Алича (Prunus cerasifera) походить з Малої Азії і, на відміну від своєї родички – сливи домашньої, яка має європейське походження, є нестійкою до холоду. Але при правильному підборі сортів, вона чудово росте і плодоносить набагато північніше традиційних місць її вирощування.
Завдяки вітчизняній селекції за останні десятиліття у нас отримано нові форми аличі – великоплідні, привабливого зовнішнього вигляду, із високими життєстійкими показниками та гарними смаковими якостями плодів. За класифікацією Клавдії Федорівни Костіної – селекціонерки, що вивела більшість сортів аличі, вони підрозділяються на три групи.
Перша група – таврійська – характеризується недостатньою стійкістю до низької температури як взимку, так і навесні. Плоди мають щільну м’якоть, смачні, зі зниженою кислотністю і призначені для переробки. До цієї групи належать сорти, такі як Люша Вишнева, Василівська 41.
Друга група – типова – є найбільш зимостійкою. Плоди дозрівають рано або середнього терміну. До цієї групи відносяться Кизилташська Рання, Нікітська Жовта, Пурпурова, Піонерка, Курортна, Красуня, Оленька.
Третя група – гібридна – має плоди з щільною м’якоттю або злегка хрящуваті, ароматні, відрізняються високими технологічними та товарними якостями. Серед сортів цієї групи можна відзначити Рясну, Десертну, Перемогу, Кримську троянду.
Також по темі: Одеське господарство почало виробляти джеми з органічних нектаринів і слив
Дерева групи гібридних сортів живуть приблизно 15-20 років, але плоди не поступаються кращим сортам домашньої сливи. Аличу таврійську вирощують переважно у приморській південній зоні, а типові та гібридні сорти добре почуваються в аматорських садах по всій Україні.
Алича великоплідна розпускається до розквітання листя і є чудовим медоносом, охоче відвідуваним бджолами. Проте, слід пам’ятати, що алича є перехреснозапильною рослиною, тому для успішного запилення необхідна наявність двох-трьох одночасно квітучих сортів аличі поблизу. Це можуть бути окремі дерева на вашій або сусідній ділянці, або гілки різних сортів, що щеплені на одному дереві. Зі сливою домашнього алича не запилюється.
Аличу можна розмножувати весняним щепленням живцем або окуліруванням на всіх сливових підщепах, а також на персику, абрикосі та повстяній вишні. Для аматорських садів особливо перспективними вважаються карликові дерева аличі, щеплені на повстяній вишні. Їх можна щепити навіть на однорічних саджанцях, які виростити під силу кожному. Крону карликових дерев формують за розріджено-ярусною або покращеною віяловою системою, зі штамбом висотою 40 см. Вони досягають висоти 2-2,5 м і досить зимостійкі. Крім того, такі дерева добре ростуть, плодять і виглядають на шпалерах.
Рекомендується висаджувати аличу через 1,5-2 м. Починає вона плодоносити через 2-3 роки. Якщо здійснюється перещеплення гілок дорослого дерева сливи або абрикоса, то пробний урожай аличі можна отримати вже наступного року.