На українських західних кордонах утворились багато кілометрові черги з вантажівками та залізничними вагона, які прямують в Європейський союз.
Десятки тисячі вагонів з українським експортом чекають черги, щоб перетнути кордон. В цей час тисячі водіїв вантажівок вимушені тижнями буквально жити в заторах на кордоні.
Чому не їдуть вантажівки
Напередодні заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм повідомив, що ситуація з рухом транспорту на українсько-польському кордоні може перерости у катастрофу.
“Цього тижня був побитий історичний рекорд: черга з вантажних автівок до пункту пропуску Ягодин на польському кордоні перетнула межу у 45 кілометрів. Головна причина цих черг усім відома – це низька ефективність роботи польських служб, які проводять фітосанітарний та ветеринарний контроль. Про це знають не лише перевізники, а й представники тих самих контролюючих органів обох країн. Але чомусь говорять про це пошепки, щоб нікого не образити. Мені здається, не визнаючи проблему, ми її тільки погіршуємо”, – заявив Найєм.
Наразі черга із вантажівок на пункті пропуску Ягодин-Дорогуськ перевищує 50 км. Причина в тому, що польські водії перекрили дорогу і пропускають по дві вантажівки на годину. Вони вимагають скасувати транспортний безвіз для українських водіїв і повернути дозволи на перевезення вантажів.
Українські водії конкурують з поляками низькою ціною.
На інших пунктах пропуску на польсько-українській ділянці кордону черги в два рази менші, проте все ще становлять 20 і більше км.
З початку повномасштабної війни в Україні фітосанітарний і ветеринарний контроль на польському кордоні уповільнився в рази. Після блокування морських портів автотранспорт став одним з ключових способів доставки експорту в країни ЄС та в європейські порти. А з початком збору нового урожаю кількість вантажівок зросла. Частка вантажівок в експорті зерна в серпні зросла до 14% в загальному експорті. За даними Мінагрополітики, минулого місяця вантажівками було перевезено більш як 600 тис тонн агропродукції, що більш як в десять разів більше, ніш навесні.
В якості доказу Найєм навів статистику перетину пропуску “Дорогуськ”. У період до 24 лютого за добу польські фітосанітарні та ветеринарні служби приймали близько 80 вантажівок. За п’ять днів останнього літнього тижня цей показник на добу склав : 28 серпня – 12 транспортних засобів; 29 серпня – 20 транспортних засобів; 30 серпня – 25 транспортних засобів; 31 серпня – 19 транспортних засобів.
“На інших пунктах пропуску ситуація аналогічна. Це не просто падіння швидкості роботи служб. Це катастрофа! Люди живуть на кордоні по тижню і більше”, – зазначає замміністра.
Одночасно власники фур з польськими номерами вимагають від українських служб надати можливість виїжджати їхнім порожнім вантажівкам позачергово, інакше погрожують перекрити траси. Польські водії скаржаться на конфлікти в чергах і агресивну поведінку українців.
“Але давайте бути чесними: вимагати позачергового виїзду польськими перевізниками – це люта несправедливість! Польський перевізник, який завдяки ефективності наших служб майже без черги в’їхав до України і встигає за тиждень зробити дві “ходки”, тепер ще вимагає позачергового виїзду. У той час як завантажений український перевізник змушений проводити у чергах до тижня через неефективність саме польських фітосанітарних та ветеринарних служб”, – пише замміністра.
На думку старшого наукового співробітника “Інституту економічних досліджень та політичних консультацій” Ірини Коссе, існують об’єктивні причини для черг з фур на кордоні.
По-перше, кількість автомобілів, що перетинають кордон, через блокування портів зросла в 5-7 разів. Кількість вантажівок збільшилось і через скасування дозволів на автомобільні перевезення. Спочатку з кожною сусідньою країною окремо, а потім – на рівні ЄС.
В Україні відбулось спрощення вимог для отримання ліцензії перевізника. Українська влада зробила це передусім, щоб подолати дефіцит палива та водіїв (більшість з яких військовозобов’язані чоловіки), бо з-за кордону під час війни треба масово ввозити зброю, техніку, гуманітарну допомогу, паливо тощо. Через це значно зросла кількість перевізників в Україні й водії скаржились на падіння ставок фрахту.
“Все одно (цю ситуацію з перетином польського кордону) не пояснюють 12 машин, які пропустили польські фітосанітари. Здається очевидним, що потрібно збільшувати кількість інспекторів, смуг для транспорту та пунктів пропуску.(…) Але потрібно розуміти, що Польща – це не один голос. Вона багатоголоса, як і інші країни Центрально-східної Європи. Що показав, до речі, мітинг в Празі на вихідних. Тобто в Польщі є ті, які не хочуть, щоб українські водії їздили по Європі. Це польські водії. Які бояться конкуренції з боку українських водіїв, яких раптом стало дуже багато і які дешевші, бо не мають відповідати пакету мобільності ЄС”, – зазначає Ірина Коссе.
