Кабмін планує переглянути мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на деякі види алкогольних напоїв. БізнесЦензор вирішив розібратися, навіщо уряд встановлює мінімальні ціни на алкогольну продукцію та як зміняться цінники у магазинах.
Чому уряд підвищує мінімальні ціни на алкоголь?
Чинний розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на алкоголь уряд затвердив ще у вересні 2018 року. До цього їх, зазвичай, переглядали щороку. Відтак, чинні мінімальні ціни на більшість алкогольних напоїв не змінювались останні п’ять років, окрім роздрібної ціни на ігристі вина та газовані винні напої, яку підвищили у січні 2021 року.
Що таке мінімальна ціна на алкоголь?
Регулювання цін на алкогольні напої встановлене законом №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”.
Він визначає повноваження уряду встановлювати мінімальні оптово-відпускні ціни та мінімальні роздрібні ціни (МРЦ) на алкогольні напої:
- мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої – це ціни, які визначаються для різних видів алкогольних напоїв у перерахунку на 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну продукцію або з договірної вартості на іноземну продукцію, всіх податків і зборів, які має сплатити виробник, та з урахуванням вартості тари.
- мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої – це ціни, нижче за які товари не можна продавати кінцевим покупцям у роздрібних мережах, вони визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.
Мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на деякі види алкоголю встановлені постановою Кабміну № 957 від 30 жовтня 2008 року. Уряд періодично їх переглядає, враховуючи зростання собівартості виробництва та індексацію акцизів.
МРЦ встановлюється на всі види вин (у тому числі ігристі), вермути, бренді, коньяк, віскі, горілку тощо. Вільні ціни діють лише на пиво і спирти міцністю 80 об. % і вище.
Собівартість легального алкоголю за п’ять років об’єктивно зросла: підвищились як витрати виробників на сировину, комплектуючі, енергоносії, оплату праці, так і ставки акцизного податку на алкогольні напої. Через це розмір чинних мінімальних цін більше не відповідає реальним витратам на виробництво та реалізацію алкогольних напоїв. Тобто легальна і якісна продукція, з якої сплачені усі податки, має коштувати дорожче. Низька ціна приваблює покупців, але якщо вона нижча за собівартість, – це привід замислитися про якість і легальність товару.
Тому Міністерство економіки та торгівлі ще у липні оприлюднило для обговорення проєкт постанови уряду про перегляд мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на деякі види алкогольних напоїв. З початком вересня процеси, що передують остаточному ухваленню рішення, прискорились.
Зокрема, 7 вересня у Мінекономіки відбулися консультації з представниками ринку, а 14 вересня міністерство направило запит до виробників і дистриб’юторів алкогольних напоїв та їх об’єднань з проханням надати розрахунок мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на алкогольні напої, які включають всі передбачені законодавством витрати на виробництво та збут продукції, включаючи податки. Зібрані дані використають для розрахунку мінімальних цін.
Крім того, ухвалений Верховною Радою наприкінці червня закон про запровадження електронної марки акцизного податку прямо зобов’язує Кабмін переглянути розмір мінімальних роздрібних цін з урахуванням рівня інфляції, починаючи з 2018 року.
У Мінекономіки пояснюють, що перегляд мінімальних цін допоможе підтримати виробників якісної алкогольної продукції, які працюють легально. Адже продаватися за ціною нижчою, ніж продукція добросовісних виробників, можуть лише напої виготовлені нелегально, з неякісної сировини та без сплати податків.
Чому зросла собівартість алкогольних напоїв?
На початку квітня Кабмін затвердив нову ціну на акцизні марки на алкоголь, які не змінювалися з 2014 року. Вартість марок акцизного податку зросла на 66,41%. Мінфін пояснював, що за цей період у 2,1 разу збільшилася вартість захищеного паперу, зросли ціни на енергоносії, збільшилася вартість логістичних операцій, послуг з обслуговування та ремонту обладнання тощо.
Однак, крім підвищення ціни акцизної марки, за останні роки значно зросли й інші витрати виробників алкогольної продукції. Так, за період 2019-2022 років спирт для виробництва алкогольних напоїв подорожчав на 27%, вартість склотари зросла на 161%, ковпачка – на 182%, виноматеріалів – на 32%, пробки – на 109%, гофротара подорожчала на 36%, етикетка – на 29%.
