Про роботу молочної галузі у війну розповів Леонід Тулуш, завідувач відділу ННЦ «Інститут аграрної економіки», керівник експертно-аналітичної служби Спілки молочних підприємств України
Молокопродуктовий підкомплекс є важливою складовою АПК України, забезпечуючи продовольчу безпеку держави по основному виду продовольства — молочних продуктах, а також формуючи суттєві обсяги доданої вартості внаслідок значної трудомісткості діяльності з виробництва та переробки молока. Ще до початку російської військової агресії у секторі молочного скотарства розпочались структурні зміни, а умови воєнного стану стали каталізатором відповідних процесів. Як наслідок сектор молочного скотарства в Україні в останні роки зазнав суттєвих структурних деформацій, які в найближчій перспективі тільки посиляться.
Про це повідомляє Bizagro з посиланням на Спілку молочних підприємств України
Загальне поголів’я корів в Україні за 2015–2021 рр. знизилось майже на третину. 2022 року, під час дії воєнного стану, поголів’я корів знизилось ще на понад 191 тис. голів, або на 12,4%. 2023 року відповідний тренд триватиме — очікується, що поголів’я зменшиться ще на понад 95 тис. голів, або 7,1% показника початку року. Таким чином, загальне поголів’я корів в Україні станом на початок 2024 року очікується на рівні 55,5% показника початку 2015 року.
Водночас у сільгосппідприємствах поголів’я корів за період із 2015 по 2021 рр. знизилось усього на 19,6%. З 2020 року відповідний процес фактично припинився, і, якби не російська воєнна агресія, 2022 року продовжився б тренд на збільшення поголів’я корів. Натомість наслідком дій країни-агресорки стало 7,3%-ве зниження поголів’я корів у сільгосппідприємствах. 2023 року очікується мінімальне зниження цього показника — в межах 1,0–1,5%. Таким чином, поголів’я корів у сільгосппідприємствах станом на початок 2024 року очікується близько 73,3% показника початку 2015 року. З 2024 року поголів’я корів у сільгосппідприємствах зростатиме.
Загалом частка поголів’я корів, утримуваних сільгосппідприємствами, у загальному поголів’ї динамічно зростала — з 23,4% станом на початок 2015 року до 29,2% на початку 2023-го. Очікується, що станом на початок 2024 року відповідний показник сягне 31%.
КОНЦЕНТРАЦІЯ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА
В Україні вже тривалий час відбуваються процеси концентрації молочних ферм, бо утримання більшої кількості корів економічно вигідніше. Ураховуючи це, в Україні зростає кількість спеціалізованих молочних ферм і поголів’я утримуваних ними корів. Насамперед слід зазначити суттєве зменшення кількості підприємств, які утримують корів: протягом 2010–2021 рр. їх чисельність знизилась із 3741 до 1686 од. (більш як у 2,2 рази). 2022 року їх кількість знизилась до 1440 од. (у 2,6 рази менше проти показника 2010 року). Очевидно, що тренд на зменшення кількості сільгосппідприємств, які утримують корів, триватиме й надалі.
2010 року частка підприємств, які утримували поголів’я до 100 корів, у загальній кількості підприємств, що вели молочне скотарство, сягала 55,4%. Проте 2021 року частка таких підприємств скоротилась до 43,8%, тобто знизилась більш ніж на чверть. Очікується, що 2023 року вона знизиться до менш як 40%. Відповідно, якщо 2010 року в середньому в розрахунку на одне підприємство, що їх утримувало, припадало 157 корів, то 2021-го — вже 252, а 2022-го — 274 корови. Очікується, що 2023 року відповідний показник наблизиться до рівня 300 гол./ підприємство.
Також по темі: Вітчизняна молочна галузь поступово відновлюється – УКАБ
Натомість частка підприємств, які утримували поголів’я понад 500 корів, 2010 року становила всього 7,2% у загальній кількості підприємств, які провадили молочне скотарство. Натомість 2021 року вона зросла до 13,7%, або у 1,9 раза. Частка підприємств, що утримували поголів’я понад 1000 корів, зросла з 1,2% 2010 року до 4,8% — 2021-го. Частка поголів’я корів, наявного у сільгосппідприємств, які утримували до 100 корів, 2010 року становила 10% його загальної кількості. 2021 року частка такого поголів’я знизилась до 5,6%, або майже в 1,8 рази. Очікується, що 2023 року цей показник знизиться до 5% (вдвічі проти показника 2010 року).
Натомість, якщо 2010 року частка поголів’я корів, наявного у підприємств, які утримували понад 500 корів, становила 36,3% загального їх поголів’я, то 2021- го відповідний показник зріс до 52,5% (в 1,45 рази). По поголів’ю, наявному в підприємств, які утримували понад 1000 корів, відповідні показники становили 11,3% — 2010 року та 29,0% —2021-го. Очікується, що 2023 року відповідний тренд збережеться і частка поголів’я корів у підприємствах, які утримують понад 500 корів, перевищить 55% загальної їх кількості, а в підприємствах, які утримують понад 1000 корів, сягне майже третини загального поголів’я корів.
