Наука

Їстівний посуд – новий тренд. Як смачні горнятка, тарілки та столові прибори витісняють пластик та папір

Їжа легко поєднується з напоями, а як щодо поєднання їжі та посуду?

Ідея їстівного посуду виникла ще в Середньовіччі. Легендарний польський суп “Журек”, що подається в хлібній тарілці, з’явився у 15 столітті. Крім смакового задоволення та поживної користі, їстівний посуд має неочевидний, на перший погляд, ефект: він допомагає зберігати довкілля.

У 2017 році журнал Science Advances опублікував дослідження американських екологів. Його результати свідчили, що з 8,3 млрд тонн пластику перероблено лише 9%. Решта – 6,3 млрд тонн – стали відходами, що забруднюють природу.

За даними некомерційної організації Habits of Waste, тільки в США в довкілля щорічно потрапляють 40 млрд одноразових виделок, ножів та ложок. Їх вживання може викликати смерть у птахів, морських черепах і ссавців.

Бренди та споживачі розуміють небезпечність пластику і починають використовувати їстівний посуд. Як розвивається новий ринок, досліджувала Українська Правда

Глобальний та український ринки їстівного посуду

Сегмент їстівного посуду у світі виник за запитами представників покоління Y або міленіалів (народжені у 1981-1996 роках). За даними Statista, у 2021 році саме на це покоління припадала найбільша частина мешканців США – 21,75%.

У 2019 році українські дослідники виявили такі споживчі запити міленіалів.

◊ Foodie або стиль життя “любителя поїсти в модному закладі та викласти фото їжі в Instagram”.

◊ Fast-casual або “домашній” стиль їжі: з простих, свіжих та якісних інгредієнтів.

◊ Вегетаріанство.

◊ Інвестиції в якість інгредієнтів їжі, а не в рекламу.

◊ Перехід від “шкідливого” до “корисного” або органічного фастфуду.

На американських міленіалів припадає 1,3 трлн дол купівельної спроможності країни, тож там ринок їстівного посуду активно розвивається. Його обсяги у 2021 році становили 29,4 млн дол, а до 2027 року сягнуть 49,3 млн дол.

Крім того, ринок росте в Канаді, Індії, Китаї, Японії, Німеччині, Польщі, Великобританії та ОАЕ. Заробляють на ньому польська компанія Biotrem, британська Founcy, індійська EdiblePRO, німецька FRENVI.

В Україні ця тенденція тільки приживається. За результатами опитування 406-ти українських студентів, лише 11,8% респондентів використовували органічний посуд, при цьому основним джерелом інформації про нього був інтернет.

Тренд підхоплюють не лише міленіали, а й зумери – покоління народжених у 1997-2012 роках. 58% останніх люблять смакувати трендовий фастфуд.

Обсяг українського ринку одноразового посуду перевищує 40 млн дол. Його використовують переважно ресторани, кейтерингові компанії та фабрики-кухні. Проте зміни в законодавстві можуть дати поштовх зародженню нового ринку.

У 2021 році в парламенті зареєстрували законопроєкт, який забороняє обіг пластикового посуду. За його використання пропонують ввести штрафи: 17-51 тис грн – за перше порушення, до 170 тис грн – за повторне.

У разі схвалення законопроєкту зміняться виробничі процеси в багатьох вітчизняних компаніях. Український стартап BIOC готовий до змін. У 2019 році компанія розробила пакування для продуктів з органічного матеріалу. У його основі – кукурудзяний крохмаль, полімолочна кислота та домішки.

Який він – їстівний посуд

Їстівний посуд – це екологічна розробка. За прогнозами агентства Bloomberg, у майбутньому він стане альтернативним способом харчування людей.

Зазвичай виробники виготовляють їстівні ложки, виделки, соломинки, чашки, тарілки, ножі. Вони створюються з борошна або рослинного желатину. Ці столові прибори можуть бути солодкими, солоними або приправленими прянощами, аби смак був сумісним зі сніданком, кавою-брейком або вечерею.

Ідея зробити посуд їстівним виникла у 2000-х роках. Індійський дослідник Нараяна Пісапатіс турбувався кількістю пластику, що забруднює природу. Він розробив прототип посуду з рисового, пшоняного та пшеничного борошна.

Згодом Пісапаті заснував стартап Bakeys і почав продавати їстівні столові прибори споживачам та компаніям з усіх куточків світу.

 

Нараяна Пісапаті виготовляє їстівні ложки

Тренд почав поширюватися. У 2009 році нідерландська художниця Гек Уотерс створила посуд з буряка, перцю, моркви, томатів та фруктів. Вона використала особливу систему висушування та обробки продуктів, завдяки якій волокна рослинної клітковини відмінно тримають форму. Щоправда, такий вегетаріанський посуд художниці призначений для сухих страв.

 

Їстівний посуд від нідерландської художниці Гек Уотерс

Дизайнер з Венесуели Енріке Луіс Сарді розробив їстівну екочашку для відомого італійського виробника кави Lavazza. Витвір назвали Cookie Cup.

Зовні чашка зроблена з пісочного печива, а зсередини – вкрита королівською цукровою глазур’ю методом “айсингу”. Завдяки цьому Cookie Cup тримає форму. Такі чашки-кекси поширені в кафе в Німеччині та Чехії.

 

Чашка-кекс для кави Cookie Cup від Енріке Луіса Сарді

У 2013 році американська дизайнерська студія Triangle Tree презентувала їстівну ложку-пряник Edible Spoon. Вона виготовляється з кукурудзяного борошна, цукру, яєць, молока, солі та прянощів. Виріб може слугувати десертом та легко розкладається в навколишньому середовищі.