Крім того, за цей період розмір мінімальної заробітної плати зріс на 60,6%, електроенергія подорожчала на 113%, газ – на 184,9%, комунальні послуги з водовідведення – на 89,8%, розмір акцизного податку збільшився на 5%.
При цьому Мінекономіки пропонує підвищити мінімальні ціни на алкогольні напої не настільки драматично. Більше, того за результатами проведеного фахівцями міністерства аналізу поточних ринкових цін на алкоголь у роздрібних мережах, запропоновані мінімальні ціни є вже меншими, ніж вартість більшості алкогольних напоїв у магазинах.
Крім того, вперше пропонується встановити мінімальну роздрібну ціну на виноробну продукцію, яка продається в упаковках типу “Tetra-Pak” і “Bag in box”, у яких зазвичай продають підозріло дешеву продукцію, якщо порівнювати її ціну з вартістю вина відомих виробників у пляшках.
Що кажуть самі виробники?
Переважна більшість легальних виробників алкогольних напоїв підвищення мінімальних цін підтримують. Передусім, не через можливість збільшити прибутки, як може здатися на перший погляд, а через ціновий демпінг напівлегальних виробників. Адже в умовах застарілих мінімальних цін вони змушені конкурувати з дешевшою продукцією, яка може мати сумнівне походження. Якщо ж мінімальна ціна буде ближчою до собівартості продукції, покупець зможе обирати якісніший продукт, а не просто дешевий.
Тому Федерація роботодавців України (ФРУ) ще наприкінці квітня 2023 року звернулася до уряду із закликом переглянути мінімальні роздрібні ціни на алкоголь та захистити вітчизняний бізнес.
У Федерації зауважують, що мінімальні ціни на алкоголь вже давно не відповідають витратам виробників якісної легальної продукції, які сплачують всі податки.
Наприклад, зараз вже практично неможливо знайти в мережевих торговельних точках сидр українського виробництва за ціною нижчою за 48 гривень за літр – саме таку мінімальну ціну пропонує Мінекономіки замість нинішньої, встановленої на рівні 29 грн за літр. Про імпорт взагалі не ідеться – ціни на сидр іноземного виробництва значно вищі. Схожу ситуацію можна спостерігати й з іншими алкогольними напоями, додають у Федерації роботодавців.
Крім того, в умовах війни важливо зберегти легальний бізнес і забезпечити стабільність доходів держбюджету, наголошують у ФРГ. Адже провідні виробники забезпечують найбільші надходження податків від галузі.
Відтак, під час обговорення пропозицій Мінекономіки щодо перегляду мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої у представники ФРУ наголосили, що при підготовці цього рішення потрібно врахувати баланс інтересів держави і бізнесу, як з точки зору збереження і розширення податкової бази, зменшення тіньового ринку, так і збереження робочих місць та мотивації учасників ринку до подальших інвестицій у розвиток виробництва в Україні.
Гендиректор алкогольного холдингу Bayadera GroupАнатолій Корчинський зазначає, що виробники зверталися до уряду з проханням переглянути мінімальні ціни на алкоголь ще два роки тому.
“У 2021 року ми зверталися з іншими гравцями ринку до Мінекономіки з надією на сприяння у цьому питанні. Це доволі велика бюджетоутворююча галузь, і окрім оподатковування, ми очікуємо на державну підтримку. Ми сплачуємо мільярдні податки щороку, тому вважаю, що легальний бізнес має бути почутим. Крім того, актуалізація МРЦ допоможе збільшити надходження до держбюджету, особливо, під час війни”, – зауважив CEO Bayadera Group.
У Carlsberg Ukraine вважають за необхідне переглянути мінімальні ціни на сидр, адже за останні роки його собівартість значно зросла.
“З урахуванням змін, які відбулись у соціально-економічній та податкових сферах за останні роки, зокрема зростання цін на сировину, комплектуючі, енергоносії тощо, розмір мінімальної роздрібної ціни на сидр потребує коригування. Постанова уряду, що регулює питання мінімальної роздрібної ціни на сидр, діє з 2008 року. Відтоді у постанову вносилися точкові зміни у 2009 – 2018 роках. Останні зміни відбулась у 2021 році і стосувалась тільки категорії деяких вин. А тому, розраховуємо на ініціативу Міністерства економіки стосовно перегляду мінімальної роздрібної ціни на сидр”, – прокоментували пропозиції міністерства у Carlsberg Ukraine.
