«Щоб залишатися конкурентоспроможною, Україна повинна пропонувати імпортеру зерно за тими ж цінами, що й інші конкуренти (росія, Румунія, Австралія тощо). Тому ціна C&F має бути щонайменше на рівні ринкової або навіть нижчою. Через наслідки активної війни, що триває, Україна стикається з ризиком зриву постачань, втратою товару тощо», — пояснюють вони.
Внаслідок воєнних ризиків ставки фрахту для України в 2,5 раза вищі, ніж зазвичай. Орієнтиром для порівняння є ставка фрахту для румунського порту Констанца, з яким до повномасштабного вторгнення Україна мала схожі витрати на фрахт через географічну близькість. Загроза обстрілів також перешкоджає нормальному функціонуванню портових терміналів, що робить портові операції в 3 рази дорожчими, ніж раніше, додають фахівці.
Також по темі: В Україні пропонують створити спеціальний фонд для викупу зерна
«Якби росія не воювала із зерном, український фермер міг би продати продовольчу пшеницю в порту за $230/т. Зараз він може розраховувати максимум на $189/т. Враховуючи, що проміжні оператори ринку також працюють на умовах воєнної премії, реальна ціна, яку отримає фермер за нинішніх умов, може бути навіть на 10-15 $/т нижчою — 174-179 $/т. Ця різниця в $55 — це чверть ціни на продовольчу пшеницю, яку недоотримує український фермер. Це упущена вигода, яка означатиме більшу економію під час виробництва наступного врожаю, і, як наслідок, більші потенційні втрати майбутніх врожаїв та прибутків», — підсумовують спеціалісти.