Зрошувальні системи півдня України були одними з найбільших у країні та займали площу в кілька сотень тисяч гектарів. Але якщо подивитися на рівень зволоженості ґрунту на супутникових знімках у наші дні, то їх практично не видно.
Про це повідомляють Texty.org.ua.
«Трохи менш ніж двох років окупації цих земель вистачило для того, аби зрошення на окупованих територіях Херсонщини та Запоріжжя відійшло в історію», — зазначається у матеріалі.
Як видно на супутникових знімках, упродовж 2022–2022 років там відбулися істотні зміни, порівнюючи з часом перед війною. (Для порівняння обрано 2019 рік, оскільки за своїми температурними показниками він найбільш подібний до 2022/23 років.)
Деградація зрошувальних систем почалася ще у 2022 році. Це чітко видно з карти — зрошувані площі скоротилися вже торік. Пов’язано це було, звісно, з війною. Зникнення необхідної для роботи насосів електроенергії, руйнування насосних станцій — все це відбулося ще у 2022-му.
Також по темі: Заборону на користування землею під Каховським водосховищем введуть на 15 років
З початком війни окупанти системно руйнували помпову станцію 130-кілометрового Каховського магістрального каналу, який живив водою найбільшу зрошувальну систему в Україні. Від листопада 2022 року внаслідок руйнувань від обстрілів приміщення станції виявилися затопленими. Тому можна припустити, що на момент зруйнування Каховської ГЕС канал уже майже не функціонував або функціонував лише частково.
«Але, звичайно, закінчення всього настало вже у 2023 році з підривом Каховської ГЕС. Фактично, зрошувальні системи як якісь цілісні структури просто щезають з мапи, лишаються лише поодинокі вкраплення. З цього моменту історію найбільшої зрошувальної системи України можна вважати закінченою», — зазначають автори.
І додають, що за умови звільнення всього півдня України вже у наступні місяці на перезапуск системи потрібно буде витратити значний час. Розмінування території, ремонт наявного обладнання, за умови, що воно залишиться хоч частково цілим після жорстоких боїв. А попереду треба буде ще розв’язати основну проблему — що робити з Каховським водосховищем.
При цьому автори зауважують, що з іншого боку, це може стати непоганим шансом залишити у минулому витратне радянське іригаційне господарство та перейти до більш сучасного й ощадливого. Можливо, тоді не треба буде відтворювати повністю все Каховське водосховище.