ОБСЯГИ ВИРОБНИЦТВА
Попри суттєве зниження поголів’я корів у сільгосппідприємствах обсяги виробництва ними молока у 2015–2021 рр. були практично незмінними й коливались у межах 2,67–2,77 млн тонн.
Це стало можливим унаслідок суттєвого зростання продуктивності корів, утримуваних сільгосппідприємствами, яка за період 2010–2021 рр. зросла на 74% — із менш як 4 тис. кілограмів у 2010 році до 6,9 тис. кг/гол. у 2021 році.
2022 року офіційна статистика зафіксувала зниження продуктивності корів, що цілком логічно для періоду воєнного стану, проте очікується, що 2023 року середній удій від корови у господарствах зросте більш як на 5% і перетне позначку 7 тис. кг/гол.
Загальні обсяги виробництва молока в Україні стрімко падають — через його спад у господарствах населення (майже на чверть за 2015–2021 рр.). Як наслідок частка сільгосппідприємств у загальних обсягах виробництва молока в Україні в динаміці суттєво зростає і, за попередніми оцінками, 2023 року сягне майже 40%. Також 2023 року очікуються рекордні за останні двадцять років обсяги виробництва молока сільгосппідприємствами (близько 2,85 млн тонн, що на 3% більше від показника 2021 року). Натомість обсяги виробництва молока господарствами населення будуть суттєво знижуватись і у 2023 році очікуються на рівні близько 4,5 млн тонн (56% показника 2015 р.).
Також по темі: Швейцарія збільшить гуманітарну допомогу постраждалим господарствам з виробництва молока
Отже, можна констатувати, що сектор молочного скотарства у сегменті сільгосппідприємств, попри несприятливі умови воєнного стану, 2023 року розпочав своє зростання. Поряд з іншими чинниками воно зумовлене несприятливою ситуацією в галузі рослинництва, де вирощування традиційно високомаржинальних експортоорієнтованих культур перестало приносити сільгосппідприємствам надприбутки.
З огляду на цінову ситуацію на ринках експортоорієнтованої рослинницької продукції у 2023 році діяльність у секторі молочного скотарства цього року буде більш рентабельною, ніж діяльність із вирощування донедавна високомаржинальних експортоорієнтованих сільгоспкультур. Очевидно, що це вплине на інвестиційні рішення суб’єктів аграрного бізнесу, внаслідок чого в найближчій перспективі варто очікувати зростання інвестиційної активності у секторі молочного скотарства — у цьому контексті вкрай важливо її простимулювати інструментами державної фінансової підтримки.
Аналіз показує, що резерви для підвищення ефективності молочного скотарства в Україні далеко не вичерпано, бо середній удій від однієї корови у сільгосппідприємствах поки що не перевищує 7 тис. кілограмів. Ураховуючи відповідні показники країн із розвиненим сектором молочного скотарства, можна говорити про доцільність подальшого удосконалення технологій утримання корів для підвищення ефективності цього виду сільськогосподарської діяльності.
ЦІНОВА СИТУАЦІЯ
Ціни на молоко-сировину ґатунку «екстра» у 2023 році в гривневому вираженні суттєво перевищують відповідний рівень попереднього року.
У лютому-березні-2023 середній рівень цін коливався в діапазоні 12,15–12,20 грн/кг (без ПДВ). З квітня-2023 в Україні розпочалось сезонне зниження рівня цін, яке досягло свого максимуму у червні-липні, коли ціни опустились до рівня 11,6 грн/кг (без ПДВ) — на 5% нижче пікових значень кінця зими — початку весни-2023.
Проте вже із серпня-2023 ціни на молоко-сировину в Україні почали зростати — з огляду на підвищені запити молокопереробних підприємств через очікуване сезонне збільшення обсягів споживання молокопродуктів і певне зниження обсягів виробництва молоко-сировини внаслідок несприятливих для утримання корів погодних умов.
Також по темі: Фермер змушений вирізати стадо кіз, яке перевіз з Донецької області на Волинь
У вересні гривнева ціна молоко-сировини в Україні перевищила значення лютого-березня-2023 і встановила свій історичний максимум.
Сезонне зростання ціни на молоко-сировину в другій половині 2023 року випереджає темпи відповідного зростання 2022 року.
З тим ціна молоко-сировини, обрахована у євро, з березня-2023 також знижувалась і тривалий час була нижчою за 0,3 євро/кг (за вітчизняні базисні показники вмісту жиру та білка). Проте із серпня розпочалося суттєве зростання ціни молоко-сировини, вираженої у євро, — її рівень уже практично відповідає тогорічним показникам, хоч до цього в першій половині 2023 року він був суттєво нижчим від відповідних показників 2022 року. Варто зазначити, що у другому півріччі 2022 року (після девальвації гривні), а також у першому — 2023-го ціни на молоко-сировину в Україні були суттєво нижчими за середній рівень цін у країнах ЄС.
