Після восьми місяців окупації, українські військові звільнили Херсон. Це — один із найцікавіших регіонів в Україні регіонів для ведення сільського господарства, вирощування пшениці, ячменю, фруктів, ягід та овочів. Що дасть бізнесу звільнення Херсону та чи відкриє це додатковий шлях для експорту української продукції? Про це в інтерв’ю НВ Бізнес розповів президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов.
Херсон та частина області – деокуповані. Якою є роль регіону для розвитку сільського господарства?
Херсонська область завжди була важлива для розвитку сільського господарства. Вона одна з найбільших з вирощування пшениці та ячменю в Україні, і це зерно високої якості. В області – прекрасні логістичні можливості. Є можливість відвантажувати продукцію з порту Херсон, а також з Миколаєва, що розташований в 60 кілометрах від міста.
Аграрії працюють на правому чи лівому березі Дніпра?
Вони працюють на обох берегах. В області протікає найбільша наша річка — Дніпро. Сільхозвиробники використовують її для організації поливу. І звісно, з поливом краща врожайність і вища прибутковість виробництва. Також там виробляють овочі і фрукти. Херсонська область підходить для вирощування будь-яких сільськогосподарських культур.
Які компанії працюють в Херсонській області?
Усі. Наша асоціація об’єднує 90% експортерів зерна. І усі вони працюють у Херсонській області.
Звільнення Херсону, на ваш погляд, дозволить експортувати зерно з порту Миколаєва?
Відстань від Херсона до Миколаєва складає близько 60 кілометрів. Тому перспектива відвантажувати зерно з цього порту — абсолютно реальна. Більше того, в новій зерновій угоді, яку зараз обговорюють у Туреччині, Миколаїв як порт для експорту продукції також вказаний.
Читайте також: Зберігання зерна в полімерних рукавах: як все зробити правильно?
Скільки українські аграрії відвантажували зерна через миколаївський порт до війни?
Близько 25−30% від усього експорту. У порту Миколаїва розташовано 11 зернових терміналів.
Останні два місяці Україна експортує по чотири мільйони тон зернових на місяць. З Миколаєва могли б ще додатково відвантажувати 2−2,5 млн т. До війни наш експорт складав 6−7 млн т на місяць.
Тобто Україна може вийти на довоєнний об’єм експорту?
Так. Але вартість експорту альтернативними шляхами в рази вища, ніж через порти. Вона відрізняється десь у сто доларів на тонні. Це ті гроші, які не отримують сільхозвиробники, бо вони витрачають їх на логістику.
Осіння посівна кампанія в Херсонській області не відбулася. Чи великі будуть втрати через це?
Так, великі. До війни в Україні вирощували близько 33 млн т пшениці, під час війни цього року зібрали близько 19 млн т. Наш прогноз на наступний рік — близько 16 млн т. Майже в два рази скоротимо виробництво пшениці. На це впливає скорочення посівних площ в окупованих регіонах та тих, де йдуть бойові дії. Навіть коли наші землі повертаються, їх ще треба розмінувати. А на це треба час, ресурс та можливості. Бо близько 20−30% він загальної кількості мін, які на нас кидали окупанти, не розривалися. І будуть детонувати ще протягом декількох десятків років.
Оперативні агроновини в соцмережах Facebook та Telegram