щоб розбурхати квіти.
Іншим продуктом BloomX є «Crossbee», портативний інструмент для збору та поширення липких зерен пилку між деревами авокадо. На сьогодні це обладнання використовується в Південній Америці, Південній Африці, Іспанії, США та Ізраїлі, і BloomX каже, що воно може збільшити врожайність фруктів на 30%.
Також по темі: В Україні стало менше бджолосімей
Обидва продукти контролюються програмною системою на основі штучного інтелекту, пов’язаною з програмою для мобільного телефону, і кожен оснащений інструментом GPS, щоб працівники ферми знали, які ділянки поля було оброблено.
Також можна встановити датчики, щоб запилення відбувалося в оптимальні дні.
Компанія Edete, ще одна ізраїльська технологічна фірма, що спеціалізується на штучному запиленні, розробила технологію, яка дозволяє зберігати пилок протягом кількох років без його псування.
Ця технологія може бути використана для запилення культур, які запилюються в певний час року, наприклад, мигдалю.
Штучне запилення може допомогти фермерам забезпечити продовольчу безпеку, зменшивши залежність від диких бджіл та медоносних бджіл.
Це також може допомогти захистити бджіл від стресу та хвороб.
Однак деякі експерти висловлюють занепокоєння з приводу потенційних негативних наслідків штучного запилення, таких як зміна генетичного складу культур та вплив на дику природу.
Незважаючи на ці занепокоєння, технології штучного запилення, швидше за все, будуть відігравати все більш важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки в майбутньому.