Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш прибув до Києва. Як повідомив його речник, Стефан Дюжаррік, у генсека ООН запланована зустріч з президентом Володимиром Зеленським. Головна тема – продовження зернової угоди. Її термін спливає 18-го березня. В ООН зацікавлені, аби Україна і надалі постачала зерно на світові ринки.
Тим часом українські фермери не можуть продати збіжжя минулорічного та навіть позаминулорічного врожаю. Все – через росію, яка фактично блокує роботу Зернового коридору. Продовжать тему наші кореспонденти.
Фермер з Одещини Володимир Погорілий каже: такого на його пам’яті ще не було: на дворі – березень, а зерносховища й досі забиті пшеницею! Раніше все продавали ще до початку нового року.
Це пшениця двадцять першого і двадцять другого року – зберігається, тому що ми її не встигли вивезти до цього часу, і якщо такими темпами ми будемо вивозити зерно, то ми і не встигнемо.
За словами аграрія, вже майже місяць морські порти не приймають збіжжя – бо його просто нема куди дівати. Тож підприємство потрохи відправляє зерно машинами до Дунайських портів, але це крапля у морі. Ситуація загрозлива.
Володимир Погорілий, керівник агропідприємства:
По-перше, нам не буде, де зберігати зерно, яке ми виростимо, якщо буде врожай, звичайно. А по-друге, не отримаємо оборотних коштів, які нам потрібні сьогодні: сьогодні, ви ж бачите, які ціни на добрива, які ціни на пальне. Витрати виросли утричі майже.
В Адміністрації морських портів пояснюють: гальмує процес – росія. У поливі Босфор у рамках Зернової угоди представники країни-агресора наряду з іншими інспектують судна, які прямують за українським збіжжям. І саме вони створюють штучні перепони, щоб максимально затягнути перевірки.
Дмитро Барінов, заступник голови ДП “Адміністрація морських портів України”:
рф, наприклад, каже, що ми не маємо достатньо людей для інспекцій! Ми бажаємо, щоб це було дванадцять інспекцій – вони роблять три. Далі: вони припиняють роботу о третій після обіду і кажуть, що це згідно з якимось там рф-законодавством.
В результаті українське збіжжя відвантажується втричі повільніше, ніж це має бути. А рос-інспектори чим далі – тим більше вигадують все нові приводи, щоб фактично блокувати Зернову угоду.
Дмитро Барінов, заступник голови ДП “Адміністрація морських портів України”:
Зараз вони почали перевіряти, скільки палива має судно, коли воно зайшло, коли воно виходить. Українські порти отримують зараз у середньому два з половиною судна в день – це дуже мало!
Втім, і сам термін Зернової ініціативи спливає вже наступної суботи – вісімнадцятого березня. Зараз угоду мають подовжувати кожні чотири місяці, але чи буде вона пролонгована цього разу – питання. У профільному Комітеті Верховної Ради кажуть: налаштовані оптимістично, але перспектива й досі туманна.
Олександр Гайду, голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики:
Туманна тому, що від росії немає нормального діалогу, бо діалог з агресором – він завжди такий туманний і незрозумілий для нас. Тому ми дійсно намагаємось на це – на те, щоб вже підписати додаткову угоду і збільшити термін зернового коридору, але зараз це на рівні переговорної позиції.
Експерти згодні, що в цьому сенсі вплинути на росію має світова спільнота. Адже на кону – продовольча безпека країн Африки та Азії, куди здебільшого і прямує українська агропродукція. Днями про необхідність подовження Чорноморської зернової ініціативи заявила і Туреччина.
Алла Стоянова, директорка Департаменту аграрної політики, продовольства і земельних відносин Одеської ОВА:
Сьогодні внаслідок катаклізмів, кліматичних умов, внаслідок війни, продовольчий баланс світовий зменшується. Тому наше зерно, наші товари – вони на сьогодні є життєво необхідними для інших країн. Можу зазначити такі показники: наприклад, по індексу голоду за двадцять першій рік на межі голоду було сорок шість країн, в двадцять другому році їх стало вже шістдесят.
Водночас наразі Україна веде перемовини із західними партнерами щодо відкриття альтернативних шляхів експорту агропродукції. Йдеться, зокрема, про можливість залучити до цього процесу порти на Балтійському морі. Варто зазначити, що на сьогодні в українських зерносховищах залишається близько тридцяти мільйонів тонн збіжжя. І принаймні дві третини з цієї кількості потрібно якось експортувати.