Цьогорічний весняний посівний сезон в Україні під великою загрозою.
Три країни-сусіди України з Європейського Союзу, а саме Польща, Словаччина та Угорщина, ввели заборону на імпорт і навіть транзит широкого спектру українських сільськогосподарських товарів, включаючи зерно, м’ясо, молочні продукти та мед. Болгарія також ввела заборону на імпорт української сільськогосподарської продукції, а Румунія розглядає можливість впровадження такого заходу.
Влада цих країн стверджує, що необмежений потік, насамперед, українського зерна та олійних шкодить їхнім внутрішнім ринкам.
Минулого року, щоб допомогти Україні з експортом після блокування Росією українських морських портів, ЄС скасував квоти та мита на імпорт української сільськогосподарської продукції. ЄС створив так звані коридори солідарності для українських сільськогосподарських товарів.
Але через інфраструктурні обмеження ЄС, включаючи недостатню пропускну спроможність залізниці та перевалочних можливостей портів, вхідний потік товарів з України переповнив місцеві складські потужності, оскільки українські експортери почали придумувати, як продавати свою продукцію на місцевих ринках. Деякі «знахідки», м’яко кажучи, включали перенаправлення транзиту на місцевих покупців, зниження якості товарів від продуктів харчування чи кормів до промислового використання, як-от виробництво біопалива, і тимчасове зберігання зерна на місцевих об’єктах, що зрештою заблокувало доступ до їх місцеві фермери.
Слід мати на увазі, що існує велика різниця в економії на масштабі виробництва сільськогосподарської продукції в ЄС та Україні. У той час як в ЄС більшість сільськогосподарської продукції виробляють дрібні фермери, які працюють на площах у десятки гектарів, основними виробниками сільськогосподарської продукції в Україні є великі та величезні корпорації, які працюють на десятках або навіть сотнях гектарів. Навіть українські фермери працюють на площах від кількох сотень до кількох тисяч гектарів. Через це собівартість продукції в Україні значно нижча, ніж у європейських фермерів. Таким чином, українські виробники можуть продавати товари за цінами, нижчими за собівартість виробництва для європейських фермерів, тим самим завдаючи шкоди своїм доходам.
Після низки переговорів всередині ЄС та між Україною та її сусідами вони домовилися відновити транзит під суворим контролем, включаючи опломбування вантажу. Обмеження на імпорт планується зняти 1 липня. Також тривають переговори всередині ЄС про продовження тимчасового безквотного і безмитного режиму.
Але в Україні ще є великий обсяг зерна, який потрібно експортувати до жнив. Деякі експерти оцінюють цей обсяг приблизно в 10-15 мільйонів метричних тонн. Водночас Росія продовжує гальмувати рух зерна морем у рамках зернової ініціативи, використовуючи дуже повільні перевірки суден при вході в Босфор. Термін Чорноморської зернової ініціативи закінчується 18 травня, і Росія погрожує не продовжувати її.
Таким чином, експорт українських сільськогосподарських і продовольчих товарів практично впаде впритул до нуля принаймні до 1 липня.
Українські виробники вже мають проблеми з коштами на посівний сезон, а також обмежений доступ до ресурсів — якісного насіння, пестицидів і добрив. Ціни на сировину цього року зросли на 20%. На даний момент виробники мають близько 60% необхідного.
Є й низка інших проблем, з якими стикаються українські виробники сільськогосподарської продукції. Затяжні дощі затримують початок сівби. І залишаються проблеми з розмінуванням полів на звільнених територіях та обстрілами територій, наближених до зон бойових дій з боку Росії.
Надзвичайна невизначеність з майбутніми військовими діями, перспективи розблокування українських портів, перспективи відновлення експорту змусили українських виробників сільськогосподарської продукції замислитися над майже гамлетівським питанням: сіяти чи не сіяти? І якщо так, то яка культура і які площі?
Наразі деякі українські експерти вважають, що будуть суттєві скорочення посівних площ кукурудзи, пшениці, жита та ячменю. Дуже ймовірно, що попередні прогнози цьогорічного врожаю зернових і олійних 50-55 млн тонн можуть виявитися надто оптимістичними.
Слідкуйте за новинами агробізнесу в соцмережах Facebook та Telegram