Новини

У ВАР відреагували на можливе скасування спрощеної системи оподаткування

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Дмитро Кохан, коментуючи можливе скасування владою спрощеної системи оподаткування для розширення доходів бюджету, заявив, що не можна просто підняти в Україні податки, якщо всі наші сусіди будуть в значно кращих економічних умовах.  

Про це повідомляє пресслужба ВАР.

Він акцентував на показнику рентабельності агровиробництва, згідно з яким у 2023 році переважна більшість сільгоспкультур була збитковою. У таких умовах державі просто немає сенсу переводити платників 4-ї групи ЄП на загальну систему оподаткування, базою для якої є отриманий прибуток.

У повідомленні сказано, що якщо, наприклад, перевести їх на загальну систему вже сьогодні, то аграрії просто звітуватимуть про отримані у 2023 році збитки, і взагалі не сплачуватимуть жодних податків. Натомість перебуваючи на 4-й групі “спрощенки”, вони в будь-якому випадку платять фіксований податок, який держава може обраховувати при плануванні майбутніх бюджетних витрат.

Читайте також: Аргентина планує підвищити експортний податок на деякі види зернових

За його словами, з державницької точки зору у стані війни держава має підвищувати податки для забезпечення фронту. Однак, переводити нерентабельну галузь на загальну систему оподаткування є нелогічним, бо тоді податок на прибуток ніхто не сплачуватиме – просто не буде з чого справляти податок.

Кохан вважає головною проблемою врегулювання розміру податків з аграріїв є відмінність базових принципів оподаткування АПК України та ЄС. Дійсно, ставка єдиного податку за користування землею в Україні порівняно невисока, але й український сільгоспвиробник не отримує дотацій, які є в європейських фермерів.

“В Європі на гектар оброблюваної землі щорічно виплачується EUR250 і більше. Натомість до повномасштабної війни в Україні держпідтримка не перевищувала в середньому EUR6/га. Відсутність дотацій в Україні частково врівноважується низьким єдиним податком, який можна розцінювати як певну підтримку агросектору. У 2021 році аграрії в середньому отримували EUR250 прибутку з гектара, тому це певною мірою врівноважувало український і європейський агробізнес”, – сказав він.

У ВАР заявили, що специфіка зернового ринку полягає в тому, що сільгосппродукція продається на зовнішніх ринках з усталеними цінами, які коливаються в невеликих межах від країни до країни. Європейські аграрії “вписуються” в параметри світового ринку завдяки великим дотаціям, а українські – завдяки, в тому числі відносно помірному податковому навантаженню. Тому необґрунтоване збільшення податків зробить український агробізнес неконкурентним.

Через це Кохан вважає, що до кінця російського вторгнення слід утриматись від будь-яких податкових змін, щоб не підірвати чинну податкову базу. Після війни Україна має оцінити перехід на європейську модель агробізнесу: якщо український фермер теж отримає великі дотації – тоді справедливим буде збільшення ЄП, що спиратиметься на економічне обґрунтування.

Як повідомлялось раніше, УКАБ закликав Шмигаля переглянути критичні для агробізнесу положення Нацстратегії доходів.

Все про агробізнес в соцмережах Facebook та Telegram