У липні 2022 року Disney, Busch Gardens, Carnival Cruise Lines і Tropical Smoothie Cafe почали використовувати їстівні ароматичні соломинки Sorbos. Youtube-блогерка Supersupergirl показала, як вона їх смакує.

Занурені в напій соломинки зберігають форму протягом 40 хвилин і мають десять смаків. Крім того, можна обрати колір, аромат і трафаретний друк логотипів чи брендів. Компанія-розробник соломинок зазначає, що завдяки еко-продукту вдалося запобігти викиду 64 тонн пластику в океан.

Талановиті винахідники навіть звільняються з роботи, аби заснувати стартапи із створення їстівного посуду. Так, Шайла Гурудутт та Лакшмі Бхімачар покинули роботу в IBM і відкрили фірму EdiblePRO. Стартап пропонує скуштувати їстівні шоколадні миски для морозива та хрусткі ложки з пряним смаком.

Засновник стартапу Biotrem Єжи Висоцький керував фабрикою для подрібнення пшениці, тож їстівні тарілки та ложки виготовляються саме з неї. Усі інгредієнти натуральні та органічні, а виробляються вони на млинах Висоцького.

Компанія досягла успіху на ринках Євросоюзу та Південної Америки.

Український проєкт FoodBIOPack

В Україні попит на їстівний посуд лише формується, однак українські винахідники та науковці вже мають напрацюванні в цій сфері.

Дмитро Бідюк, старший викладач кафедри технології харчування Сумського національного аграрного інституту та співзасновник проєкту rekava, випадково отримав невелику порцію плівки, придатної для споживання. Вона утворилася в результаті висихання розчину харчових полісахаридів (крохмаль і целюлоза).

Це заклало підґрунтя для створення проєкту FoodBIOPack, який у 2018 році переміг на міжнародному конкурсі студентських стартапів у Данії. З плівки можна робити їстівні мармеладні соломинки, білкові стакани, пакети та пакування для харчових продуктів.

Дмитро Бідюк святкує перемогу на міжнародному конкурсі студентських стартапів, 2018 рік

Дмитро Бідюк святкує перемогу на міжнародному конкурсі студентських стартапів, 2018 рік

“Перевага їстівного посуду в тому, що це комбінація посуду та їжі. З’ївши таку ложку або тарілку, людина не генерує відходів та отримує певну кількість поживних речовин. Щоб зробити такий продукт корисним і водночас смачним, туди можна додавати овочеві чи фруктові наповнювачі, насіння тощо”, – пояснює Бідюк.

Продукт проєкту FoodBIOPack - біорозкладні пакети

Продукт проєкту FoodBIOPack біорозкладні пакети

Дослідник продовжує створювати екологічні продукти. Разом з партнером Юрієм Тустановським він виготовляє посуд, горщики для рослин та декоративні свічки з кавової гущі. Це повністю біорозкладні одноразові вироби. Для їх створення кавова гуща збирається від постачальників та переробляється, і завдяки цьому не окислює ґрунт.

Чому слід відмовитися від пластикового посуду

Випивши каву, люди викидають пластикові стаканчики і навіть не замислюються, що вони забруднюватимуть природу ще близько 400 років. Паперовий посуд не менш шкідливий. Учені Індійського інституту виявили: якщо в паперовий стаканчик налити гарячу воду, склад рідини зміниться.

У результаті люди п’ють не еспресо, а суміш з десятків тисяч мікрочастинок пластику та паперу, що потраплять в організм. Власникам кафе та ресторанів слід відмовитися від пластикового та паперового посуду і перейти на їстівний.

Які аргументи на користь такого рішення?

По-перше, світове виробництво пластику продукує 3,8% викидів парникових газів, які сприяють зміні клімату. Також для виробництва пластику використовується невідновлювальний ресурс планети – вода.

Їстівний посуд підлягає біологічному розкладанню і виробляється з меншим рівнем енергоспоживання, ніж пластиковий посуд. Введення їстівних сервізів у побут – це дієвий спосіб зберегти довкілля, зменшити викиди парникових газів і посприяти зниженню рівня забруднення в океанах, річках та морях.

Їстівні столові прибори мають термін придатності до 18 місяців. Якщо термін їх придатності вийшов, на них можна налити трохи води і почекати, доки вони розчиняться. На цей процес піде до трьох днів.

По-друге, їстівний посуд корисний для здоров’я. Він містить залізо, білок, клітковину та кальцій, у ньому відсутні шкідливі хімікати.

По-третє, їстівні прибори мають різні смаки та аромати. Кожен предмет містить близько 35 калорій, чого достатньо, аби почуватися бадьоро кілька годин.

Чому їстівний посуд досі не мейнстрим

Їстівний посуд має і недоліки. Через них в Україні на нього невеликий попит.

“З їстівного посуду незручно їсти. Я не раз його тестував. Припустімо, ви споживаєте суп з хлібного стакана. Він важить більше за звичайну порцію хліба, яку людина зїдає за один прийом їжі. Однак з’їдаєш, бо шкода викидати.

Водночас з кавових їстівних стаканів незручно пити. Якщо вкусити такий стакан і він трісне, то кава може вилитися. Або ж випиваєш каву, заїдаєш стаканом, та все одно хочеться пити, бо він сухий”, –  зазначає Бідюк.

За його словами, їстівні столові прибори – дороге задоволення. Їх вартість у пʼять-десять разів вища за пластиковий або паперовий посуд. Середня ціна 200 пластикових стаканчиків становить 79 грн, паперових – 312 грн. Натомість 200 їстівних стаканчиків Cupffee коштують 84 євро або близько 3 070 грн.

Висока ціна пояснюється тим, що в Україні цей посуд пропонують закордонні бренди. Якщо з’явиться більше українських виробників, ціни впадуть.