Зокрема, у грудні-2022 (останньому місяці зростання цін на молоко-сировину в країнах ЄС) вітчизняний рівень цін становив менше як 60% середнього рівня цін по країнах ЄС та Польщі. Натомість у серпні-2023 відповідний показник наблизився до 80%, а у вересні-2023 року перетне цю позначку. Це означає, що з другої половини 2023 року Україна фактично втрачає конкурентні переваги за ціною на молоко-сировину, які забезпечували можливість експортувати молокопродукти в значних обсягах у ІІ півріччі 2022 року — І півріччі 2023-го.Зростання цін на молоко-сировину восени-2022 було зумовлено як сезонним чинником (восени ціни в попередні роки завжди зростали), так і значною мірою суттєвим зростанням обсягів експорту молокопродуктів, пік якого прийшовся на вересень-2022.
Зважаючи на значні обсяги експорту та сприятливу цінову кон’юнктуру на зовнішніх ринках, молокопереробні підприємства восени 2022 року суттєво збільшували обсяги закупівель молоко-сировини, стимулюючи в конкурентній боротьбі за сировинну базу зростання цін. Цього року ситуація суттєво відрізняється — обсяги експорту-2023 будуть суттєво меншими за рівень попереднього року. Крім того, з червня-2023 сформувався тренд на зниження обсягів експорту молокопродуктів з України, який триватиме як мінімум до кінця 2023 року. Відповідно, передумови зростання цін у другій половині 2023 року відрізняються від торішньої ситуації — експортний чинник у цьому разі відіграє значно меншу роль.
ПЕРСПЕКТИВИ
Подальша цінова динаміка на ринку молоко-сировини визначатиметься низкою чинників і насамперед ринковою кон’юнктурою (зміною обсягів споживання внаслідок повернення громадян України з-за кордону та експортних перспектив). Проте очевидно, що ціни на молоко-сировину в найближчій перспективі зростатимуть, негативно впливаючи на конкурентоспроможність молокопродуктів вітчизняного виробництва.
Вартість кормів з огляду на цінову ситуацію на ринку зернових та олійних культур цього року суттєво не зросла.
Відповідно, чинник вартості кормової бази не повинен «тиснути» на вартість молоко-сировини. Проте є інші чинники — передусім це стосується суттєвого підвищення вартості енергоносіїв.
За експертними оцінками, рівень цін вересня-2023 дає змогу молочним фермам, які застосовують прогресивні технології утримання корів, функціонувати з досить прийнятним рівнем операційної рентабельності.
Також по темі: Для українських виробників молочних продуктів відкрився ще один ринок
Чинник експорту восени-2023 вже не зумовить суттєвого підвищення цін на молоко-сировину, як це сталося восени-2022.
Ціни на молоко-сировину у ЄС 2023 року суттєво знизились (у середньому майже на 26%) — унаслідок цього конкурентні переваги молокопродуктів вітчизняного виробництва за ціною або суттєво знизились, або взагалі нівелювались.
Ціни на біржові види молокопродуктів 2023 року також постійно знижувались, унаслідок чого їх експорт з України став менш привабливим, ніж це було 2022-го. Світова кон’юнктура на ринках молокопродуктів 2023 року є несприятливою для суб’єктів молочної галузі України.
Відповідно, з огляду на поточний рівень світових цін на біржові види молокопродуктів, а також на рівень цін на молоко-сировину в країнах ЄС, експортні перспективи України в частині молокопродуктів не такі привабливі, як у другій половині 2022 року та першій — 2023-го. Крім того, останнім часом із поверненням мігрантів в Україну стали суттєво зростати обсяги імпорту молокопродуктів — насамперед сирів. Таким чином, на відміну від 2022 року, у ІІ півріччі 2023-го імпортні молокопродукти масово повертаються на полиці вітчизняних супермаркетів.
Також по темі: Внаслідок повномасштабної війни понад 300 тваринницьких ферм пошкоджено або зруйновано
Суттєве зростання цін на молоко-сировину в таких умовах призведе до зниження конкурентоспроможності молокопродуктів вітчизняного виробництва, суттєвого зниження рентабельності діяльності операторів ринку молокопереробки, а в перспективі — до зниження обсягів закупівлі молоко-сировини та, відповідно, зниження ціни на неї.
Тому важливим завданням осені-2023 є збереження балансу між ціновими запитами виробників молока та можливостями молокопереробних підприємств. Крім того, важливе значення має й світова, зокрема, європейська кон’юнктура на ринку молоко-сировини та молокопродуктів. До цього часу світові ціни були низькими, що унеможливлювали отримання прийнятної рентабельності суб’єктами молочної галузі.
Важливе значення має й державне регулювання — у 2022–2023 рр. держава з об’єктивних причин припинила підтримувати товарні молочні ферми. Хотілося б сподіватись, що наступного року ситуація зміниться, зокрема, будуть ухвалені та реалізовані законодавчі ініціативи, спрямовані на стимулювання розвитку тваринництва та переробки тваринницької продукції в Україні.