На зернових культурах і ріпаку відмічено зростання кількості шкідників.
Про це повідомили в Держпродспоживслужбі.
Через теплу погоду на сходах озимих зернових культур активно поширюються шведські, чорна пшенична, гессенська злакові
мухи, попелиці, цикадки, хлібні блішки.
На озимині, яку посіяли після стерньових попередників, у Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській, Сумській областях
розвиваються та шкодять личинки хлібної жужелиці та гусениці озимої совки. Їх чисельність – 0,5–2 екземпляри на квадратний
метр. Ними пошкоджено до 4% рослин.
В усіх агрокліматичних зонах країни на посівах кукурудзи виявлені гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика. Вони
пошкодили від 4 до 18% рослин та від 3 до 13% качанів. Гусениці стеблового кукурудзяного метелика вже закінчили живлення і,
переважно, зосередилися в нижній частині стебла.
Також по темі: В Європі виявили нового шкідника, який може знищити картоплю
Суха тепла погода також сприяла розвитку хрестоцвітих блішок на озимому ріпаку, які за чисельності від 1–3 до 4–5 особин на
квадратний метр (Волинська, Сумська області) пошкодили від 1 до 8 рослин у слабкому та середньому ступені. У Запорізькій
області осередково пошкоджено до 18% рослин.
Несправжні гусениці ріпакового пильщика зустрічаються у кількості 0,5–3 екземпляри на квадратний метр, ними пошкоджено
до 10% рослин.
Також на озимому ріпаку подекуди шкодять ріпаковий листкоїд, капустяна попелиця, білокрилка, гусениці озимої,
листогризучих совок та біланів.
Крім шкідників, в посівах виявлені хвороби.
Зокрема, у Дніпропетровській області на сходах озимої пшениці відмічено поодинокі прояви септоріозу, борошнистої роси, у
Львівській – кореневих гнилей.
На 3–7% качанів кукурудзи розвиваються фузаріоз, подекуди бактеріоз та сіра гниль.
У посівах озимого ріпаку відмічається ураження 1–7% рослин альтернаріозом, пероноспорозом, фомозом, циліндроспоріозом,
білою плямистістю.
У Поліссі та Лісостепу на незібраних площах цукрових буряків виявлено ураження церкоспорозом, борошнистою росою,
пероноспорозом, рамуляріозом, вірусною мозаїкою 5–22% рослин. На 1–4% коренеплодів знайдено паршу звичайну та пояскову,
гнилі суху та хвостову, дуплистість.
Експерти Держпродспоживслужби радять також звернути увагу на те, що погодні умови нинішньої осені та достатня кормова
база сприяють незначному зростанню щільності популяції мишоподібних гризунів. Ріст чисельності та міграція цих шкідників
спостерігається повсюди. Тому треба стежити за змінами їх кількості на полях та вчасно вживати заходів із запобігання
подальшому поширенню.
Зараз на гектарі озимих ріпаку, подекуди пшениці виявлено по 1–3 жилих колонії гризунів. Переважно вони знаходяться в
крайових смугах полів. У посівах багаторічних трав, на неорних землях, узбіччях, в лісосмугах, полях після кукурудзи,
соняшнику, овочевих культур виявляли від 1–3 до 4–6 (Вінницька, Волинська, Івано-Франківська, Закарпатська, Житомирська,
Львівська, Полтавська, Черкаська області) колоній на гектарі, в кожній з яких від 2 до 6 жилих нір.
У Держпродспоживслужбі нагадують, що наявність 3–5 і більше жилих колоній мишоподібних гризунів на гектарі посіву
свідчить про загрозу суттєвих пошкоджень рослин та вимагає застосування родентицидів.