Звернення виробників вина та виноробної продукції з проханням порушити питання про перегляд мінімальних цін на алкогольні напої свідчить про важливість проблеми і у цій галузі.
“Виробництво вина подорожчало через зростання цін на корок, логістику, пляшку, пальне, електроенергію та збільшення зарплат співробітників. На мінімальну роздрібну ціну впливає, по-перше, рівень інфляції, по-друге, ріст ціни на склотару, бо ворог порозбивав скляні заводи, на засоби захисту рослин. Це все впливає на формування ціни на ринку”, – розповідав голова спілки “Укрсадвинпром” Володимир Печко.
Він пояснив, що це позитивно вплине на відповідальних виробників алкогольної продукції високої якості та допоможе підтримати сектор виноградарства, адже якісне вино виробляється саме з українського винограду, а не з дешевих імпортних виноматеріалів.
Водночас проти підвищення мінімальних цін на алкогольні напої виступали представники деяких регіональних виробників алкоголю і невеликих регіональних торгових мереж. На їхню думку, через підвищення мінімальних цін виробникам недорогих алкогольних напоїв під регіональними брендами буде складніше конкурувати з великими українськими виробниками та з імпортними брендами.
Скільки отримає держбюджет?
За попередньою оцінкою Мінекономіки, перегляд мінімальних цін на алкоголь дозволить залучити додаткові надходження до державного та місцевого бюджетів від сплати податків та зборів у розмірі близько 500 мільйонів гривень. Однак непрямий ефект для економіки і бюджету може бути значно більшим, адже це рішення дозволить зберегти позиції легальних виробників і стримати розширення “тіньового” ринку.
Також по темі: В Москві оголосили в розшук Євгена Черняка
Це особливо важливо в умовах падіння продажів легального алкоголю. За даними Держстату, об’єм реалізації алкогольних напоїв у мережах роздрібної торгівлі у 2022 році значно зменшилася: горілки минулого року продали на 10,2% менше, ніж у 2021 році, слабоалкогольних напоїв – на 24,1%, вина – на 37,2%, коньяків – на 35,6%, ігристих вин – на 66,2%. Окрім факторів, обумовлених повномасштабною війною, це може свідчити про зростання нелегального ринку.
Перегляд мінімальних цін може бути дієвим механізмом для наповнення бюджету та детенізації ринку алкогольної продукції, стверджує голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“Вчасний перегляд цін дозволяє збільшувати надходження до держбюджету, яких сьогодні вкрай не вистачає в умовах війни. Станом на зараз мінімальні ціни на алкогольні напої є застарілими, нездатними виконувати функцію “цінового фільтра”. Встановлення економічно обґрунтованих мінімальних цін на алкогольні напої унеможливить демпінг за рахунок несплати податків та надасть рівні умови по ціні на полиці для усіх учасників ринку, а споживачу – можливість обирати алкогольну продукцію за показниками якості, а не дешевої ціни”, – пояснює Гетманцев.
Що буде з цінами на алкоголь для населення?
На думку економіста Олега Пендзина, перегляд мінімальних роздрібних цін на алкоголь на вартість якісної легальної продукції вплине несуттєво.
“Підняття мінімальної ціни на пляшку ще не означає, що всі попідвищують свої ціни. Легальні виробники, які сплачують податки, й так не можуть собі дозволити продавати за нижчими цінами”, – зазначає експерт.
Економіст Борис Кушнірук додає: “Встановлюючи мінімальну ціну, уряд контролює і сплату податків, і прибирає з ринку продукцію, яка або неякісна, або пов’язана з несплатою податків”.
Якщо ж на деякі види алкогольної продукції ціни і зростуть, то переважно через об’єктивні фактори, а не внаслідок перегляду мінімальних цін.
Зокрема, голова “Укрсадвинпрому” Володимир Печко прогнозує, що пляшка українського вина у магазинах невдовзі може зрости в ціні до 40%. Однак, за його словами, це обумовлено зростанням собівартості – виробництво напою вже подорожчало через зростання цін на електроенергію, пальне, логістику, корок і пляшку, а також необхідність підвищувати зарплати.