Каховське водосховище наповнювало ставок-охолоджувач Запорізької АЕС та було джерелом води для Криму
Після підриву росіянами греблі Каховської ГЕС, водосховище площею 2155 км2 обміліло. Україна втратила близько 15 мільйонів м3 прісної води, тобто 35-40% всіх своїх запасів. Такої кількості води вистачило б для потреб всіх українців протягом року.
Низка експертів пророкували екокатастрофу, адже обміліле водосховище могло стати пустелею. Проте цього не сталося і його дно вже заросло деревами висотою 2-4 метри. Експерти дискутують щодо доцільності відновлення Каховської ГЕС та відродження історичного лісу – Великого Лугу.
ЕкоПолітика вирішили зʼясувати, що наразі відбувається на обмілілому водосховищі і яким може бути його майбутнє.
Вперше окупанти підірвали шандори на гідроспоруді під час відступу з правобережжя Херсонщини. Через це рівень води в Каховському морі почав стрімко зменшуватися, що призвело до декількох заморів риби. Ще на початку 2023 року українські лідери попереджали про можливий масштабний теракт росіян, однак міжнародні партнери не спромоглися змусити окупантів відремонтувати або покинути ГЕС.
Також по темі: Україна зазнала майже $14 млрд збитків від підриву Росією греблі Каховської ГЕС – звіт уряду та ООН
Окупанти підірвали греблю водосховища вночі 6 червня. Вода затопила значні території, що спричинило смерті людей та тварин, а також колосальне забруднення, зокрема Дніпра та Чорного моря. Потоки води змивали цілі будинки, промислові підприємства, скотомогильники тощо. Інші райони перетворилися на пустелю, а міста залишилися без водопостачання. Окрім того, водосховище було джерелом води для ставка-охолоджувача окупованої Запорізької АЕС, що забезпечує її стабільну роботу.
Обміліле водосховище могло стати джерелом нової катастрофи, зокрема розповсюдження вітрами важких металів та радіонуклідів з донних відкладень, а також пилу. Це б отруїло значні території та сприяло б опустелюванню півдня України. Однак донні відкладення виявилися безпечними.
Окрім того, червень виявився найбільш “вдалим” для природного подолання катастрофи, адже саме в цей час верби та тополі масово розсівають своє насіння. За 4 місяці дно водосховища вкрилося паростками дерев, які подекуди вже сягають 4 метрів, а не рудеральними рослинами-бур’янами, наприклад амброзією, чи інвазивними, наприклад борщівник Сосновського. Вже навіть фіксували випадки, коли мешканці Нікополя губилися у цих хащах та днями не могли з них вибратися.
Зараз енергетики готуються до експериментального проєкту з відновлення ГЕС, а в історичній та екологічній спільноті прагнуть зберегти новий ліс, площа якого фактично дорівнює всій площі лісів Херсонської та Запорізької областей, а також “серце” козаччини – Великий Луг. Відомо, що ліс впливає на потоки повітря та колообіг води, що сприяє дощам. Це може допомогти адаптуватися півдню до кліматичних змін та затримати його опустелювання.
Наразі, українські законодавці прийняли рішення щодо заборони використання земель, які раніше належали Каховському водосховищу, на 15 років. Також було схвалено плани щодо експериментального відновлення гідроелектростанції (ГЕС), яка раніше генерувала 334,8 МВт енергії.
Саме зараз Україна стикається з важливим питанням щодо енергетичної незалежності. Проте варто зауважити, що кількість енергії, яку можна отримати від ГЕС, досить незначна, особливо враховуючи велику площу, яку займає це водосховище. Тому деякі вчені та екологи висловлюють обгрунтований думку, що цю енергію можна замінити більш екологічно чистими джерелами генерації.
Паралельно з цим, європейські тенденції націлені на відновлення природних річкових потоків. Каховське водосховище може стати частиною цього процесу, сприяючи створенню нових екосистем та відновленню біорізноманітності.
Недавно запропоновані плани щодо відновлення природи в районі Каховського водосховища створюють можливість для нового лісу та реставрації природних ландшафтів. Проте важливо пам’ятати, що ця робота вимагає системного підходу та дбайливого догляду. Нерегулярне прорідження лісу може призвести до неправильного росту дерев та збільшення ризику лісових пожеж.
Однією з основних проблем є відсутність інфраструктури для догляду за лісом у новій екосистемі. Також важливо враховувати, що Каховське водосховище раніше забезпечувало воду для зрошення полів, водопостачання міст та промислових потреб в різних регіонах України. Заміщення цього джерела води може стати складною задачею.
Однією з ключових турбот є стабільність роботи Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС), особливо щодо надійного постачання води для охолодження. ЗАЕС є важливим складовим енергетичної системи України, і її роботу необхідно забезпечити надійним джерелом води.
Водосховище також впливало на водопостачання Криму, і після деокупації півострова ця проблема стає ще актуальнішою.
Незважаючи на складність ситуації, необхідно знайти компромісне рішення, яке враховуватиме інтереси різних сторін. Можливо, відновлення частини екосистеми Каховського водосховища та одночасне забезпечення води для промисловості та землеробства може бути оптимальним варіантом. Подальші обговорення та наукові дослідження зможуть сприяти прийняттю найкращого рішення для майбутньої екологічної стійкості України.
Все про агробізнес в соцмережах Facebook та Telegram