За її словами, видається, що польські фітосанітари в змові з водіями. Бо бізнес говорить про те, що на деяких пунктах пропуску існує неформальна квота – інспектор пропускає рівно 5 машин за годину, не більше і не менше.
Затори на залізниці — у чергах десятки тисяч вагонів
Паралельно, через блокування морських портів і лише часткове відновлення експорту агропродукції, на залізниці утворилися кілька місячна черга з вагонів з товарами на експорт.
Черги обумовлені неможливістю країн-сусідок перетравити по залізниці обсяги сільгосппродукції з України, що раніше головним чином експортувалась через порти.
На тій стороні, бракує і вагонів під євроколію, і локомотивів, і бригад.
Станом на 31 серпня на залізниці стояв 541 вагон зі збіжжям, які були завантаженим ще у квітні.
В липні черга зерновозів зменшилась на 15% з 11 713 вагонів до 9 994 вагонів, з олією зросла на 10% з 777 до 855 вагонів, зі шротом зросла з 651 до 796 вагонів.
“Схоже, що “Укрзалізниця” вперлась в стелю по нарощуванню спроможності західних прикордонних переходів. Якщо в липні через них перевезли 905 тис. т зерна, то в серпні лише 805 тис. т. Основна причина – не приймає та сторона, особливо по переходу Вадул-Сірет, звідки вантаж йде на порт Констанца (Румунія)”, – зазначає Коссе.
З 3100 візків, які зараз є в “Укрзалізниці”, 2436 знаходяться за кордоном, з них – 1250 чекають на повернення на Вадул-Сірет. На цей перехід виділили 1400 візків під вузьку європейську колію, але зараз в наявності лише 64 візка загалом і для пасажирських, і для вантажних вагонів.
Причина колапсу на залізниці
За словами радника голови правління “Укрзалізниці“, засновника транспортно-логістичної компанії “Зертек” Юрія Щукліна, ситуацію обумовили багато обставин.
“В Україні трейдери купують зерно з порядком оплати за залізничною накладною, тобто продавцю зерна важливо завантажити його у вагон, тоді угода з його боку вважається виконаною, він отримує кошти і йому потім все рівно, як те зерно поїхало далі”, – говорить Щуклін ,- “Укрзалізниця” планує лише своє завантаження, її електронна система не включає дати поглинання вантажу іноземним перевізником, в її системі не існує дат стиковки з ним. В “Укрзалізниці” показники результативності залишились “радянськими” – перевезено тонн, завантажено тонн. Насправді важливим є час, за який перевезли вантаж, з якою швидкістю. А їм, в “Укрзалізниці”, навпаки, треба щоб состав їхав як можна довше, щоб через нестачу порожніх вагонів, що не приїхали вчасно, люди купували вагони ще, і ще”.
Така система, за словами Щукліна, вбиває малого та середнього виробника, у яких немає власних вагонів. Вони змушені через простій у черзі переплачувати вагоновласнику за логістику (у порівнянні з тими у кого є вагони) 1200 грн на тонні, стають неконкурентоспроможними.
В самій “Укрзалізниці” кажуть, що черги утворились головним чином через іноперевізників, що підтверджували величезні обсяги вантажів, що не могли прийняти.
І зараз в “Укрзалізниці” змінили підхід до планування: планують завантаження, виходячи з практики іноперевізника за попередні місяці. Враховують, яка наявна черга у нього, з якою швидкістю він поглинає вагони.
Робота за цією схемою дозволила зменшити кількість вагонів у черзі з пікових 43 000 у травні до 20 000 зараз.
За словами менеджера з розвитку бізнесу Maxigrain Олени Нероби, попри загальний брак потужностей для транзиту української сільгосппродукції у країнах-сусідках жоден західний інвестор не буде вкладатись в у їх збільшення.
По-перше, через абсолютно невизначений час війни. По-друге, після перемоги України весь трафік зерна знову повернеться в порти, до транспортування морем.
На вересень через три частково разблоковані порти Одеської області заплановано випустити 70 суден зі збіжжям. Чиновники розраховують вивезти морем близько 2 млн т зерна.
За словами Нероби, від початку серпня, коли українські порти на Одещині частково почали функціонувати, ціни на зерно у регіоні впали на 15%. Наприклад, Росія, що місяць тому продавала зерно за $320/т, зараз пропонує його за $300.
Слідкуйте за нами в соцмережах
Facebook https://www.facebook.com/bizagro
Telegram https://t.me/bizagro
Читайте також
Між Україною та Польщею збудують трубопровід, який транспортуватиме українську рослинну олію